Стаття 7. Види забезпечення та соціальні послуги

1. Видами забезпечення за цим Законом є:

допомога по безробіттю;

абзац третій частини першої статті 7 виключено;

абзац четвертий частини першої статті 7 виключено;

абзац п’ятий частини першої статті 7 виключено;

допомога на поховання у разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні.

Порядок надання зазначених допомог визначається Кабінетом Міністрів України.

2. Видами соціальних послуг за цим Законом та Законом України «Про зайнятість населення» є:

професійна підготовка або перепідготовка, підвищення кваліфікації у закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, на підприємствах, в установах, організаціях;

профорієнтація;

індивідуальне планування працевлаштування;

пошук підходящої роботи та сприяння у працевлаштуванні, у тому числі шляхом організації громадських робіт та інших робіт тимчасового характеру для безробітних у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

інші послуги, пов’язані із працевлаштуванням, передбачені законодавством;

послуги для роботодавців;

надання роботодавцям, які працевлаштовують громадян, зокрема таких, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню, компенсацій відповідно до статті 26 Закону України «Про зайнятість населення»;

сприяння зайнятості зареєстрованих безробітних відповідно до статті 26¹ Закону України «Про зайнятість населення»;

надання роботодавцям — суб’єктам малого підприємництва, які працевлаштовують безробітних, компенсації відповідно до статті 27 Закону України «Про зайнятість населення»;

надання одноразової фінансової допомоги для організації підприємницької діяльності відповідно до статті 27 Закону України «Про зайнятість населення»;

надання ваучера для підтримання конкурентоспроможності деяких категорій громадян шляхом: перепідготовки за робітничою професією; підготовки за спеціальністю для здобуття ступеня магістра на основі ступеня бакалавра або магістра, здобутих за іншою спеціальністю; підготовки на наступному рівні освіти (крім третього (освітньо-наукового/освітньо-творчого) рівня вищої освіти); спеціалізації та підвищення кваліфікації за професіями і спеціальностями відповідно до статті 30 Закону України «Про зайнятість населення»;

здійснення заходів сприяння зайнятості внутрішньо переміщених осіб відповідно до статті 24¹ Закону України «Про зайнятість населення»;

надання допомоги по частковому безробіттю відповідно до статті 47 Закону України «Про зайнятість населення»;

інші програми сприяння зайнятості населення, які запроваджуються окремими рішеннями Кабінету Міністрів України;

інформаційні та консультаційні послуги, пов’язані з працевлаштуванням.

У разі потреби для проходження професійної підготовки або перепідготовки, підвищення кваліфікації особа:

направляється до закладів охорони здоров’я для проходження попереднього медичного, наркологічного та психіатричного оглядів відповідно до законодавства;

забезпечується місцем проживання на період проходження професійної підготовки або перепідготовки, підвищення кваліфікації та їй компенсуються витрати на проїзд до місця проходження навчання та у зворотному напрямку в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері праці, трудових відносин та зайнятості населення, за погодженням з правлінням Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.