(зі змінами та доповненнями, останні з яких унесені законами України
від 16 січня 2014 року № 721-VII (зміни, внесені Законом України від 16 січня 2014 року № 721-VII, втратили чинність у зв’язку із втратою чинності Законом України від 16 січня 2014 року № 721-VII згідно із Законом України від 28 січня 2014 року № 732-VII),
від 23 лютого 2014 року № 767-VII,
від 14 березня 2014 року № 887-VII,
від 27 березня 2014 року № 1170-VII,
від 8 квітня 2014 року № 1188-VII,
від 9 квітня 2014 року № 1193-VII,
від 15 квітня 2014 року № 1206-VII,
від 15 квітня 2014 року № 1207-VII,
від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (враховуючи зміни, внесені Законом України від 21 квітня 2015 року № 335-VIII),
від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII (зміни, внесені Законом України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII, вводяться в дію з 26 квітня 2015 року),
від 14 жовтня 2014 року № 1702-VII,
від 25 грудня 2014 року № 63-VIII,
від 28 грудня 2014 року № 71-VIII,
від 12 лютого 2015 року № 192-VIII,
від 22 травня 2015 року № 484-VIII,
від 18 червня 2015 року № 541-VIII,
від 26 листопада 2015 року № 835-VIII,
від 23 грудня 2015 року № 901-VIII,
від 4 лютого 2016 року № 991-VIII,
від 12 травня 2016 року № 1356-VIII,
від 19 травня 2016 року № 1379-VIII,
від 2 червня 2016 року № 1404-VIII (зміни, внесені Законом України від 2 червня 2016 року № 1404-VIII, в частині положень, що стосуються діяльності приватних виконавців, вводяться в дію з 5 січня 2017 року),
від 3 листопада 2016 року № 1727-VIII,
від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII,
від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII,
від 23 березня 2017 року № 1982-VIII)
Увага!
З 2 серпня 2017 року до цього Кодексу будуть внесені зміни згідно із Законом України від 1 липня 2014 року № 1555-VII.
Зміни, передбачені Законом України від 16 січня 2014 року № 723-VII, внесені не будуть у зв’язку із втратою чинності Законом України від 16 січня 2014 року № 723-VII згідно із Законом України від 28 січня 2014 року № 732-VII.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 квітня 2008 року № 8-рп/2008 положення статті 15 цього Кодексу визнано такими, що відповідають Конституції України (є конституційними).
Рішенням Конституційного Суду України від 19 жовтня 2009 року № 26-рп/2009 окремі положення цього Кодексу визнано такими, що відповідають Конституції України (є конституційними).
Рішенням Конституційного Суду України від 19 жовтня 2009 року № 26-рп/2009 окремі положення цього Кодексу визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Рішенням Конституційного Суду України від 1 квітня 2010 року № 10-рп/2010 положенню пункту 1 частини першої статті 17 цього Кодексу дано офіційне тлумачення.
Рішенням Конституційного Суду України від 16 червня 2011 року № 5-рп/2011 окремі положення цього Кодексу визнано такими, що відповідають Конституції України (є конституційними).
Рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 16-рп/2011 окремі положення цього Кодексу визнано такими, що відповідають Конституції України (є конституційними).
Рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011 окремі положення цього Кодексу визнано такими, що відповідають Конституції України (є конституційними).
Рішенням Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 окремим положенням цього Кодексу дано офіційне тлумачення.
Рішенням Конституційного Суду України від 25 січня 2012 року № 3-рп/2012 положенню пункту 2 частини першої статті 9 цього Кодексу дано офіційне тлумачення.
Рішенням Конституційного Суду України від 29 серпня 2012 року № 16-рп/2012 окремі положення цього Кодексу визнано такими, що відповідають Конституції України (є конституційними).
Рішенням Конституційного Суду України від 8 квітня 2015 року № 3-рп/2015 положення частини другої статті 1712 цього Кодексу визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
У тексті Кодексу слова «Вища рада юстиції» в усіх відмінках замінено словами «Вища рада правосуддя» у відповідному відмінку згідно із Законом України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII.
