Коли та в якому розмірі виплачують вихідну допомогу?
Вихідну допомогу виплачують працівникам при розірванні трудового договору. Проте її виплачують не завжди, а тільки при звільненні за відповідними підставами.
Підстави припинення трудового договору та розмір вихідної допомоги ми зібрали та навели у табл. 1.
Таблиця 1
| Підстава припинення трудового договору* | Норма | Розмір вихідної допомоги |
| Виплата вихідної допомоги згідно зі ст. 44 КЗпП** | ||
| Відмова працівника від: • переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством (установою, організацією); • продовження роботи у зв’язку зі зміною істотних умов праці | Не менше середнього місячного заробітку | |
| Зміни в організації виробництва та праці, у т. ч. ліквідація, реорганізація, банкрутство або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників | ||
| Виявлення невідповідності працівника обійманій посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров’я, що перешкоджають продовженню цієї роботи | п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП | |
| Відмова в наданні допуску до державної таємниці або скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на працівника обов’язків вимагає доступу до державної таємниці | ||
| Поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу | п. 6 ч. 1 ст. 40 КЗпП | |
| Порушення роботодавцем законодавства про працю, колективного або трудового договору | Не менше тримісячного середнього заробітку | |
| Припинення повноважень посадових осіб | Не менше шестимісячного середнього заробітку | |
| Інші підстави для виплати вихідної допомоги | ||
| Незгода державного службовця на проходження державної служби у зв’язку із зміною її істотних умов | Середня місячна зарплата | |
| Досягнення державним службовцем 65-річного віку, якщо інше не передбачено законом | п. 7 ч. 1 ст. 83 Закону про держслужбу | |
| Скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізація державного органу, ліквідація державного органу | пп. 1 та 11 ч. 1 ст. 87 Закону про держслужбу | Дві середньомісячні зарплати |
| Вивільнення працівників у зв’язку з ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємства, установи, організації, скороченням чисельності або штату працівників, віднесених до 1 та 2 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, або є учасниками ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та віднесені до категорії 3*** | п. 7 ч. 1 ст. 20, п. 1 ч. 1 ст. 21, п. 1 ч. 1 ст. 22 Закону № 7962 | Три середньомісячні зарплати |
| * Вимоги ст. 44 КЗпП щодо виплати вихідної допомоги поширюються й на сумісників (внутрішніх і зовнішніх). Тобто при звільненні сумісника за підставами, зазначеними вище, йому виплачується вихідна допомога на загальних підставах. Виняток із загального правила встановлено для працівників, які працюють за сумісництвом в організаціях державної та комунальної форм власності. Так, згідно з п. 8 Положення № 433 звільнення з роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ й організацій провадиться з підстав, передбачених законодавством, а також у разі прийняття працівника, який не є сумісником, чи обмеження сумісництва у зв’язку з особливими умовами та режимом праці без виплати вихідної допомоги. ** У ст. 44 КЗпП є така підстава для виплати вихідної допомоги, як призов або вступ на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу (п. 3 ч. 1 ст. 36 КЗпП). Але таку вихідну допомогу роботодавець не виплачує, оскільки норма про її виплату визнана КСУ неконституційною (див. рішення КСУ від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008). *** Зазначену допомогу роботодавці розраховують і виплачують спочатку за рахунок власних коштів. Згодом органи соцзахисту відшкодовують роботодавцям понесені витрати. Механізм такого відшкодування прописаний у Порядку № 9364. | ||
1 Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 р. № 889-VIII.
2 Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.91 р. № 796-XII.
3 Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій, затверджене спільним наказом Мінпраці, Мін’юсту і Мінфіну від 28.06.93 р. № 43.
4 Порядок використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабміну від 20.09.2005 р. № 936.
Як обчислити суму допомоги?
Розмір вихідної допомоги залежить від середньомісячного заробітку працівника. Основним документом, яким регламентований його розрахунок, є Порядок № 1005.
5 Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100.
З огляду на вищесказане, формула розрахунку суми виплати (ВП) має такий вигляд:
ВП = (ЗПф : РДф) х (РДсум : 2),
де ЗПФ — зарплата за фактично відпрацьовані працівником робочі дні розрахункового періоду;
РДф — кількість фактично відпрацьованих робочих днів у розрахунковому періоді;
РДсум — сумарна кількість робочих днів за останні два календарних місяці за графіком роботи установи, організації.
