Теми статей
Обрати теми

Запитували — відповідаємо: бухоблік + КЕКВ

Пеклуха Юлія, головний редактор журналу «Бюджетна бухгалтерія»
Бухоблік любить точність і чіткість. А облік у бюджетній сфері — й поготів. Дотримання вимог чин ного законодавства тут має першочергове значення. Однак законодавчі норми не завжди містять відповіді на життєві питання. І тоді приходять на допомогу досвід та поради колег із чату на порталі «Бухгалтер.ком.юа». Цього разу ми відібрали найцікавіші запитання з чату та редакційної пошти про бухоблік і застосування КЕКВ та підготували аргументовані й лаконічні відповідні на них. Тож тільки конкретика й ніякої «води».

Запитання

Відповідь

БУХОБЛІК

Видача готівки під звіт для придбання печатки

Як відобразити на рахунках бухобліку видачу з каси під звіт готівки для придбання печатки та її оприбуткування на баланс?

Дійсно, одним із способів придбання нової печатки або штампа може бути їх купівля працівником установи за готівку. Для цього спочатку видаємо працівнику готівку з каси установи (звісно, якщо така є). Підставою буде видатковий касовий ордер.

Порядок відображення таких операцій на рахунках бухобліку передусім визначено пп. 5.1, 5.14 і 5.15 Типової кореспонденції1.

Водночас пам’ятайте: печатки та штампи належать до МНМА2. Адже строк їх служби перевищує один рік, а вартість зазвичай є невисокою. Відтак такі об’єкти слід обліковувати на субрахунку 1113.

У свою чергу, це накладає свій відбиток на порядок обліку цих операцій. Зокрема, слід обов’язково показати надходження цільового фінансування на придбання печатки. При цьому безпосередньо витрати на придбання мають знайти своє відображення у складі капітальних інвестицій. І не забудьте про формування внесеного капіталу.

Таким чином, необхідно зробити такі бухгалтерські записи:

1) отримано фінансування для придбання печатки: Дт 2313 — Кт 5411;

2) надійшла готівка в касу з реєстраційного рахунку: Дт 2211 — Кт 2313;

3) видано готівку з каси під звіт працівнику для придбання печатки:

Дт 2116 — Кт 2211;

4) прийнято авансовий звіт та відображено витрати на придбання печатки:

Дт 1312 — Кт 2116;

Нагадаємо: працівник, який отримав кошти для придбання печатки, має відзвітувати про їх використання не пізніше 5-го банківського дня, наступного за днем придбання відповідного товару. Це випливає з п.п. 170.9.2 ПКУ3. Форму Звіту та порядок його складання затверджено наказом Мінфіну від 28.09.2015 р. № 841. Звісно ж, до такого Звіту необхідно додати підтвердні документи (товарний чек, накладну тощо);

5) оприбутковано печатку після введення експлуатацію:

Дт 1113 — Кт 1312;

одночасно зроблено другий запис:

Дт 5411 — Кт 5111;

6) нараховано амортизацію у розмірі 50 % у першому місяці експлуатації печатки:

Дт 8014 — Кт 1412.

До речі, видатки на придбання та виготовлення печаток і штампів слід планувати за КЕКВ 2210 «Предмети, матеріали, обладнання та інвентар». Пряму вказівку на це містить п.п. 2 п.п. 2.2.1 Інструкції № 3334.

І ще один важливий момент: необхідно призначити наказом керівника установи особу, відповідальну за облік, зберігання та використання печаток і штампів в установі.

Також слід вести Журнал обліку печаток і штампів, що застосовуються в установі. Його форму наведено у додатку 2 до Правил № 1000/55

Списання печаток та штампів

Як правильно списати печатку та штамп? Якими документами оформити цю операцію?

Порядок списання та знищення печаток і штампів на законодавчому рівні не регламентовано. Також тепер немає потреби у зверненні до органу МВС щоразу для виготовлення чи знищення печаток. Фактично кожна установа самостійно визначає порядок використання печаток відповідними внутрішніми документами. На цьому свого часу наголосив і Мін’юст у своєму листі від 14.08.2014 р. № 6820-0-4-14/8.1.

Водночас радимо дізнатися у свого головного розпорядника про наявність окремого документа щодо використання та знищення печаток, прийнятого на місцевому рівні або на рівні міністерства.

