4.1. Для обчислення суми фінансових витрат, які підлягають капіталізації, необхідно визначитися, пов’язані безпосередньо чи не пов’язані безпосередньо запозичення підприємства із створенням кваліфікаційного активу, чи не використано запозичені кошти на фінансові інвестиції, чи не скінчився термін створення кваліфікаційного активу у той час, як відсотки за позику підприємство продовжує сплачувати.
4.2. При отриманні підприємством позики безпосередньо для створення кваліфікаційного активу капіталізації підлягає уся сума фінансових витрат, пов’язаних із цією позикою.
Наприклад, підприємство отримало позику банку 100000 грн. терміном на один рік. Ставка відсотка за позикою становить 12 % річних.
Протягом року відсотки за позику, відповідно, становили 12000 грн. (100000 х 0,12). Капіталізації, тобто включенню до собівартості кваліфікаційного активу, підлягає уся сума фінансових витрат (12000 грн.).
4.3. Якщо за умовами пункту 4.2 цих Методичних рекомендацій позику отримано в січні терміном на один рік, а створення кваліфікаційного активу здійснювалось протягом січня — червня, то капіталізації підлягають відсотки за користування позикою, сплачені протягом терміну створення кваліфікаційного активу, тобто з січня до червня включно.
100000 х 0,12 х 6/12 = 6000 (грн.).
Відсотки за користування позикою у другому півріччі визнаються фінансовими витратами відповідного звітного періоду.
4.4. Якщо частину запозиченої суми підприємство тимчасово інвестувало в цінні папери або здійснило іншу фінансову інвестицію, то сума отриманого за цією інвестицією доходу виключається з суми фінансових витрат, які підлягають капіталізації.
Наприклад, за умовою пункту 4.2 цих Методичних рекомендацій підприємство інвестувало 40000 грн. на 4 місяці у цінні папери, ставка відсотка за якими становить 15 % річних. Отриманий дохід за цією інвестицією становить 2000 грн. (40000 х 0,15 х 4/12). Ця сума вираховується із суми фінансових витрат, тобто капіталізації підлягатимуть фінансові витрати у розмірі 10000 грн. (12000 – 2000).
4.5. За наявності у підприємства позик, безпосередньо не пов’язаних із створенням кваліфікаційного активу, фінансові витрати, які підлягають капіталізації, визначаються як добуток середньозваженої суми інвестицій та норми капіталізації фінансових витрат.
Методика розрахунку наведена у прикладі 2 додатка 2 до Положення (стандарту) 31.
4.6. За наявності у підприємства позик, безпосередньо пов’язаних і не пов’язаних із створенням кваліфікаційного активу, фінансові витрати, які підлягають капіталізації, визначаються як сума фінансових витрат за позиками, безпосередньо пов’язаними зі створенням кваліфікаційного активу, та фінансових витрат за позиками, безпосередньо не пов’язаними зі створенням кваліфікаційного активу. При визначенні фінансових витрат за позиками, безпосередньо не пов’язаними зі створенням кваліфікаційного активу, із середньозваженої суми витрат (інвестицій) вираховується сума позик, безпосередньо пов’язаних зі створенням кваліфікаційного активу. Тобто, фінансові витрати, які підлягають капіталізації, визначаються так:
фінансові витрати на позики, безпосередньо пов’язані зі створенням кваліфікаційного активу + [(середньозважена сума інвестиції – позики, пов’язані зі створенням кваліфікаційного активу) х норму капіталізації фінансових витрат, не пов’язаних зі створенням кваліфікаційного активу].
Зазначений розрахунок наведено у прикладі 3 додатка 2 до Положення (стандарту) 31.
4.7. Сума фінансових витрат, що підлягає у звітному періоді включенню до собівартості кваліфікаційного активу, не може перевищувати загальної суми фінансових витрат цього звітного періоду.
Приклади визначення суми капіталізації фінансових витрат наведені в додатку 1 до цих Методичних рекомендацій.
4.8. Амортизацію дисконту і премії за облігаціями розраховують методом ефективної ставки відсотка. Порядок розрахунку амортизації дисконту і премії наведено у додатку 1 до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 12 «Фінансові інвестиції», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 26.04.2000 № 91 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.05.2000 за № 284/4505. Приклад розрахунку дисконту за емітованими підприємством облігаціями наведено у додатку 2 до цих Методичних рекомендацій. Суму нарахованого дисконту за облігаціями відображають за дебетом субрахунку 952 «Інші фінансові витрати».