Отже, для розрахунку суми вихідної допомоги бухгалтерові потрібно:
1) визначити розрахунковий період;
2) з’ясувати, які виплати включаються до розрахунку, а які не потрібно брати до уваги;
3) розрахувати середньоденний заробіток (ЗПф : РДф);
4) обчислити середньомісячне число робочих днів (РДсум : 2).
Як визначити розрахунковий період?
У загальному випадку вихідну допомогу розраховують виходячи з виплат за останні два календарних місяці роботи (з 1-го до 1-го числа), що передують місяцю звільнення працівника (абз. 3 п. 2 Порядку № 100). Проте на практиці досить часто трапляються випадки, коли не все так просто. Визначити розрахунковий період у таких ситуаціях допоможе табл. 2.
Таблиця 2
| Ситуація (приклад) | Розрахунковий період |
| Працівник відпрацював більше 2 календарних місяців | Останні 2 календарних місяці роботи, що передують звільненню |
| Приклад 1. Працівник звільняється 16 листопада 2020 року у зв’язку із скороченням штату. До розрахункового періоду увійдуть 2 останніх календарних місяці перед звільненням: вересень — жовтень 2020 року. | |
| Протягом останніх 2 календарних місяців працівник не працював (хворів, був у відпустці) | Попередні 2 місяці роботи (абз. 4 п. 2 Порядку № 100) |
| Приклад 2. Працівник звільняється 19 листопада 2020 року у зв’язку із скороченням штату. У вересні 2020 року він був на лікарняному, а в жовтні 2020 року перебував у відпустці. Для розрахунку суми вихідної допомоги беремо виплати за попередні 2 місяці роботи: липень — серпень 2020 року. Оскільки протягом останніх 2 календарних місяців працівник фактично не працював (хворів і був у відпустці) | |
| Працівник відпрацював менше 2 календарних місяців | Фактично відпрацьований період (абз. 3 п. 2 Порядку № 100, лист Мінсоцполітики від 08.11.2016 р. № 1537/13/84-16) |
| Приклад 3. Працівник прийнятий на роботу 28 вересня 2020 року, а звільняється — 17 листопада 2020 року (є один повністю відпрацьований місяць (з 1-го по 1-ше число)). Для розрахунку суми вихідної допомоги беремо заробіток за фактично відпрацьований час: за період з 28 вересня по 31 жовтня 2020 року. Приклад 4. Працівник прийнятий на роботу 26 жовтня 2020 року, а звільняється — 17 листопада 2020 року (немає жодного повністю відпрацьованого місяця (з 1-го по 1-ше число)). Для розрахунку вихідної допомоги беремо заробіток за фактично відпрацьований час: за період з 26 жовтня по 17 листопада 2020 року | |
| Протягом останніх 4 місяців працівник не працював із поважних причин (хворів і був у відпустці) | Розрахункового періоду немає. Розрахунок проводимо виходячи зі встановленої працівникові тарифної ставки, посадового окладу Останні 2 календарних місяці роботи використовуємо для визначення середньомісячного числа робочих днів (про цей розрахунок читайте далі у прикладі 7) |
Які виплати включати до розрахунку?
Виплати, які включаються при розрахунку середнього заробітку для виплати вихідної допомоги, та які не слід брати до такого розрахунку, наведені у табл. 3.