Загалом же процедура списання печаток та штампів мало чим відрізняється від списання будь-яких інших необоротних матеріальних активів. Тобто спочатку комісія установи зі списання майна установлює факт непридатності печатки для подальшого використання (через фізичний знос, зміну назви установи тощо). Далі необхідно оформити Акт списання ОЗ6 (часткової ліквідації) за типовою формою, затвердженою наказом Мінфіну від 13.09.2016 р. № 818. У свою чергу, на підставі цього Акта роблять запис до інвентарної картки відповідного об’єкта та облікових регістрів

Однак слід приділити особливу увагу процедурі знищення печаток та штампів. Так, рішення про знищення доцільно зафіксувати у протоколі спеціально створеної комісії. При цьому у протоколі необхідно зазначити:

• склад комісії та реквізити документа-підстави для її створення;

• причини знищення печатки, штампу (фізичне зношення, пошкодження, зміна назви установи тощо);

• кількість та опис печатки, штампа, що знищується, із обов’язковим проставленням їх відбитка;

• дата, час та спосіб знищення. Здебільшого печатки та штампи знищують шляхом подрібнення (розрізання) або пропилювання кліше.

Окрім того, потрібно зробити відмітку про знищення у Журналі обліку печаток і штампів, що застосовуються в установі.

Операцію зі списання печаток і штампів відображаємо на рахунках бухобліку у загальному порядку, передбаченому пп. 1.29 та 1.31 Типової кореспонденції

Придбання ІНМА7 за рахунок благодійних внесків, отриманих у попередньому кварталі

Як показати придбання ІНМА за рахунок благодійних внесків, отриманих у І кварталі звітного року (субрахунок 7511 було закрито в кінці кварталу)?

Дійсно, кошти, які отримують бюджетні установи від підприємств, організацій, фізичних осіб, вважаються доходами від необмінних операцій. Причому такі доходи визнаються одночасно з отриманням відповідних активів (п. 3.4 розд. ІІ НП(С)БО 1248).

Водночас не секрет, що рахунки обліку доходів підлягають закриттю в кінці звітного періоду. Зокрема, всі доходи звітного кварталу відносяться на фінансовий результат виконання кошторису відповідного кварталу (субрахунок 5511). Не є винятком і доходи від необмінних операцій, отримані як благодійні внески.

Тому у поточному кварталі на суму придбаних ІНМА за рахунок цих коштів потрібно відкоригувати субрахунок 5511. У цьому й полягає основна відмінність такої операції від звичайного придбання необоротних активів. А от нараховувати дохід при оприбуткуванні таких активів за субрахунком 7511 вже ні до чого. Ця операція немає нічого спільного з безоплатним надходженням у натуральній формі.

А щоб ви точно не заплутались, покажемо, яку кореспонденцію субрахунків необхідно скласти у цьому випадку:

1) перераховано кошти постачальнику за ІНМА:

Дт 2113 — Кт 2313;

2) відображено витрати на придбання ІНМА:

Дт 1312 — Кт 2113;

3) проведено коригування фінансового результату на суму коштів, спрямованих на придбання ІНМА:

Дт 5511 — Кт 5411;

4) оприбутковано ІНМА після введення в експлуатацію:

Дт 11 — Кт 1312;

одночасно зроблено другий запис:

Дт 5411 — Кт 5111;

5) Нараховано амортизацію у розмірі 50 % у першому місяці експлуатації ІНМА:

Дт 8014 — Кт 1412

Також зверніть увагу: проводити визнання доходів та зменшення внесеного капіталу щоразу при нарахуванні амортизації на активи, придбані за рахунок благодійних внесків, не треба. Річ у тому, що на суму одержаних благодійних внесків уже було нараховано дохід та внесено зміни до кошторису установи. Відтак при використанні цих надходжень установа фактично витрачає власні кошти на власні потреби

Облік світильників та матеріалів для їх монтажу

Як правильно оприбуткувати світильники вартістю 2000 грн/од.? Куди віднести витрати на придбання гачків, затискачів, кабелю тощо, призначених для монтажу цих світильників?

Тут усе залежить від обраного вами підходу. Так, з одного боку, цілком логічним і виправданим буде зарахувати світильники до складу МНМА. Відповідно їх слід зарахувати на однойменний субрахунок 1113.

