1. Це Положення (стандарт) визначає методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про необоротні активи, утримувані для продажу, та групу активів, що належить до вибуття в результаті операції продажу, а також припинену діяльність та розкриття такої інформації у фінансовій звітності.
2. Норми цього Положення (стандарту) застосовуються підприємствами, організаціями, іншими юридичними особами (далі — підприємства) незалежно від форм власності (крім бюджетних установ та підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності).
3. Норми цього Положення (стандарту) не поширюються на оцінку таких активів, утримуваних для продажу, у т. ч. необоротних активів, уключених до складу групи вибуття:
3.1. Відстрочених податкових активів.
3.2. Активів, що пов’язані з виплатами працівникам по закінченні їх трудової діяльності.
3.3. Довгострокових фінансових активів, які оцінюються за справедливою вартістю.
3.4. Довгострокових біологічних активів, які оцінюються за справедливою вартістю, зменшеною на очікувані витрати на місці продажу.
3.5. Інвестиційної нерухомості, що оцінюється за справедливою вартістю.
4. Терміни, що використовуються у положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку, мають таке значення:
Вартість використання — теперішня вартість майбутніх грошових потоків, які, як очікується, виникнуть від використання активу та його ліквідації.
Група вибуття — сукупність активів, які плануються до продажу або відчуження в інший спосіб однією операцією, та зобов’язання, які прямо пов’язані з такими активами, що будуть передані (погашені) в результаті такої операції.
Компонент підприємства — одиниця (група одиниць), що генерує грошові кошти та може бути відділена операційно і забезпечує діяльність з виробництва та/або продажу продукції (робіт, послуг).
Припинена діяльність — це ліквідований або визнаний як утримуваний для продажу компонент підприємства, який являє собою:
а) відокремлюваний напрям або сегмент діяльності підприємства;
б) частину єдиного скоординованого плану відмови від окремого напряму або сегменту діяльності підприємства;
в) дочірнє підприємство, що було придбане винятково з метою його перепродажу.
