Зарплата померлого працівника: кому платити?

У разі смерті працівника бухгалтерові нічого не залишається, як на підставі наказу про припинення трудового договору здійснити остаточний розрахунок сум, належних померлому працівнику.

Нагадаємо, що належним чином оформлене свідоцтво про смерть або ж рішення суду є підставою для припинення трудових відносин з померлим працівником. Поки у вас на руках не буде такого документа, припинити трудовий договір з таким працівником не вийде.

Звісно ж, одним розрахунком справа не обійдеться, ці суми ще потрібно буде виплатити.

Кому платити зарплату?

Річ у тому, що відповідь на запитання: «Чи потрібно платити й кому?» — КЗпП не надає.

Оскільки у зв’язку із смертю автоматично виникає спадкове питання, підказку варто шукати в ЦКУ. Так-так, сучасному бухгалтеру доводиться знати не лише бухгалтерський облік, а й мати деякі знання в правовій сфері.

Так-от, за правилами ч. 1 ст. 1227 ЦКУ суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім’ї, а у разі їх відсутності — входять до складу спадщини.

Як бачите, невиплачену за життя зарплату працівника за правилами ЦКУ треба виплатити членам сім’ї.

При цьому, зауважимо, що ч. 6 ст. 83 КЗпП регулює це питання по-своєму і зазначає, що у разі смерті працівника грошова компенсація за не використані ним дні щорічних відпусток, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, виплачується спадкоємцям. Як бачите, якщо ст. 1227 ЦКУ говорить про виплату зарплати працівника, що помер, членам сім’ї, то в цій нормі вже з’являються не члени сім’ї, а «спадкоємці».

Але не варто хвилюватися. У більшості випадків представники Феміди вважають, що заробітну плату (у тому числі грошову компенсацію за невикористані померлим дні щорічних відпусток, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей) члени сім’ї померлого або оголошеного померлим можуть одержати відразу після відкриття спадщини (в день смерті, або в день, з якого особа оголошується померлою), а спадкоємці (не члени сім’ї) — у строк, установлений для прийняття спадщини, тобто через шість місяців з дати смерті (рішення Деснянського районного суду м. Києва у справі № 754/12893/16-ц від 11.12.2017 р.).

Таким чином, судова практика визнає можливість виплати компенсації за невикористану відпустку членам сім’ї померлого. Основний аргумент: компенсація за невикористані дні відпустки входить до фонду додаткової заробітної плати (п.п. 2.2.12 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. № 5).

У свою чергу, суми зарплати виплачуються членам сім’ї померлого, тому роботодавець також має право виплатити членам сім’ї померлого працівника й компенсацію за невикористану відпустку.

Члени сім’ї: хто це?

Залишилося тільки розібратися, хто ж входить до кола таких осіб. Для цього нам знадобиться СКУ.

Відповідно до ст. 3 СКУ сім’ю складають особи, які одночасно:

1) спільно проживають;

2) пов’язані спільним побутом;

3) мають взаємні права та обов’язки.

При цьому сім’я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Як і з будь-якого правила, тут також є свої винятки:

1. Подружжя вважається сім’єю й тоді, коли дружина та чоловік у зв’язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми або з інших поважних причин не проживають спільно.

2. Навіть якщо дитина не проживає спільно з батьками, вона є членом сім’ї. Тут важливу роль відіграє слово «дитина».

Адже правовий статус «дитини» має особа до досягнення нею повноліття, тобто за загальними правилами до 18 років. Як не дивно, але виходить, що, якщо вашій дитині виповнилося 18 років або більше і вона не проживає з вами спільно, то вона не вважається членом вашої сім’ї в розумінні ст. 3 СКУ.

Які документи знадобляться?

Якщо за отриманням виплат до вас звернувся член сім’ї померлого, який підходить під вищезгадані вимоги, ми радимо попросити у нього підтвердні документи. Людям, звісно, треба довіряти, але, як мовиться: «Довіряй, але перевіряй».

Отже, для отримання виплат померлого родич повинен:

1) написати заяву на виплату;

2) надати копії підтвердних документів, серед яких:

• свідоцтво про смерть працівника або рішення суду;

• документи, що підтверджують, що він був членом сім’ї померлого (копія свідоцтва про шлюб, копія свідоцтва про народження (про усиновлення)), копії документів, які підтверджують факт спільного проживання, загального побуту, взаємних прав і обов’язків, кровного споріднення).

Якщо ніхто не звернувся

Трапляється й таке, що ніхто не звертається за належними померлому виплатами.

У такому разі рекомендуємо надіслати на адресу померлого рекомендований лист, щоб повідомити про належні суми працівникові.

Якщо такі дії ні до чого не призвели, у роботодавця є два варіанти:

(1) зберігати кошти, які належать працівникові, до появи спадкоємців. Списувати суму зарплати не можна;

(2) звернутися до послуг нотаріуса. Установа як боржник може погасити свій борг шляхом внесення заробітної плати, що належить померлому, на депозит нотаріуса (ч. 1 ст. 537 ЦКУ, лист Мін’юсту від 12.03.2012 р. № 113-0-2-12/13.1). Підтверджує факт унесення коштів на депозит квитанція, яку нотаріус видає після того, як переконається у надходженні коштів на рахунок.

Звісно, ви можете почекати на появу членів сім’ї, але, якщо їх так і не вдасться виявити в розумний строк, доцільно все-таки заробітну плату померлого внести на депозит нотаріуса, після чого борг установи з виплати зарплати померлого буде виконаний (ст. 537 ЦКУ), а ці суми перейдуть до складу спадщини

Трапляються й випадки, коли зарплату померлого вже «закинули» на зарплатний рахунок, а потім тільки з’ясувалося, що такий працівник помер. Що ж робити у такому разі? Виходить, що виконати положення ч. 1 ст. 1227 ЦКУ вже не вийде?

У такому разі повідомте банк про смерть працівника, а він, у свою чергу, повинен закрити рахунок клієнта, щоб не допустити зняття грошей особами, які не мають на це права, адже проконтролювати цей процес ані ви, ані банк вже не можете.

У такому разі ці суми вже входять до складу спадщини померлого й будуть отримані членами сім’ї або іншими особами тільки після прийняття спадщини.