Реформа в системі соцстрахування: які зміни врахувати роботодавцеві

У 2015 році реформи добралися і до системи загальнообов’язкового державного соціального страхування. Ви вже знаєте, що Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (ФСС ТВП) і Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (ФНВ) передбачено реорганізувати шляхом злиття до об’єднаного Фонду соціального страхування України (далі — Фонд), який стане їх правонаступником (розд. VII Прикінцевих і перехідних положень Закону № 77). Зрозуміло, процес злиття — питання не одного дня, тому до завершення заходів, пов’язаних з утворенням Фонду та його робочих органів, усі функції з виплати матеріального забезпечення виконуватимуть відповідні виконавчі дирекції та робочі органи ФСС ТВП і ФНВ.

Не можна умовчати ще про один пункт соцреформи. До видів соціального страхування, якими управлятиме об’єднаний Фонд, (крім соцстраху від нещасного випадку на виробництві та профзахворювань і соцстраху з тимчасової непраце­­здатності), належатиме і медичне страхування. До кінця червня 2015 року Кабміну доручено розробити та подати на розгляд ВРУ відповідний законопроект, яким планують врегулювати питання впровадження загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування (п.п. 2 п. 12 розд. VII «Прикінцевих і перехідних положень» Закону № 1105).

Які ще новинки? Оскільки Фонд став єдиним, то всі питання соцстрахування від нещасного випадку і у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності тепер будуть узгоджуватися з єдиним оновленим Законом № 1105. А Закон № 2240, що став уже «рідним», з 01.01.2015 р. втратив чинність.

У цілому революційних змін у порядку надання матеріального забезпечення у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності не сталося. Більшість норм із Закону № 2240 «перекочувало» до Закону № 1105. При цьому істотні зміни все ж є. Розглянемо їх.

Перш за все внесені поправки стосуються зменшення з 1 січня 2015 року відсотка оплати для нарахування лікарняного особам із страховим стажем менше 8 років. Яким чином змінилися розміри допомоги по тимчасовій непрацездатності залежно від страхового стажу, покажемо в таблиці нижче.

Як бачимо, нова «процентовка» оплати листків непрацездатності (ЛН) від середньої зарплати не торкнулася осіб, в яких страховий стаж перевищує 8 років або перебуває в межах від 3 до 5 років, а також пільгові категорії. Лікарняні, отримані від таких застрахованих осіб, оплачуйте в тому самому розмірі, як і раніше.

Зверніть увагу: зміни торкнулися саме розміру допомоги по тимчасовій непрацездатності, що виплачується за рахунок Фонду. Що ж до оплати перших п’яти днів хвороби за рахунок коштів роботодавця, то тут поки що без змін. У Кабміну є ще 6 місяців, щоб привести свої нормативно-правові акти у відповідність до Закону № 1105. Доти, доки не будуть внесені відповідні зміни до Порядку № 439, перші п’ять днів тимчасової непрацездатності оплачують по-старому, а саме (п. 5 цього Порядку):

— 60 % середнього заробітку — якщо особа має страховий стаж до 5 років;

— 80 % середнього заробітку — якщо особа має страховий стаж від 5 до 8 років;

— 100 % середнього заробітку — якщо особа має страховий стаж понад 8 років.

Незважаючи на те що питання соціального страхування тепер регулює Закон № 1105, підхід до визначення страхового стажу залишився без змін.

Як відомо, страховий стаж — це період, протягом якого особа підлягає страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності і за який щомісячно сплачені страхові внески в сумі не менше, ніж мінімальний страховий внесок. При цьому до страхового стажу включають також періоди відпустки для догляду за дитиною до 3 років, отримання виплат за окремими видами соцстрахування (наприклад, допомога по тимчасовій непраце­здатності, по вагітності та пологах), як такі, за які сплачено страхові внески в мінімальному розмірі (ст. 21 Закону № 1105).

Оскільки зміни, унесені Законом № 77, набули чинності з 01.01.2015 р., то і застосовують їх для страхових випадків, що настали з 1 січня 2015 року та пізніше.

Практичне застосування нововведень у «процентовці» оплати допомоги по тимчасовій непрацездатності для різних ситуацій розглянемо на прикладах.

