1. Це Національне положення (стандарт) визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати на розвідку та визначення обсягів і якості запасів корисних копалин та її розкриття у фінансовій звітності.
2. Норми цього Національного положення (стандарту) застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі — підприємства) незалежно від форм власності (крім бюджетних установ та підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності) та не поширюються на етапи дослідно-промислової розробки родовищ.
3. Терміни, що використовуються у національних положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку, мають таке значення:
Активи з розвідки запасів корисних копалин — витрати, пов’язані з розвідкою та визначенням обсягів і якості запасів корисних копалин, визнаних активами.
Витрати на розвідку запасів корисних копалин — витрати, що виникають у зв’язку з розвідкою та визначенням обсягів і якості запасів корисних копалин за період, після якого визначена технічна можливість та економічна доцільність їх видобутку.
Розвідка запасів корисних копалин — пошук та визначення обсягів і якості корисних копалин, включаючи нафту, природний газ та інші невідтворювані природні ресурси, що здійснюється підприємством після отримання права на розвідку запасів корисних копалин у межах визначеної ділянки (території), а також визначення технічної можливості та економічної доцільності видобутку корисних копалин.