1. Цей Порядок визначає механізм та способи відчуження об’єктів державної власності.
2. Терміни, що вживаються у цьому Порядку, мають таке значення:
об’єкти державної власності (далі — майно) — матеріальні активи, які відповідно до законодавства визнаються основними фондами (засобами);
відчуження майна — передача права власності на майно юридичним чи фізичним особам за процедурами та у спосіб, що передбачені цим Порядком;
оцінка майна — процес визначення його вартості на дату оцінки, яка збігається з датою інвентаризації, за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами з оцінки майна;
аукціон — спосіб продажу майна, за яким його власником стає покупець, що в ході торгів запропонував за нього найвищу ціну;
абзац шостий пункту 2 виключено;
організатор аукціону — юридична особа, яка визначається на конкурентних засадах в установленому Фондом державного майна порядку;
абзац восьмий пункту 2 виключено;
початкова вартість продажу — визначена шляхом проведення незалежної оцінки вартість, з якої розпочинається продаж майна;
покупець — юридична або фізична особа, що стала переможцем аукціону;
абзац одинадцятий пункту 2 виключено;
організатор продажу нерухомого майна — Фонд державного майна;
ліцитатор — призначена організатором аукціону особа, що володіє технікою проведення торгів і веде аукціон в установленому порядку.
Інші терміни, які використовуються у цьому Порядку, вживаються у значенні, наведеному в актах законодавства, що регулюють питання правового режиму власності відповідного майна та питання управління майном, його оцінки та бухгалтерського обліку.
3. Дія цього Порядку поширюється на відчуження майна, що передано казенним підприємствам, державним комерційним підприємствам (їх об’єднанням), установам та організаціям (у тому числі у процедурі ліквідації за рішенням суб’єкта управління); майна, переданого Національній та галузевим академіям наук у безстрокове безоплатне користування (далі — суб’єкти господарювання).
4. Відчуження майна здійснюється шляхом його продажу.
Відчуження майна може здійснюватися лише за умови врахування особливостей правового режиму окремого майна, наявності встановлених законодавчими актами обтяжень чи обмежень стосовно розпорядження майном.
5. Дія цього Порядку не поширюється на відчуження:
1) цілісних майнових комплексів державних підприємств, їх структурних підрозділів;
2) індивідуально визначеного майна, що в установленому порядку включене до переліків об’єктів, які підлягають приватизації відповідно до законодавства з питань приватизації;
3) майна, на яке відповідно до законодавства встановлена заборона на відчуження;
4) майна, порядок відчуження якого визначається окремим законом;
5) майна, що не увійшло до статутного капіталу господарських товариств у процесі приватизації (корпоратизації), але перебуває на їх балансі, і відчуження якого здійснюється шляхом приватизації;
6) майна, переданого в оренду у складі цілісних майнових комплексів державних підприємств, організацій (їх структурних підрозділів), відчуження якого здійснюється державними органами приватизації відповідно до законодавства про приватизацію;
7) об’єктів житлової нерухомості, право власності на які набуте Державною іпотечною установою з метою передачі у фінансовий лізинг громадянам України.