Але з іншого — Порядок № 12199 передбачає ведення обліку всіх електротехнічних матеріалів (кабель, лампи, патрони, запобіжники, ізолятори тощо), а також обладнання, що потребує монтажу, у складі запасів на субрахунку 1513 «Будівельні матеріали».

Однак, на наш погляд, перший варіант є більш безпечним.

Адже будівельні матеріали одразу після використання підлягають списанню на витрати. Тоді як МНМА продовжують обліковуватися протягом всього строку їх служби.

А отже, під час щорічної інвентаризації ви матимете змогу перевірити їх наявність та стан.

У свою чергу, зарахування світильників до складу необоротних активів передбачає включення до їх первісної вартості всіх витрат на установку, монтаж, налагодження тощо. Цього вимагає п. 5 розд. ІІ НП(С)БО 12110.

Отже, вартість гачків, затискачів, кабелю тощо, використаних для монтажу світильників, потрібно включити до їх первісної вартості. У такому разі не забудьте спочатку оприбуткувати безпосередньо витратні матеріали, а вже потім — включити їх вартість до капінвестицій:

Дт 1513 — Кт 6211 (2113);

Дт 1312 — Кт 1513.

До речі, якщо для підключення світильників ви звернулися до сторонньої фірми, тоді до їх первісної вартості має увійти і вартість цих послуг. У такому випадку робимо запис:

Дт 1312 — Кт 6211 (2113, 2117).

Але майте на увазі: якщо ваша установа замовляє виконання робіт із заміни світильників, до загальної вартості яких включено вартість усіх витратних матеріалів (у тому числі й світильників), тоді це ремонт будівлі. А, як відомо, всі витрати на утримання об’єктів ОЗ визнаються витратами відповідного звітного періоду. На це чітко вказує п. 2 розд. ІІІ НП(С)БО 121.

У такому разі списання на витрати вартості світильників як складової частини загальної вартості ремонту буде цілком правомірним

Встановлення пожежної сигналізації: збільшити вартість будівлі чи обліковувати як окремий об’єкт ОЗ?

Бюджетна установа планує установити пожежну сигналізацію. Загальна вартість робіт становить 1,6 млн грн. Чи потрібно збільшувати на цю суму первісну вартість будівлі (субрахунок 1013) чи доцільніше оприбуткувати сигналізацію на баланс як окремий об’єкт ОЗ (субрахунок 1014)?

Насправді, можливі обидва варіанти. Так, пожежну сигналізацію можна розглядати як:

1) окремий об’єкт ОЗ із подальшим зарахуванням на субрахунок 1014;

2) поліпшення будівлі — всі витрати підлягають віднесенню на збільшення первісної вартості будівлі за субрахунком 1013.

Увага! Порядок подальшого обліку пожежної сигналізації необхідно визначити ще на етапі планування видатків.

Адже перший варіант передбачає проведення всіх витрат на створення зазначеного об’єкта за КЕКВ 3110 «Придбання обладнання і предметів довгострокового користування» (п.п. 3.1.1 Інструкції № 333). Причому у разі замовлення пожежної сигналізації «під ключ» усі витрати (вартість виготовлення проектно-кошторисної документації, матеріалів та обладнання, витрати на доставку, монтаж, налагодження тощо) здійснюються за КЕКВ 3110.

Якщо ж послуги з установлення сигналізації замовили окремо, тоді оплачуйте їх за КЕКВ 2240 «Оплата послуг (крім комунальних)». Це передбачено абз. 5 п. 1 п.п. 2.2.4 Інструкції № 333.

Натомість другий варіант передбачає планування і проведення витрат на установлення пожежної сигналізації за КЕКВ 3132 «Капітальний ремонт інших об’єктів» (п. 8 п.п. 3.1.3.2 Інструкції № 333). У такому разі за цим КЕКВ слід здійснювати всі видатки, включаючи витрати на придбання обладнання та оплату монтажних робіт.

Отже, будьте максимально уважними під час укладення договору з постачальником (підрядником) і формулюйте предмет договору правильно. Адже від цього напряму залежатиме і порядок здійснення видатків, і порядок обліку цих операцій.

Краще розібратися з обліком та оформленням цих операцій вам допоможе наша стаття «Установлення охоронної сигналізації: як показати в обліку» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2018, № 36)

Облік програмного забезпечення, придбаного на умовах користування

Чи обов’язково вести позабалансовий облік програмного забезпечення, придбаного на умовах користування?