Приклад 1. Працівник хворів з 22.12.2014 р. по 09.01.2015 р. ЛН, виданий в установленому порядку, він надав для оплати в січні 2015 року. Страховий стаж на день настання тимчасової непрацездатності склав 2 роки і 3 місяці.

Якщо страховий випадок стався до 01.01.2015 р. і закінчився після цієї дати або продовження лікарняного припадає на період після 01.01.2015 р., допомогу по тимчасовій непрацездатності розраховуємо по-старому. Тобто розмір допомоги по тимчасовій непрацездатності залежно від страхового стажу визначають відповідно до Закону № 2240. Пояснюється це тим, що такий страховий випадок настав до 01.01.2015 р., тобто до набуття чинності Законом № 1105.

Таким чином, суму оплати лікарняного, нараховану в січні 2015 року, за період з 22.12.2014 р. по 09.01.2015 р. визначаємо в розмірі 60 % середнього заробітку, тобто в тому розмірі, який діяв на момент настання страхового випадку.

Передбачимо, що середньоденна зарплата для оплати такого ЛН становить 151,00 грн. В організації встановлено 5-денний робочий тиждень з двома вихідними (перенесення робочих днів не було).

Тоді сума оплати періоду тимчасової непраце­здатності становитиме:

151,00 грн. х 60 % х 13 роб. дн. = 1177,80 грн.,

де 13 — кількість робочих днів згідно з графіком роботи, що припадають на період тимчасової непрацездатності (з 22.12.2014 р. по 09.01.2015 р.).

Приклад 2. Працівник хворів з 15.12.2014 р. по 31.12.2014 р. ЛН, виданий в установленому порядку, він надав для оплати в січні 2015 року. Страховий стаж на день настання тимчасової непрацездатності склав 1 рік і 8 місяців.

Ця ситуація аналогічна попередній: початок хвороби (страхового випадку) припав на грудень 2014 року. Тому при нарахуванні допомоги по тимчасовій непрацездатності діятимуть правила, установлені Законом № 2240. Таким чином, ураховуючи, що страховий стаж на 15 грудня 2014 року склав 1 рік і 8 місяців, розмір допомоги по тимчасовій непрацездатності, що припадає на хворобу за період з 15.12.2014 р. по 31.12.2014 р. включно, становитиме 60 % від середнього заробітку.

Приймемо за основу дані, наведені в 1 прикладі. У цьому випадку сума оплати лікарняного становитиме:

151,00 грн. х 60 % х 13 роб. дн. = 1177,80 грн.,

де 13 — кількість робочих днів за графіком роботи, що припадають на період тимчасової непрацездатності (з 15.12.2014 р. по 31.12.2014 р.).

Приклад 3. Працівник перебував на лікарняному з 15.12.2014 р. по 05.01.2015 р. Наступний ЛН було видано як продовження першого з 06.01.2015 р. по 16.01.2015 р. ЛН були надані до установи в січні 2015 року. Страховий стаж працівника — 11 місяців.

І ця ситуація аналогічна першим двом. Страховий випадок настав 15 грудня 2014 року, у зв’язку з чим було видано первинний ЛН тривалістю з 15.12.2014 р. по 05.01.2015 р. включно. Наступний ЛН було видано як продовження попереднього. Тобто два ЛН належать до одного страхового випадку, що настав до 01.01.2015 р. Оплачується другий ЛН за весь період (з 06.01.2015 р. по 16.01.2015 р. включно) за рахунок коштів Фонду і виходячи з уже наявних розрахункових даних, як і перший ЛН. Тому в цій ситуації при оплаті двох ЛН ми застосовуємо старі правила, установлені Законом № 2240.

Припустимо, що середньоденна зарплата для оплати таких ЛН становить 175,00 грн. В установі встановлено 5-денний робочий тиждень з двома вихідними (перенесення робочих днів не було).

Сума оплати за першим ЛН становитиме:

— за рахунок коштів роботодавця: 175,00 грн. х 60 % х 5 роб. дн. = 525,00 грн.;

— за рахунок коштів Фонду: 175,00 грн. х 60 % х 10 роб. дн. = 1050,00 грн.,

де 5 і 10 — кількість робочих днів згідно з графіком роботи, що припадають на період тимчасової непрацездатності та оплачені за рахунок коштів роботодавця (період хвороби з 15.12.2014 р. по 19.12.2014 р.) і за рахунок Фонду (період хвороби з 20.12.2014 р. по 05.01.2015 р.) відповідно.

