Податковий контроль:
найближче майбутнє
Влада Карпова, консультант
Електронні перевірки — одне з нововведень, унесених Законом № 5503 до ПК. Відразу зауважимо, що «електронні» новації запроваджуватимуться поетапно, тому час для докладнішого ознайомлення з ними є.
ДОКУМЕНТИ СТАТТІ
ПК — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755VI.
ГК — Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436IV.
Закон № 5503 — Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо перегляду ставок деяких податків та зборів» від 20.11.2012 р. № 5503VI.
Згідно з п. 16 підрозд. 10 розд. XX ПК електронні перевірки проводитимуться стосовно платників податків:
— які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності — з 01.01.2014 р.;
— суб’єктів господарювання мікро, малого та середнього бізнесу1 — з 01.01.2015 р.;
— інших платників податків — з 01.01.2016 р.
1 Критерії віднесення суб’єктів господарювання до категорії осіб мікро, малого та середнього бізнесу наведено в п. 3 ст. 55 ГК.
«Перевірочні» норми вносилися до проекту Закону № 5503VI у другому читанні, тому назва зазначеного Закону не зовсім відповідає його змісту. Оскільки ці норми приймалися «нашвидкуруч», багато положень потребують уточнення та прийняття окремих нормативних документів.
Відповідно до п.п. 75.1.2 ПК документальною невиїзною позаплановою електронною перевіркою (далі — електронна перевірка) вважається перевірка, що проводиться на підставі заяви, поданої платником податків з незначним ступенем ризику, визначеним відповідно до п. 77.2 ПК, до органу ДПС, в якому платник перебуває на податковому обліку.
Таким чином, поперше, електронна перевірка проводитиметься в позаплановому порядку з ініціативи самого платника податків, що має бути оформлено його заявою. Така заява подається за 10 календарних днів до очікуваного початку проведення електронної перевірки. Форму заяви, порядок її подання, прийняття рішення щодо проведення електронної перевірки має встановити Мінфін.
Подруге, право на ініціацію електронної перевірки мають лише платники податків з незначним ступенем ризику 2, причому для перевірок, що проводяться з 01.01.2014 р., — тільки особи, котрі застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.
2 На сьогодні критерії відбору платників за ступенем ризику для цілей проведення контрольних заходів наведено в Методичних рекомендаціях щодо складання плануграфіка проведення документальних планових перевірок суб’єктів господарювання, затверджених наказом ДПАУ від 01.04.2011 р. № 190.
Згідно з положеннями п. 85.2 ПК для проведення електронної перевірки платник податків забезпечує подання до органу ДПС в електронній формі з додержанням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб документів, які відповідно до ПК пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (якщо такі документи створюються таким платником податків в електронній формі та зберігаються на машинних носіях інформації). Загальний формат і порядок надання такої інформації має встановити Мінфін. Сподіваємося, що Мінфін роз’яснить, як потрібно діяти в ситуації, коли платник податків має у своєму розпорядженні документи в електронній формі лише частково. Адже випадки, коли всі документи платника податків, пов’язані з обчисленням податків, подано в електронному форматі, на практиці рідкісні.
Основна перевага електронної перевірки полягає в тому, що податківці самостійно не нараховуватимуть податкові зобов’язання за її результатами (п. 54.3 ПК). Тому в разі виявлення заниження податкових зобов’язань органом ДПС у результаті проведення перевірок платник податків повинен буде сплатити лише передбачений п. 50.1 ПК «самоштраф» та пеню.
Загальну процедуру оформлення результатів електронної перевірки (ЕП) можна показати так (див. рисунок на с. 42).
Схема проведення електронної перевірки
До інших «перевірочних» змін, унесених до ПК Законом № 5503VI, можна віднести такі:
— у п. 50.2 ПК уточнено, що платник податків не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будьякий звітний (податковий) період з відповідного податку та збору, що перевіряється контролюючим органом, під час проведення будьяких документальних планових та позапланових виїзних перевірок (раніше в цій нормі йшлося тільки про виїзні перевірки);
— унесено уточнення стосовно перевірок, що проводяться в межах розслідування кримінальних справ . Так, у підкоригованих нормах п. 86.9 ПК чітко вказується на те, що вони стосуються випадків, зазначених у п.п. 78.1.11 ПКУ, а саме: якщо отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативнорозшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.
У зазначених випадках при визначенні податкових зобов’язань у межах кримінального провадження, в якому розслідується кримінальне правопорушення щодо посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи —підприємця, яку перевіряють, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомленнярішення за результатами такої перевірки приймається податковим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання ним відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, постанова про закриття кримінального провадження з нереабілітовуючих підстав), що набрало законної сили.