Комп’ютерні програми як різновид авторського та суміжного з ним прав належать до НА11. Проте якщо ви отримали такий НА лише на правах користування, тоді всі витрати на його придбання (створення) слід віднести до витрат відповідного звітного періоду. У подальшому ці витрати не визнаються НА. Таким є припис п. 11 розд. ІІ НП(С)БО 12212.

Такі об’єкти продовжують обліковувати їх власники у себе на балансі. А от установи-користувачі мають відображати їх поза балансом. Безпосередньо вказівку на це містить абз. 2 п. 16 розд. ІІ Методрекомендацій з обліку НА13. До того ж свого часу на справедливості застосування такого підходу до обліку «ліцензійних» програмних продуктів акцентував увагу й Мінфін (лист від 28.04.2017 р. № 35220-07-27/11842).

Зокрема, для обліку НА, отриманих у користування, призначено позабалансовий субрахунок 013 «Орендовані НА розпорядників бюджетних коштів»

Оцінку таких активів проводять виходячи із розміру винагороди, встановленої в договорі. При отриманні НА у користування показуємо його вартість за дебетом субрахунку 013. А після закінчення строку користування, установленого договором, кредитують зазначений субрахунок.

Отже, чи обов’язково вести позабалансовий облік такого програмного забезпечення, вирішувати вам. З одного боку, НП(С)БО 122 цього не вимагає. А з іншого — є норми Методрекомендацій і спеціально призначений позабалансовий субрахунок.

А наша позиція незмінна: обліковувати програмні продукти, придбані на умовах користування, поза балансом треба

Як обліковувати ліцензію на провадження освітньої діяльності?

Вищий навчальний заклад придбав ліцензію на провадження освітньої діяльності. Чи потрібно зараховувати ліцензію до складу НА, чи її вартість можна одразу списати на витрати?

Будь-яка ліцензія — це право суб’єкта господарювання на провадження певного виду господарської діяльності або частини виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню. Саме таке визначення наведено у п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону про ліцензування14.

У свою чергу, право на провадження діяльності належить до інших НА. Вказівку на це містить абз. 7 п. 2 розд. ІІ НП(С)БО 122. Також нагадаємо, що НА визнається активом за умови дотримання таких умов:

• його можна ідентифікувати (може бути виділений чи відокремлений від інших активів);

• існує ймовірність отримання майбутніх економічних вигід у результаті його використання та/або має потенціал корисності;

• його вартість може бути достовірно визначена.

Фактично ліцензія відповідає всім зазначеним умовам. Відтак вважаємо за доцільне вести облік отриманих ліцензій у складі НА на субрахунку 1216 «Інші НА».

При цьому первісною вартістю такого об’єкта НА буде плата за отримання ліцензії. Так, за видачу ліцензії ч. 1 ст. 14 Закону про ліцензування передбачено справляння разової плати. Її розмір дорівнює одному ПМПО15, що діє на день прийняття рішення про видачу ліцензії, якщо інше не встановлено законом.

До речі, видатки на внесення плати за отримання ліцензій та акредитацію слід планувати і здійснювати за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» (п.п. 4 п. 2.6 Інструкції № 333).

І пам’ятайте: НА з невизначеним строком корисного використання (експлуатації) не амортизується (абз. 2 п. 2 розд. IV НП(С)БО 122). Тож якщо ваша ліцензія є безстроковою, нараховувати амортизацію на такий об’єкт НА не потрібно

Як відобразити в бухобліку витрати на підвищення кваліфікації працівників установи?

Як правильно відобразити в бухобліку витрати на підвищення кваліфікації працівників установи? Чи вважаються вони витратами за необмінними операціями?

Джерелами фінансування підвищення кваліфікації працівників бюджетних установ є кошти державного, місцевого бюджетів, власні надходження установ, а також інші не заборонені законодавством джерела

Водночас слід чітко розуміти, що у підвищенні кваліфікації працівників насамперед зацікавлений роботодавець. Адже в обмін на витрати, пов’язані з навчанням працівника, установа отримує більш якісне виконання покладених на нього завдань.

Тому витрати на підвищення кваліфікації працівників доцільно розглядати як витрати за обмінними операціями. Тоді як необмінні операції передбачають одностороннє виконання певних зобов’язань (передача активів, надання послуг тощо).