Таблиця 3
| Виплати, що включаються до середнього заробітку (п. 3 Порядку № 100): | Виплати, які не враховуються при обчисленні середньої зарплати (п. 4 Порядку № 100): |
| 1) основна зарплата | 1) виплати за виконання доручень одноразового характеру, що не входять в обов’язки працівника (за винятком доплат за суміщення професій і посад — виконання обов’язків тимчасово відсутніх працівників) |
| 2) доплати і надбавки: за надурочну роботу та роботу в нічний час; за суміщення професій; за розширення зон обслуговування або за виконання підвищених обсягів робіт працівниками-погодинниками; за високі досягнення в праці, за інтенсивність праці, керівництво бригадою, вислугу років тощо | 2) одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, вихідна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію) |
| 3) виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії (пропорційно до тієї частини, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді) | 3) компенсаційні виплати на відрядження і переведення (добові, оплата за проїзд, витрати на наймання житла, підйомні, надбавки, що виплачуються замість добових) |
| 4) винагорода за підсумками річної роботи (шляхом додавання до заробітку кожного місяця розрахункового періоду 1/12 винагороди, нарахованої у поточному році за попередній календарний рік) тощо | 4) пенсії, державна допомога, соціальні та компенсаційні виплати |
| 5) вартість безоплатно виданого спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту, молока та лікувального харчування | |
| 6) дотації на обіди, проїзд, вартість оплачених установою путівок до санаторіїв та будинків відпочинку | |
| 7) виплати, пов’язані з ювілейними датами, днем народження, тощо | |
| 8) суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я | |
| 9) компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням термінів її виплати |
Як розрахувати середньоденний заробіток?
Для того щоб визначити середньоденний заробіток, треба зарплату за фактично відпрацьовані в розрахунковому періоді робочі дні розділити на число відпрацьованих робочих днів у розрахунковому періоді (абз.1 п. 8 Порядку № 100).
Зауважте, що при розрахунку середньоденної зарплати виходячи з виплат за два останніх календарних місяці, що передують місяцю звільнення працівника, до сукупного доходу включаються тільки ті виплати, що безпосередньо пов’язані із відпрацьованим часом: оклад, надбавки, виробничі премії та винагороди, що не мають разового характеру (див. попередній розділ).
Тому дні і суми за періоди хвороби, відпускних або відрядження (якщо розраховані за середньою зарплатою) виключають із розрахункового періоду та із сукупного доходу (абз. 2 п. 4 Порядку № 100).
УВАГА!
Всі виплати включають до розрахунку в тому розмірі, в якому їх було нараховано. Тобто без виключення сум відрахування на податки, внески, стягнення аліментів тощо
Виняток становлять (абз.1 і 2 п. 3 Порядку № 100):
• квартальні премії, а також премії, нараховані за триваліший проміжок часу. Їх включають до заробітку у частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді;
• одноразова винагорода за підсумками роботи за рік і за вислугу років, нарахована в поточному році за попередній календарний рік. Її суму розподіляють, додаючи до заробітку кожного місяця розрахункового періоду 1/12 винагороди. При цьому якщо одноразова винагорода за підсумками роботи за рік і за вислугу років була нарахована в поточному році за поточний календарний рік, то вона не бере участі в розрахунку середньоденної зарплати;
• премії (місячні, квартальні тощо), винагороди та інші заохочувальні виплати, якщо робочі дні в розрахунковому періоді відпрацьовано не повністю. У цьому випадку зазначені виплати враховують пропорційно часу, відпрацьованому в розрахунковому періоді. Проте якщо місячні премії виплачують місяць у місяць і вони вже обчислені пропорційно відпрацьованому часу, то їх суми включають до заробітку у фактично нарахованому розмірі (див. лист Мінсоцполітики від 18.04.2012 р. № 283/13/155-12).
Як визначити середньомісячне число робочих днів?
Середньомісячне число робочих днів розраховують діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарних місяці згідно з графіком роботи установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.
При 5-денному робочому тижні з двома вихідними днями в суботу та неділю такі дані можна отримати з листів Мінсоцполітики/Мінекономіки (для 2020 року — див. лист від 29 липня 2019 року № 1133/0/206-19).
Для 6-денників тривалість робочого часу розраховують самостійно (див. журнал «Бюджетна бухгалтерія», 2019, № 31, с. 6).
Розрахуємо вихідну допомогу на прикладах (див. табл. 4).
