1. Страховик має право:
1) здійснювати перевірку обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності застрахованим особам;
2) одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій (у тому числі від органів доходів і зборів, банківських, інших фінансово-кредитних установ) та громадян — суб’єктів підприємницької діяльності відомості, щодо використання страхових коштів;
3) проводити перевірку правильності використання страхових коштів на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників;
4) одержувати необхідні пояснення (у тому числі письмові) з питань, що виникають під час перевірок;
5) пункт 5 частини першої статті 28 виключено;
6) накладати фінансової санкції та адміністративні штрафи, передбачені цим Законом та іншими актами законодавства;
7) порушувати відповідно до законодавства питання про притягнення посадових осіб до відповідальності за порушення законодавства у сфері загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, вимагати надання інформації про вжиті заходи;
8) користуватися відомостями Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, необхідними для забезпечення виконання покладених на нього функцій.
2. Страховик зобов’язаний:
1) забезпечувати фінансування матеріального забезпечення та надання соціальних послуг відповідно до цього Закону;
2) пункт 2 частини другої статті 28 виключено;
3) здійснювати контроль за дотриманням порядку використання страхувальником страхових коштів;
4) здійснювати контроль за достовірністю поданих страхувальниками та застрахованими особами відомостей, визначених статтями 27 і 51 цього Закону;
5) вести облік і звітність щодо страхових коштів;
6) публікувати в засобах масової інформації бюджет Фонду на поточний рік та звіт про виконання бюджету Фонду за минулий рік;
7) надавати безоплатно застрахованим особам і страхувальникам консультації з питань застосування законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням;
8) інформувати застрахованих осіб про призначення (відмову) і розмір матеріального забезпечення, порядок виплати, види та умови надання матеріального забезпечення і соціальних послуг, а також про порядок оскарження рішень у разі відмови в наданні матеріального забезпечення і соціальних послуг;
9) стягувати надміру виплачені кошти з юридичних і фізичних осіб у встановленому законом порядку;
10) співпрацювати з фондами з інших видів загальнообов’язкового державного соціального страхування у реалізації заходів, пов’язаних з наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам, приймаючи спільне рішення щодо участі у фінансуванні цих заходів.