Насправді, витрати на підвищення кваліфікації працівників дуже подібні до витрат на відрядження. До того ж нерідко одне породжує інше: потреба у навчанні зумовлює необхідність у службовому відрядженні.

З огляду на це, такі витрати слід обліковувати у складі інших витрат за обмінними операціями на однойменному субрахунку 8411.

До речі, оплату підвищення кваліфікації працівників слід планувати і здійснювати за КЕКВ 2282 «Окремі заходи по реалізації державних (регіональних) програм, не віднесені до заходів розвитку». Однак це стосується лише випадків, коли після закінчення курсів слухачі отримують документ установленого зразка. Такою є вимога п. 9 п.п. 2.2.8.2 Інструкції № 333.

Натомість, якщо за результатами підвищення кваліфікації такі документи не видаються, необхідно застосовувати КЕКВ 2240. Саме за цим кодом слід оплачувати участь у короткотермінових семінарах, нарадах, нарадах-навчаннях тощо. На це вказує п. 18 п.п. 2.2.4 Інструкції № 333

Як обліковувати автошини, якщо вартість за одиницю становить 7000 грн?

На який субрахунок слід оприбутковувати шини автомобільні, якщо вартість за одиницю становить 7000 грн?

Передусім запам’ятайте: автомобільні шини (включаючи покришки, камери й обідні стрічки тощо) у запасі та обороті незалежно від їх вартості — це ні що інше, як запасні частини. І це чорним по білому зазначено у Порядку № 1219.

Отже, всі автомобільні шини, які придбаває установа, слід обліковувати на субрахунку 1515 «Запасні частини».

Водночас для обліку шин на зберіганні та в експлуатації (в обороті) доцільно відкрити окремі аналітичні рахунки в межах субрахунку 1515. Наприклад, такі:

1515/1 «Автомобільні шини на складі»;

1515/2 «Автомобільні шини в експлуатації».

Важливо: протягом усього строку служби кожної із шин необхідно вести облік її пробігу. Для цього призначено Картку обліку пробігу (наробітку) пневматичної шини. Її форму наведено у додатку 5 до Норм № 48816.

І ще декілька суттєвих та цікавих зауважень: зимові та запасні шини не слід списувати на витрати одразу після встановлення на авто. Доцільно продовжувати їх облік на субрахунку 1515 протягом усього строку служби.

А от для обліку основного комплекту шин прийнятні відразу обидва варіанти: і одночасне списання на витрати, і облік у складі запасів до повного зношення.

Більше про автомобільні шини читайте у статті «Обліковуємо «взуття для залізного коня» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2018, № 1-2)

Як списати автомобільні шини, які не використовуються?

Як правильно списати автомобільні шини, які фактично не використовуються протягом тривалого часу?

Законодавством передбачено три основні підстави для списання автомобільних шин. Це:

1) вичерпання призначеного ресурсу шини. Призначений ресурс шини — це наробіток шини, виміряний у календарних роках, у разі досягнення якого шина підлягає вилученню з експлуатації незалежно від технічного стану (абз. 23 п. 4 розд. І Правил № 54917). Безпосередньо призначений ресурс установлено п. 44 розд. V Правил № 549;

2) досягнення залишковою висотою рисунка протектора граничної величини. Граничною є висота рисунка протектора:

1,6 мм — для легкових та вантажних авто масою до 3,5 т;

1,0 мм — для вантажних автомобілів масою понад 3,5 т;

2,0 мм — для автобусів.

Пряму вказівку на це містить п.п. «а» п.п. 31.4.4 ПДР18;

3) наявність експлуатаційних та виробничих дефектів, що унеможливлюють подальше використання та ремонт шини (незалежно від пробігу). Цього вимагають положення абз. 2 п. 3.2 та п. 7.5 Норм № 488.

Тепер про документального оформлення списання шин. Непридатну для використання автомобільну шину, фактичний пробіг якої відповідає установленим нормам, списують на основі картки обліку пробігу. У цьому випадку картка виконує роль Акта списання (п. 7.1 Норм № 488).