Сума оплати за другим ЛН за рахунок коштів Фонду становитиме:

175,00 грн. х 60 % х 8 роб. дн. = 840,00 грн.,

де 8 — кількість робочих днів згідно з графіком роботи, що припадають на період тимчасової непрацездатності (з 06.01.2015 р. по 16.01.2015 р.).

Приклад 4. Працівник хворів з 05.01.2015 р. по 16.01.2015 р. ЛН, виданий в установленому порядку, він надав для оплати в січні 2015 року. Страховий стаж на день настання тимчасової непрацездатності склав 7 років і 8 місяців.

У цій ситуації страховий випадок настав після 01.01.2015 р., тобто після набуття чинності новаціями соціальної реформи. Тому період тимчасової непрацездатності необхідно оплачувати за новими правилами.

Оскільки страховий стаж працівника на момент настання хвороби становитиме 7 років і 8 місяців, то допомогу необхідно оплачувати в розмірі 70 % від середньої зарплати такого працівника, а оплата перших п’яти днів хвороби за рахунок коштів роботодавця здійснюватиметься в розмірі 80 % середнього заробітку.

Припустимо, що середньоденна зарплата хворого працівника склала 205,00 грн. В організації встановлено 5-денний робочий тиждень з двома вихідними.

Сума оплати лікарняного становитиме:

— за рахунок коштів роботодавця: 205,00 грн. х 80 % х 4 роб. дн. = 656,00 грн.;

— за рахунок коштів Фонду: 205,00 грн. х 70 % х 5 роб. дн. = 717,50 грн.,

де 4 і 5 — кількість робочих днів згідно з графіком роботи, що припадають на період тимчасової непрацездатності та оплачені за рахунок коштів роботодавця (період хвороби з 05.01.2015 р. по 09.01.2015 р.) і за рахунок Фонду (період хвороби з 10.01.2015 р. по 16.01.2015 р.) відповідно;

80 і 70 % — відсоток оплати періоду тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця (згідно з Порядком № 439) і за рахунок коштів Фонду (згідно із Законом № 1105) відповідно.

Перейдемо до наступних змін.

З’явилася нова норма, що встановлює обмеження за розміром лікарняних і декретних для працівників зі страховим стажем менше 6 місяців упродовж 12 місяців перед настанням страхового випадку. Така особа має право на матзабезпечення в таких розмірах (п. 4 ст. 19 Закону № 1105):

— для допомоги по тимчасовій непрацездатності — виходячи з нарахованої зарплати, з якої сплачувався ЄСВ, але з розрахунку на місяць не вище мінімальної зарплати, установленої законом у місяці настання страхового випадку;

— для допомоги по вагітності та пологах — виходячи з нарахованої зарплати, з якої сплачувався ЄСВ, але не вище двократної мінімальної зарплати та не менше мінімальної зарплати, установленої законом у місяці настання страхового випадку.

Кого з працівників торкнуться такі обмеження? Тут можна назвати застрахованих осіб, які, зокрема:

— тільки починають свою трудову діяльність;

— змінили місце роботи, при цьому між праце­влаштуваннями була значна перерва;

— вийшли з відпустки для догляду за дитиною до шести років;

— працюють на умовах неповного робочого часу або перебували у відпустці без збереження зарплати, і внаслідок цього розрахований страховий стаж за останній рік виявився менше 6 місяців.

Відомості про страховий стаж можна дізнатися з даних Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Далі розглянемо на прикладах, як розрахувати лікарняні та декретні з урахуванням нових обмежень.

Приклад 5. Жінку прийнято на роботу 01.09.2014 р. До цього вона впродовж 2 років ніде не працювала. З 12.01.2015 р. по 16.01.2015 р. включно вона перебувала на лікарняному у зв’язку з доглядом за хворою дитиною. Страховий стаж становить 9 років. Посадовий оклад — 2000 грн.

Страховий випадок настав у січні 2015 року. Оскільки ЛН видано для догляду за дитиною, то лікарняні (допомога по тимчасовій непрацездатності) оплачують за рахунок коштів Фонду з 1-го дня.

