35. Облік хеджування справедливої вартості здійснюється у разі наявності всіх таких умов:
35.1. на початку хеджування оформлена документація про відносини хеджування, про цілі управління ризиком, про стратегію цього виду хеджування. Документацією має бути визначено інструмент хеджування, сутність ризику, що хеджується, та спосіб оцінки ефективності інструмента хеджування;
35.2. очікується, що значення коефіцієнта ефективності хеджування буде в межах 0,8–1,25;
35.3. справедливу вартість або грошові потоки від об’єкта хеджування та справедливу вартість інструмента хеджування можна достовірно оцінити;
35.4. існує висока імовірність здійснення прогнозованої операції, яка є об’єктом хеджування грошових потоків;
35.5. на основі постійної оцінки ефективності хеджування протягом звітного періоду встановлено фактичне значення коефіцієнта ефективності хеджування в межах 0,8–1,25.
36. Зміни балансової вартості об’єкта хеджування (крім хеджування грошових потоків) внаслідок переоцінки або ризику, що хеджується, визнаються іншими доходами або іншими витратами звітного періоду.
37. Підприємство припиняє визнання змін балансової вартості згідно з пунктом 36 Положення (стандарту) 13 за умови, якщо відбулася одна з таких подій:
37.1. строк дії інструмента хеджування закінчився або цей інструмент було продано чи виконано;
37.2. хеджування більше не відповідає умовам, наведеним у пункті 35 Положення (стандарту) 13.
У цьому разі сума переоцінки балансової вартості фінансового інструмента, за яким нараховуються відсотки та який є об’єктом хеджування, амортизується з моменту припинення коригування балансової вартості цього інструмента до строку його погашення. Сума амортизації визнається іншими доходами або іншими витратами відповідних звітних періодів.
38. Облік хеджування грошових потоків здійснюється з урахуванням коефіцієнта ефективності хеджування. При значенні коефіцієнта ефективності хеджування грошових потоків у межах 0,8–1,25 зміна балансової вартості об’єкта хеджування відображається в іншому сукупному доході з одночасною зміною власного капіталу (в частині переоцінки фінансових інструментів). Якщо значення коефіцієнтів ефективності хеджування грошових потоків виходять за межі 0,8–1,25, то зміна балансової вартості об’єкта хеджування грошових потоків визнається іншими доходами або іншими витратами звітного періоду.
39. У разі визнання активу або зобов’язання внаслідок хеджування твердого контракту або прогнозованої операції сума зміни балансової вартості відповідного об’єкта хеджування грошових потоків, що згідно з пунктом 38 Положення (стандарту) 13 відображена у складі власного капіталу (в частині переоцінки фінансових інструментів), приєднується до первісної вартості визнаних фінансових активів або фінансових зобов’язань з одночасним відображенням в іншому сукупному доході та зменшенням власного капіталу (в частині переоцінки фінансових інструментів).
40. Підприємство припиняє визнання змін балансової вартості об’єкта хеджування грошових потоків, якщо:
40.1. строк дії інструмента хеджування минув або цей інструмент було продано чи виконано;
40.2. хеджування більше не відповідає умовам, наведеним у пункті 35 Положення (стандарту) 13;
40.3. припускається, що прогнозована угода або операція за твердим контрактом не відбудеться. У цьому разі прибутки або збитки від інструмента хеджування, первісно визнані власним капіталом (в частині переоцінки фінансових інструментів), визнаються іншими доходами або іншими витратами звітного періоду з одночасним відображенням в іншому сукупному доході.
41. Хеджування фінансових інвестицій у господарські одиниці за межами України відображається згідно з пунктом 38 Положення (стандарту) 13. Крім того, якщо значення коефіцієнта ефективності хеджування грошових потоків від таких фінансових інвестицій виходять за межі 0,8–1,25, то зміна балансової вартості фінансового зобов’язання, що є інструментом хеджування таких грошових потоків, відображається у складі власного капіталу та іншого сукупного доходу відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 10 серпня 2000 року № 193 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 серпня 2000 року за № 515/4736.
