1. На дату річного балансу суб’єктом державного сектору самостійно оцінюються існуючі ознаки можливого зменшення корисності об’єкта нематеріальних активів. Оцінка наявності цих ознак здійснюється з метою приведення балансової вартості нематеріальних активів у відповідність з очікуваною сумою відшкодування таких нематеріальних активів, виходячи з очікуваних обсягів майбутніх економічних вигід, які може забезпечити використання нематеріальних активів.
2. Про зменшення корисності об’єкта нематеріальних активів можуть свідчити, зокрема такі ознаки:
зменшення ринкової вартості об’єкта нематеріальних активів протягом звітного періоду на суттєво більшу величину, ніж очікувалось;
відсутність потреби в послугах, надання яких пов’язане з використанням активу;
суттєві негативні зміни у технологічних, правових і політичних умовах, в яких діє суб’єкт державного сектору, та зміна рівня, способу використання активу, що відбулися протягом звітного періоду або очікуються найближчим часом;
застарілість, фізичне пошкодження активу;
рішення припинити створення активу до його завершення або доведення до робочого стану;
інше свідчення того, що ефективність активу є або буде значно меншою, ніж очікувалось.
3. За наявності ознак зменшення корисності об’єкта нематеріальних активів суб’єкт державного сектору визначає суму його очікуваного відшкодування.
Незалежно від наявності ознак зменшення корисності об’єкта нематеріальних активів суб’єкт державного сектору визначає на дату річного балансу суму очікуваного відшкодування об’єктів нематеріальних активів з невизначеним строком корисного використання і об’єктів нематеріальних активів, які не використовуються на дату річного балансу.
4. Втрати від зменшення корисності об’єкта нематеріальних активів включаються до складу інших витрат звітного періоду з одночасним збільшенням суми зносу (амортизації) об’єкта нематеріальних активів.
Якщо об’єкт нематеріальних активів відображається в бухгалтерському обліку за переоціненою вартістю, то сума втрат від зменшення корисності відображається у порядку, передбаченому абзацом другим пункту 8 розділу III цих Методичних рекомендацій.
5. Якщо на дату річного балансу ознаки зменшення корисності об’єкта нематеріальних активів перестали існувати, то суб’єкт державного сектору визначає і відображає вигоди від відновлення його корисності.
Про відновлення корисності об’єкта нематеріальних активів можуть свідчити, зокрема такі ознаки:
суттєве збільшення ринкової вартості об’єкта нематеріальних активів протягом звітного періоду;
суттєві позитивні зміни в технологічному, ринковому, економічному або правовому середовищі, у якому діє суб’єкт державного сектору, що відбулися протягом звітного періоду;
зменшення протягом звітного періоду ринкових ставок відсотків або інших ринкових ставок доходу від інвестицій, яке може вплинути на ставку дисконту і суттєво збільшити суму очікуваного відшкодування об’єкта нематеріального активу;
суттєві зміни об’єкта нематеріальних активів та/або способу його використання протягом звітного періоду або такі очікувані зміни в наступному періоді, які позитивно вплинуть на діяльність суб’єкта державного сектору;
інші свідчення того, що ефективність використання об’єкта нематеріальних активів є або буде кращою, ніж очікувалось.
6. Сума вигід від відновлення корисності об’єкта нематеріальних активів відображається визнанням доходу з одночасним зменшенням суми зносу (амортизації) об’єкта нематеріальних активів.
Якщо об’єкт нематеріальних активів відображається в бухгалтерському обліку за переоціненою вартістю, то сума вигід від відновлення корисності відображається у порядку, передбаченому абзацом першим пункту 8 розділу III цих Методичних рекомендацій.