Таблиця 4
| Ситуація (приклад) | Пояснення |
| Приклад 5. 16.11.2020 р. працівник звільняється внаслідок відмови продовжувати роботу у зв’язку зі зміною істотних умов праці (п. 6 ч. 1 ст. 36 КЗпП). За останні два місяці роботи (вересень і жовтень 2020 року) усі робочі дні були відпрацьовані ним повністю (43 роб. дн.). За цей період йому була нарахована заробітна плата в розмірі 14620 грн. В установі встановлений 5-денний робочий тиждень з вихідними в суботу та неділю | У наведеному прикладі працівник звільняється на підставі п. 6 ч. 1 ст. 36 КЗпП. Згідно зі ст. 44 КЗпП такому працівнику зобов’язані виплатити вихідну допомогу при звільненні у розмірі однієї середньомісячної заробітної плати. День звільнення — 16.11.2020 р. Розрахунковим періодом у цьому випадку є вересень — жовтень 2020 року. Уся сума зарплати бере участь у розрахунку середньої заробітної плати для розрахунку вихідної допомоги |
| Визначимо середньоденну зарплату працівника: 14620 грн : 43 роб. дн. = 340 грн. Середньомісячна кількість робочих днів становить: 43 роб. дн. : 2 = 21,5 роб. дн. Визначимо середньомісячну зарплату: 340 грн. х 21,5 роб. дн. = 7310 грн. Таким чином, працівникові при звільненні слід нарахувати і виплатити вихідну допомогу в розмірі 7310 грн | |
| Приклад 6. Працівник 23.11.2020 р. звільняється у зв’язку зі скороченням штатів (п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП). У вересні 2020 року йому було нараховано заробітну плату за 12 відпрацьованих днів у сумі 2863,56 грн, а також відпускні — 2759,48 грн. У жовтні 2020 року за 21 відпрацьований день — 5400 грн. Кількість робочих днів за графіком роботи установи у вересні та жовтні 2020 року становить 22 і 21 днів відповідно. В установі встановлений 5-денний робочий тиждень з вихідними в суботу та неділю | У наведеному прикладі працівник звільняється на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП. Згідно зі ст. 44 КЗпП такому працівнику зобов’язані виплатити вихідну допомогу при звільненні у розмірі однієї середньомісячної заробітної плати. День звільнення — 23.11.2020 р. Розрахунковим періодом у цьому випадку є вересень — жовтень 2020 року. Сума відпускних у розрахунку «середньої» не бере |
| Сума заробітку за розрахунковий період становить: 2863,56 + 5400 = 8263,56 (грн). Кількість відпрацьованих робочих днів у розрахунковому періоді дорівнює: 12 роб. дн. + 21 роб. дн. = 33 р. дн. Середньомісячна кількість робочих днів становить: (22 роб. дн. + 21 роб. дн. ) : 2 = 21,5 роб. дн. Визначимо середньомісячну зарплату: 8263,56 грн : 33 роб. дн. х 21,5 роб. дн.= 5383,83 грн. Таким чином, працівникові при звільненні слід нарахувати і виплатити вихідну допомогу в розмірі 5383,83 грн | |
| Приклад 7. Працівник звільнений 9 листопада 2020 року через скорочення штату. При цьому в вересні — жовтні 2020 року він хворів, у липні — серпні 2020 року — був у відпустці за «свій рахунок». Місячний посадовий оклад станом на листопад 2020 року становить 5051 грн | У цьому випадку розрахункового періоду немає. Розрахунок проводимо виходячи зі встановленого працівникові посадового окладу (абз. 4 п. 2 Порядку № 100). У розрахунок беремо посадовий оклад, що діє в місяці звільнення (5051 грн), і кількість робочих днів за останні 2 місяці за графіком роботи роботодавця (у вересні — 22 робочих дні, у жовтні — 21) |
| Середньомісячна кількість робочих днів становить: (22 роб. дн. + 21 роб. дн. ) : 2 = 21,5 роб. дн. Визначимо середньомісячну зарплату: (5051 грн + 5051 грн) : (22 роб. дн. вересня + 21 роб. дн. жовтня) х 21,5 роб. дн. = 5051 грн. Як бачимо, у цьому випадку розмір середньомісячної зарплати і, відповідно, сума вихідної допомоги дорівнюватимуть розміру окладу працівника, тобто 5051 грн | |
Чи коригувати «середню»?
Про необхідність проведення коригування «середньої» у в разі підвищення посадових окладів знають практично всі бухгалтери. Такий обов’язок для роботодавців встановлений Порядком № 100.
Так, згідно з абз. 1 п. 10 цього Порядку у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів відповідно до актів законодавства як в розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, зарплата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення.
Якщо законодавче підвищення окладів відбулося в період збереження середнього заробітку, за цим заробітком здійснюються нарахування тільки в частині, що стосується днів збереження середньої заробітної плати з дня підвищення тарифних ставок (окладів) (абз. 2 п. 10 Порядку № 100).
