Чи оплачується робочий час під час повітряної тривоги

В умовах повномасштабної війни українці щоденно стикаються з ракетними загрозами, які змушують залишати робочі місця та шукати безпечні укриття. Завдяки сучасним сервісам, зокрема таким як карта повітряних тривог України, можна в режимі реального часу відстежувати активність тривог у кожному регіоні. Та поряд із питанням безпеки постає інше, не менш важливе: як під час таких зупинок роботи нараховується заробітна плата?

Телевізійні сюжети на кшталт «Вікна-новини» регулярно висвітлюють випадки, коли підприємства змушені зупиняти роботу через сигнали повітряної тривоги. Але чи отримають працівники гроші за цей час?

Який статус має перебування в укритті?

Згідно з Кодексом законів про працю України (КЗпП), робочий час, коли працівник змушений припинити роботу не з власної вини, вважається простою. Це передбачено статтею 34 КЗпП. А ось стаття 113 вказує, що такий простій має оплачуватись у розмірі не нижче 2/3 тарифної ставки, якщо інше не передбачено колективним договором чи внутрішніми положеннями компанії.

Тобто, коли працівник залишає офіс через повітряну тривогу, це не його ініціатива, а вимога безпеки. Отже, і неоплачуваним цей час бути не може.

Як саме нараховується оплата?

Підприємство може встановити один із двох підходів:

• Мінімальний рівень: 2/3 окладу за години простою.
• Повна оплата: 100 % за рішенням роботодавця або в разі, якщо працівник продовжує працювати дистанційно з укриття.

У сучасних реаліях дедалі більше компаній обирають другий варіант. Це дозволяє зберегти лояльність команди та уникнути кадрового дефіциту.

Перелік дій, які має вжити роботодавець

Щоб дотриматись трудового законодавства та уникнути санкцій, керівництво підприємства повинно:

1. Встановити локальні інструкції щодо дій під час тривоги.
2. Визначити порядок фіксації початку й завершення тривоги.
3. Організувати облік часу простою у табелі обліку робочого часу.
4. Повідомити працівників про формат оплати у разі простою.
    

Чи можна працювати з укриття?

У багатьох офісах сьогодні створено умови для дистанційної роботи з укриттів: Wi-Fi, доступ до внутрішніх систем, ноутбуки. Якщо працівник має змогу виконувати службові обов’язки — оплата йде у повному обсязі.

Але якщо укриття не дає технічної можливості продовжити роботу, і діяльність призупиняється повністю — йдеться саме про простій, і діє оплата у розмірі від 2/3.

Які права має працівник?

Працівники мають повне право:

• залишити робоче місце після сигналу повітряної тривоги;
• перебувати в укритті до офіційного закінчення небезпеки;
• отримати оплату за цей період згідно із законом;
• відмовитись працювати під час тривоги у незахищеному приміщенні;
• звернутись до Держпраці у разі порушень.

Типові запитання

Чи можна вимагати "відпрацювати" час простою у вихідні?
 Ні. Це є порушенням трудового законодавства. Робочий час під час тривоги не є провиною працівника.

Чи зберігається оплата у разі фрилансу чи погодинної зайнятості?
 Це залежить від умов договору. Якщо не прописано інше — дія КЗпП не поширюється.

Чому важливо мати чітку політику щодо тривог?

Наявність прозорої інструкції щодо дій під час тривоги:

• забезпечує юридичний захист підприємства;
• підтримує психологічний комфорт співробітників;
• формує імідж відповідального роботодавця.

Висновок

Залежно від формату роботи та внутрішніх політик підприємства, робочий час під час повітряної тривоги повинен оплачуватись або частково (від 2/3), або повністю. Якщо існує можливість працювати дистанційно — оплата здійснюється як за звичайний робочий час. Використання інструментів на кшталт карта повітряних тривог України дозволяє точно фіксувати початок і кінець тривоги, а сюжети в Вікна-новини регулярно нагадують нам, наскільки це питання актуальне для всієї країни.

Безпека — понад усе. А відповідальна оплата праці в умовах тривоги — це не лише норма закону, а й прояв людяності з боку роботодавця.