Упродовж 12 місяців перед хворобою страховий стаж у працівниці склав менше 6 місяців, тому необхідно врахувати вимоги п. 4 ст. 19 Закону № 1105.

Спочатку розрахуємо допомогу по тимчасовій непрацездатності виходячи з нарахованої зар­плати, з якої сплачувалися страхові внески (див. таблицю).

Оскільки страховий стаж працівниці більше 8 років, то допомогу по тимчасовій непрацездатності виплачують у розмірі 100 % середньої зар­плати. З розрахунку на місяць сума допомоги перевищує січневу мінімальну зарплату (90,91 грн. х х 20 роб. дн.* = 1818,20 грн. > 1218,00 грн.). Тому допомогу по тимчасовій непрацездатності необхідно надати в розмірі мінімальної зарплати.

* Норма робочого часу в січні 2015 року. — Прим. ред.

Розрахуємо середньоденну зарплату виходячи з мінімальної зарплати в січні 2015 року:

1218,00 грн. : 20 роб. дн. = 60,90 грн.,

де 20 — кількість робочих днів у січні 2015 року.

Допомога по тимчасовій непрацездатності становитиме:

60,90 грн. х 5 роб. дн. = 304,50 грн.,

де 5 — кількість робочих днів згідно з графіком роботи, що припадають на період тимчасової непрацездатності з 12.01.2015 р. по 16.01.2015 р. включно.

Приклад 6. Працівника прийнято на роботу 10.10.2014 р. Це його перше місце роботи. З 12.01.2015 р. по 23.01.2015 р. включно він хворів, про що свідчить виданий в установленому порядку ЛН. Страховий стаж становить 3 місяці. Посадовий оклад — 1250 грн.

Страховий випадок настав 12 січня 2015 року, розрахунковим періодом є листопад — грудень 2014 року. Розрахуємо суму оплати лікарняного виходячи з нарахованої зарплати, з якої сплачувалися страхові внески (див. таблицю).

Оскільки для оплати перших п’яти днів хвороби правила не змінилися, то згідно з п. 5 Порядку № 439 оплату таких днів нарахуємо в розмірі 60 % середнього заробітку.

Сума оплати перших п’яти днів хвороби становитиме:

(58,14 грн. х 60 %) х 5 роб. дн. = 174,40 грн.,

де 5 — кількість робочих днів згідно з графіком роботи, що припадають на період тимчасової непрацездатності з 12.01.2015 р. по 16.01.2015 р. включно.

Для оплати допомоги по тимчасовій непрацездатності (починаючи з 6-го дня) застосовуємо нові норми і за «процентовкою» (ст. 24 Закону № 1105), і за страховим стажем (менше 6 місяців упродовж останніх 12 місяців перед настанням страхового випадку, п. 4 ст. 19 Закону № 1105).

Страховий стаж працівника менше 3 років, тому допомогу по тимчасовій непрацездатності виплачують у розмірі 50 % середньої зарплати.

З розрахунку на місяць сума допомоги становитиме 581,40 грн. (58,14 грн. х 50 % х 20 роб. дн.*).

* Норма робочого часу в січні 2015 року. — Прим. ред.

Оскільки розрахована величина не перевищує січневу мінімальну зарплату (1218,00 грн.), то допомогу виплачують виходячи з нарахованої зарплати.

Сума допомоги по тимчасовій непрацездатності за рахунок коштів Фонду становитиме:

58,14 грн. х 50 % х 5 роб. дн. = 145,35 грн.,

де 5 — кількість робочих днів згідно з графіком роботи, що припадають на період тимчасової непрацездатності з 17.01.2015 р. по 23.01.2015 р. включно.

Загальна сума лікарняних становитиме:

174,40 + 145,35 = 319,75 (грн.).

Приклад 7. 01.09.2014 р. жінка вийшла з відпустки для догляду за дитиною до 6 років. З 26.01.2015 р. вона йде у відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами тривалістю 126 к. дн. Посадовий оклад становить 2200,00 грн.

