4. Поточний податок на прибуток і відстрочений податок на прибуток (відстрочені податкові зобов’язання, відстрочені податкові активи) визнаються витратами або доходом у Звіті про фінансові результати, крім податку на прибуток, що нарахований внаслідок:
4.1. Дооцінки активів та інших господарських операцій, які відповідно до Національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку відображаються збільшенням власного капіталу.
4.2. Об’єднання підприємств шляхом придбання.
Поточний податок на прибуток і відстрочений податок на прибуток визнаються змінами власного капіталу, якщо податки виникають з операцій, відображених на рахунках власного капіталу. Сума зміни власного капіталу відображається у кореспонденції з рахунками обліку необоротних активів і одночасно з рахунками обліку відстрочених податкових зобов’язань або відстрочених податкових активів (на розраховану з цієї операції суму податку на прибуток).
5. Поточний податок на прибуток визнається зобов’язанням у сумі, що підлягає сплаті. Перевищення сплаченої суми податку на прибуток над сумою, яка підлягає сплаті, визнається дебіторською заборгованістю.
6. Сума зменшення податку на прибуток, що визначається з суми податкового збитку поточного або попереднього періоду, визнається відстроченим податковим активом.
7. Відстрочене податкове зобов’язання визнається у разі наявності тимчасових податкових різниць, що підлягають оподаткуванню, за винятком:
а) гудвілу, якщо його амортизація податковим законодавством не передбачена;
б) первісного визнання активу або зобов’язання в результаті господарських операцій (крім об’єднання підприємств), які не впливають на обліковий і податковий прибуток (збиток).
Тимчасові податкові різниці, що підлягають оподаткуванню та є наслідком фінансових інвестицій у дочірні, асоційовані та спільні підприємства, визнаються відстроченим податковим зобов’язанням за винятком:
а) якщо материнське підприємство, інвестор або учасник спільного підприємства визначає і контролює час анулювання тимчасової податкової різниці;
б) якщо не очікується анулювання тимчасової податкової різниці протягом дванадцяти місяців з дати балансу.
8. Відстрочений податковий актив визнається у разі виникнення тимчасових податкових різниць, що підлягають вирахуванню, якщо очікується отримання податкового прибутку, з яким пов’язані ці тимчасові податкові різниці.
Тимчасові податкові різниці, що підлягають вирахуванню та є наслідком інвестицій в дочірні, асоційовані та спільні підприємства, визнаються відстроченим податковим активом за умов:
а) анулювання тимчасових податкових різниць протягом дванадцяти місяців з дати балансу;
б) очікування податкового прибутку, достатнього для списання тимчасової податкової різниці.
Якщо податкові збитки і податкові пільги перенесені на майбутні періоди, то відстрочений податковий актив визнається у разі очікування у майбутньому прибутку, достатнього для відшкодування цих збитків і користування пільгами.
9. Відстрочений податковий актив не визнається, якщо він виникає внаслідок первісного визнання активу або зобов’язання в результаті господарських операцій (крім об’єднання підприємств), які не впливають на обліковий та податковий прибуток (збиток).
10. Підприємство переглядає на дату балансу невизнані відстрочені податкові активи щодо відповідності їх критеріям визнання, наведеним у пункті 8 Національного положення (стандарту) 17.