ВАЖЛИВО! Вихідна допомога — це виплата, якa проводиться у розмірі середньої зaробітної плати.
Вона не є збереженням сeреднього заробітку.
При розрахунку такої виплати коригування зарплати слід здійснювати лише тоді, коли підвищення посадових окладів (тарифної ставки) відбулося в розрахунковому періоді.
Тому якщо ви здійснюєте виплату вихідної допомоги у місяці підвищення посадових окладів, то зарплату, яку нараховано у розрахунковому періоді, коригувати не потрібно. Водночас якщо підвищення окладів відбулося у розрахунковому періоді, то коефіцієнт коригування слід визначати та застосовувати.
Розглянемо приклади у табл. 5.
Таблиця 5
| Ситуація (приклад) | Вирішення |
| Приклад 8. Працівника у вересні 2020 року звільнено за скороченням з виплатою вихідної допомоги. З 01.09.2020 р. підвищено посадові оклади всім працівникам установи | Сума вихідної допомоги визначається із середнього заробітку за останні два місяці роботи, що передують звільненню (липень і серпень 2020 року). Оскільки підвищення посадового окладу відбулося не в розрахунковому періоді, а в місяці, в якому надається (виплачується) вихідна допомога, то здійснювати коригування заробітної плати для обчислення середнього заробітку не потрібно |
| Приклад 9. Працівника у жовтні 2020 року звільнено за скороченням штату з виплатою вихідної допомоги. З 01.09.2020 р. підвищено посадові оклади всім працівникам установи | Для визначення суми вихідної допомоги використовуємо середній заробіток за останні два місяці роботи, що передують звільненню (серпень — вересень 2020 року). Оскільки підвищення посадового окладу відбулося в розрахунковому періоді, заробітну плату за серпень 2020 року слід відкоригувати на коефіцієнт підвищення окладу у вересні 2020 року, а за вересень 2020 року враховуємо фактично нараховану зарплату, коригування не проводимо |
Чи оподатковується вихідна допомога?
Для бухгалтера важливо не лише правильно розрахувати суму вихідної допомоги, але й правильно вирішити питання з її оподаткуванням. Для цього ми підготували табл. 6.
У ній знак «+» у відповідному рядку означає, що виплата оподатковується ПДФО, ВЗ (на неї нараховується ЄСВ). Знак «-» говорить про зворотне.
Таблиця 6
| Оподаткування | Пояснення | |
| ПДФО | + | Вихідну допомогу включаємо до загального оподатковуваного доходу у складі інших оподатковуваних доходів на підставі п.п. 164.2.20 ПКУ. У розд. I форми № 1ДФ ознака доходу — «127» |
| ВЗ | + | Вихідну допомогу оподатковуємо ВЗ на підставі пп. 1.2, 1.7 п. 161 підрозд. 10 розд. XX ПКУ |
| ЄСВ | - | Сума вихідної допомоги не належить до фонду оплати праці (п.п. 3.8 Інструкції № 56). Крім того, вона зазначена в п. 4 Переліку № 11707, серед виплат, на які не здійснюється нарахування ЄСВ. Відповідно й у ЄСВ-звіті вихідна допомога не відображається |
6 Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. № 5.
7 Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджений постановою КМУ від 22.12.2010 р. № 1170.
Чи утримуються аліменти із вихідної допомоги?
Крім передбачених законодавством обов’язкових платежів, із заробітної плати працівників можуть також провадитися відрахування у випадках, передбачених законом, наприклад аліменти.
Згідно з ч. 1 ст. 69 Закону № 1404-VIII8 установи, організації здійснюють відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника і перераховують кошти на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця у строк, установлений для здійснення зазначених виплат боржнику.
8 Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 р. № 1404-VIII.
Доходи, з яких не можна утримувати аліменти, наведено у п. 1 ч. 1 ст. 73 Закону № 1404 та п. 12 Переліку № 1469. Серед них зазначена й така виплата, як вихідна допомога.
9 Перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затверджений постановою КМУ від 26.02.93 р. № 146.
Отже, проводити відрахування аліментів із сум вихідної допомоги заборонено.
