1. У разі смерті фізичної особи — підприємця третя особа, зокрема спадкоємець або відповідний орган виконавчої влади, може подати державному реєстратору особисто (надіслати поштовим відправленням) нотаріально засвідчену копію свідоцтва про смерть фізичної особи або витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть фізичної особи.
Державний реєстратор у разі отримання повідомлення про смерть фізичної особи — підприємця та в разі, якщо третя особа, зокрема спадкоємець або відповідний орган виконавчої влади, протягом двох місяців з дня надходження такого повідомлення не подає нотаріально засвідчену копію свідоцтва про смерть фізичної особи або витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть фізичної особи, зобов’язаний надіслати запит до відповідного органу реєстрації актів цивільного стану для отримання документа про підтвердження факту смерті фізичної особи — підприємця відповідно до законодавства України.
2. Державному реєстратору забороняється вимагати додаткові документи для проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця, якщо вони не передбачені частиною першою цієї статті.
3. Якщо документи для проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою — підприємцем подаються третьою особою, зокрема спадкоємцем, особисто, державному реєстратору додатково пред’являється її паспорт громадянина України або паспортний документ іноземця.
4. Документи, які подаються для проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою — підприємцем, приймаються за описом, копія якого в день надходження документів видається третій особі, зокрема спадкоємцю (надсилається поштовим відправленням), з відміткою про дату надходження документів.
5. Суд, який постановив рішення про оголошення фізичної особи — підприємця померлою або визнання фізичної особи — підприємця безвісно відсутньою, в день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцем реєстрації фізичної особи — підприємця.
6. У судовому рішенні про оголошення фізичної особи — підприємця померлою або визнання фізичної особи — підприємця безвісно відсутньою вказується особа, яка призначена управителем майна фізичної особи — підприємця, за поданням органу опіки та піклування, якщо інше не встановлено законом.
Дата надходження документів для державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою — підприємцем у разі її смерті або оголошення її померлою, або визнання фізичної особи — підприємця безвісно відсутньою вноситься державним реєстратором до журналу обліку реєстраційних дій.
7. Державний реєстратор зобов’язаний не пізніше наступного робочого дня з дати надходження документів для проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою — підприємцем у разі її смерті або оголошення її померлою, або визнання фізичної особи — підприємця безвісно відсутньою заповнити реєстраційну картку на проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця у зв’язку з її смертю або оголошенням її померлою, або визнанням її безвісно відсутньою та внести до Єдиного державного реєстру запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою — підприємцем у зв’язку з її смертю або оголошенням її померлою, або визнанням її безвісно відсутньою.
8. Частину восьму статті 48 виключено.