Період відпустки для догляду за дитиною до шести років не включають до страхового стажу, оскільки протягом такого періоду не сплачувалися страхові внески. Жінка стала до роботи 01.09.2014 р. і впродовж 12 місяців перед «декретною» відпусткою її страховий стаж був менше 6 місяців. Тому в цій ситуації застосовуємо обмеження розміру допомоги (п. 4 ст. 19 Закону № 1105).

Розрахуємо допомогу по вагітності та пологах виходячи з нарахованої зарплати, з якої сплачувалися страхові внески (див. таблицю на с. 18).

Сума допомоги з розрахунку на місяць становитиме 72,13 грн. х 31* = 2236,03 грн. Розрахована величина не перевищує двократного розміру мінімальної січневої зарплати (2436,00 грн. = = 1218,00 грн. х 2), тому допомогу по вагітності та пологах виплачують виходячи з фактично нарахованої зарплати.

* Кількість календарних днів у січні 2015 року. — Прим. ред.

Сума допомоги становитиме:

72,13 грн. х 126 к. дн. = 9088,38 грн.

Приклад 8. 19.01.2015 р. жінка йде в «декретну» відпустку тривалістю 126 к. дн. Вона була прийнята на роботу 08.09.2014 р. на 0,5 ставки, і це її перше місце роботи. Посадовий оклад становить 1218,00 грн. (з розрахунку повної ставки).

Страховий стаж працівниці впродовж 12 місяців перед «декретною» відпусткою склав менше 6 місяців. Тому і в цій ситуації застосовуємо обмеження розміру допомоги.

Відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами починається 19 січня 2015 року. Тому розрахунковим періодом буде жовтень — грудень 2014 року. Розрахуємо допомогу по вагітності та пологах виходячи з нарахованої зарплати, з якої сплачувалися страхові внески (див. таблицю).

Сума допомоги з розрахунку на місяць становитиме 19,86 грн. х 31* = 615,66 грн.

* Кількість календарних днів у січні 2015 року. — Прим. ред.

Як ми вже зазначали, необхідно враховувати і зайнятість працівника (0,5 ставки). Тому розраховану величину допомоги необхідно привести до повної ставки (зайнятості). З урахуванням повної ставки сума допомоги з розрахунку на місяць становитиме 1231,32 грн. (615,66 грн. : 0,5 ставки).

Виходить, що розрахована величина не перевищує двократного розміру мінімальної січневої зарплати 2436,00 грн. (1218,00 грн. х 2), але вище мінімальної зарплати, установленої законом на січень 2015 року (1218 грн.). Тому допомогу по вагітності та пологах слід виплачувати виходячи з нарахованої зарплати.

Розрахуємо суму допомоги по вагітності та пологах:

19,86 грн. х 126 к. дн. = 2502,36 грн.

При прийнятті до оплати ЛН зверніть увагу на важливий нюанс! Згідно з п. 5 ст. 32 Закону № 1105 матеріальне забезпечення виплачують у тому випадку, якщо звернення за його призначенням надійшло не пізніше 12 календарних місяців з дня відновлення працездатності, установлення інвалідності, закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, смерті застрахованої особи або члена сім’ї, який перебував на її утриманні.

Таку саму норму було передбачено і ч. 6 ст. 52 Закону № 2240. Проте Рішенням КСУ від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008 норму визнали такою, що не відповідає Конституції України. Таким чином, аж до 01.01.2015 р. законодавство не передбачало обмеження строків, протягом яких лікарняний листок може бути пред’явлено до оплати (див. лист Мінпраці від 02.08.2010 р. № 242/18/153-10 // «ОП», 2010, № 17, с. 3).

З 1 січня 2015 року слід дотримуватися норм чинного законодавства — Закону № 1105 і не призначати матеріальне забезпечення, передбачене цим Законом, якщо минуло більше 12 місяців з моменту одужання застрахованої особи (закінчення «декретної» відпустки, смерті особи або члена сім’ї, яка/який перебуває на її утриманні).

Закон № 77 — Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» від 28.12.2014 р. № 77-VIII.

Закон № 1105 — Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 р. № 1105-XIV (у редакції від 28.12.2014 р. № 77-VIII).

Закон № 2240 — Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 р. № 2240-III (втратив чинність з 01.01.2015 р.).

Порядок № 439 — Порядок оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів підприємства, установи, організації, затверджений постановою КМУ від 06.05.2001 р. № 439.