Про оформлення дозволу на працевлаштування іноземця
Лист Інспекції з контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення від 16.08.2012 р. № дц-09-4005/0/6-12
<...>
За підсумками розгляду повідомляємо таке.
До запитання першого.
Закон України від 01.03.91 р. № 803 «Про зайнятість населення», зі змінами та доповненнями, визначає основні засади участі підприємств, установ, організацій у реалізації державної політики зайнятості; нормами цього Закону передбачено обов’язки підприємств, установ, організацій та відповідальність у разі порушення цих обов’язків.
Відповідно до статті 18 Закону України «Про зайнятість населення» у складі державної служби зайнятості створено інспекцію, що здійснює контроль за виконанням законодавства про зайнятість підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності та господарювання, фермерами та іншими роботодавцями.
Згідно з покладеними Положенням про інспекцію з контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.91 р. № 47 (далі — Положення), зі змінами, на інспекцію з контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення завданнями інспекція проводить перевірку додержання законодавства про зайнятість населення підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності, зокрема щодо виконання вимог статті 5, статті 8, статті 20 Закону України «Про зайнятість
населення».
Інспекція відповідно до покладених на неї завдань забезпечує застосування економічних санкцій за порушення законодавства про зайнятість населення підприємствами, установами та організаціями (підпункт «г» пункту 8 Положення про інспекцію з контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення).
Відповідно до статті 4 Господарського кодексу України від 16.01.2003 р. № 436-IV трудові відносини не є предметом регулювання цього Кодексу.
Правовідносини, що виникають між роботодавцем і найманим працівником, регулюються законодавством України у сфері праці та зайнятості, у тому числі Кодексом законів про працю України та Законом України «Про зайнятість населення», і не підпадають під регулювання нормативно-правових актів України, що регламентують питання здійснення господарської діяльності.
Дія Закону України від 05.04.2007 р. № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі — Закон № 877-V) відповідно до ст. 2 цього Закону поширюється тільки на відносини, пов’язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Отже, інспекції з контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення не здійснюють заходи державного нагляду (контролю) у сфері проведення підприємствами, установами, організаціями, іншими суб’єктами господарської діяльності.
Контрольні заходи , які відповідно до певних повноважень здійснюються інспекціями державної служби зайнятості, стосуються виключно питань додержання підприємствами, установами, організаціями та іншими роботодавцями вимог законодавства у сфері зайнятості населення, установлених Законом України «Про зайнятість населення», тобто додержання роботодавцями законних прав, інтересів та гарантій громадян і держави у сфері зайнятості.
До запитання другого .
Відповідно до Порядку видачі, продовження строку дії та анулювання дозволів на використання праці іноземців та осіб без громадянства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.04.2009 р. № 322 (далі — Порядок), дозвіл на використання праці іноземця чи особи без громадянства оформляється і видається відповідним органом державної служби зайнятості, підприємствам, установам, організаціям, які запросили іноземця на певну посаду або робоче місце, тобто конкретному роботодавцю для працевлаштування іноземця на конкретному робочому місці або посаді.
Для оформлення дозволу на працевлаштування іноземця роботодавці подають до державної служби зайнятості перелік документів відповідно до пункту 5 Порядку. Зокрема, заяву, обґрунтування доцільності використання праці іноземця, а також проект трудового договору (контракту) роботодавця з працівником — іноземним громадянином, що укладається за умови оформлення дозволу на використання праці цього іноземця. У цих документах зазначено посаду (робоче місце), на якій передбачається використання праці іноземного працівника. Дозвіл на використання праці іноземця видається відповідному роботодавцю на конкретну посаду (робоче місце) органом державної служби зайнятості за підсумками розгляду документів, поданих роботодавцем.
Пунктом 16 цього Порядку визначено підстави анулювання дозволу на використання праці іноземця: дозвіл анулюється, зокрема, у разі встановлення факту використання праці іноземця на інших умовах, ніж зазначені в дозволі на використання праці іноземця, або іншим роботодавцем .
Отже, чинними нормативно-правовими актами України встановлено обмеження щодо використання праці іноземців, які тимчасово перебувають в Україні, на декількох робочих місцях (посадах) або двома та більше роботодавцями, у зв’язку з чим державна служба зайнятості не може видати більше одного дозволу на використання праці іноземця в період дії виданого дозволу.
До запитання третього .
Дозвіл на працевлаштування в Україні не потрібний іноземним громадянам, які постійно проживають в Україні (мають посвідку на постійне проживання в Україні).
Іноземні громадяни, які здобули вищу освіту в Україні та не мають посвідки на постійне проживання в Україні, мають право працювати в Україні за умови отримання роботодавцем дозволу на використання праці іноземця чи особи без громадянства.
До запитання четвертого .
Відповідно до пункту 4 статті 38 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» строк давності у разі стягнення штрафних санкцій, передбачених цим Законом та Законом України «Про зайнятість населення», адміністративних штрафів, а також інших видів заборгованості перед Фондом не застосовується.
Звертаємо вашу увагу на те, що відповідно до статті 5 Закону України «Про звернення громадян» у зверненні має бути зазначено в тому числі місце проживання громадянина, [і] звернення, оформлене без додержання вимог вищезгаданої статті, повертається заявнику.
Начальник інспекції І. Довженко
КОМЕНТАР
Відповідно до закону іноземні громадяни в Україні мають ті самі права та обов’язки, що й наші співвітчизники. Різниця полягає лише в тому, що перш ніж прийняти до себе на роботу іноземців, роботодавцю необхідно отримати спеціальний дозвіл на їх працевлаштування в центрі зайнятості населення. Інакше доведеться заплатити чималий штраф — у розмірі двадцяти мінімальних заробітних плат, що на сьогодні дорівнює 22360 грн. (ч. 4 ст. 8 Закону України «Про зайнятість населення» від 01.03.91 р. № 803-ХII).
При цьому варто враховувати, що дозвіл на використання праці іноземця видається роботодавцю:
— зареєстрованому в центрі зайнятості як
платник страхових внесків до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття;
— який не має заборгованості перед таким Фондом;
— строком не більше ніж на 1 рік з можливістю продовження (п. 10 Порядку видачі, продовження строку дії та анулювання дозволів на використання праці іноземців та осіб без громадянства, затвердженого постановою КМУ від 08.04.2009 р. № 322).
Виняток становлять дозволи на працевлаштування працівників, які належать до категорії «внутрішньокорпоративні цесіонарії» (керівний персонал, менеджери та спеціалісти) та категорії «особи, які надають послуги без комерційної присутності в Україні». Дозволи для таких працівників надаються на строк не більше трьох років;
— на платній основі, у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат (далі — МЗП). На сьогодні ця сума дорівнює 4472 грн. (1118 грн. х 4 МЗП1).
Докладніше питання про те, як правильно оформити взаємовідносини з іноземним громадянином та яка відповідальність за недотримання законодавства може загрожувати підприємству та іноземному громадянину, розглянуто в нашій статті «Працевлаштування іноземця» // «ББ», 2012, № 7, с. 31.
Анастасія Романова
1 У період з 01.10.2012 р. по 30.11.2012 р. мінімальна заробітна плата становить 1118 грн. (ст. 13 Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» від 22.12.2011 р. № 4282-VI).