Якщо ж шина вийшла з ладу через наявність дефектів, остаточне зношення протектора, слід оформити Акт списання. Форму такого Акта не затверджено, тому доцільно застосовувати типову форму № З-2. Головне: до Акта списання обов’язково слід додати картку обліку пробігу відповідної шини. Водночас допускається й списання комплекту шин з одного автомобіля на підставі одного Акта. У такому разі до Акта також потрібно додати картки обліку пробігу всіх шин

ЗАСТОСУВАННЯ КЕКВ

КЕКВ для придбання виборчих бюлетенів

За яким КЕКВ слід проводити придбання виборчих бюлетенів?

Фінансове забезпечення підготовки і проведення місцевих виборів передбачено за рахунок коштів відповідного місцевого бюджету, отриманих як цільова субвенція з Держбюджету. Таким є припис ч. 1 ст. 210 ВКУ19. При цьому ОМС20 затверджують бюджетну програму за кодом ТПКВКМБ 9620 «Субвенція з місцевого бюджету на проведення виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету». Видатки на загальну суму планують за КЕКВ 2282 «Окремі заходи по реалізації державних (регіональних) програм, не віднесені до заходів розвитку» (п. 6 п.п. 2.2.8.2 Інструкції № 333)

У свою чергу, розпорядником таких коштів є ТВК21. Вона здійснює видатки, пов’язані із виконанням своїх повноважень, на підставі затвердженого єдиного кошторису видатків. Такий кошторис складається за повною класифікацією видатків за формою, наведеною у додатку до Порядку № 74522.

Відтак видатки безпосередньо на придбання бюлетенів планують і здійснюють за КЕКВ 2210 «Предмети, матеріали, обладнання та інвентар» (п. 2 п.п. 2.2.1 Інструкції № 333). Тобто для цілей застосування КЕКВ виготовлення виборчих бюлетенів нічим не відрізняється від придбання будь-якої іншої поліграфічної продукції.

А от порядок їх обліку інший. Адже виборчі бюлетені є документами суворої звітності. А ТВК повинні забезпечити суворий облік отриманих та виданих виборчих бюлетенів. Цю вимогу закріплено у ч. 7 ст. 240 ВКУ.

Таким чином, необхідно передусім призначити із числа членів виборчої комісії осіб, відповідальних за отримання і збереження бюлетенів. Причому з ними слід укласти договори про повну матеріальну відповідальність.

Також майте на увазі: для документального оформлення надходження та руху виборчих бюлетенів обов’язковим є застосування форм документів, затверджених наказом Мінстату від 11.03.96 р. № 67.

І наостанок про бухоблік бюлетенів. Так, для їх обліку призначено субрахунок 1816 «Інші нефінансові активи». Оприбутковувати їх слід за вартістю придбання. Одночасно необхідно зробити запис за позабалансовим субрахунком 081 «Бланки документів суворої звітності розпорядників бюджетних коштів»

За яким КЕКВ оплатити послуги з передплати періодичного видання?

За яким КЕКВ проводиться оплата послуг з передплати періодичного видання?

Видатки на передплату періодичних видань, у тому й числі електронних, слід планувати і проводити за КЕКВ 2210. Цього вимагає п. 3 п.п. 2.2.1 Інструкції № 333.

Виняток становлять лише видатки на поповнення бібліотечних фондів. Тож бібліотеки мають здійснювати видатки на передплату періодики за КЕКВ 3110 «Придбання обладнання і предметів довгострокового користування». Це випливає з п. 14 п.п. 3.1.1 Інструкції № 333.

Інша річ, якщо установа оплачує окремо послуги з доставки періодичних видань. Здебільшого така ситуація характерна, коли передплату оформлюють через Укрпошту й окремо сплачують за доставку видань. У такому разі видатки на оплату послуг доставки проводимо за КЕКВ 2240 «Оплата послуг (крім комунальних)». Вказівку на це містить п. 26 п.п. 2.2.4 Інструкції № 333.

Деколи видавці пропонують доступ до електронних видань в режимі on-line за допомогою електронного кабінету користувача. У такому разі для оплати цих послуг слід застосувати КЕКВ 2240. Таким є припис абз. 8 п. 1 п.п. 2.2.4 Інструкції № 333.

Отже, при оформленні передплати періодичних видань уважно вивчайте умови договору

КЕКВ для придбання подарунків для вручення іншим закладам на святі

За яким КЕКВ слід здійснювати придбання подарунків для вручення іншим закладам на святі міста, якщо їх вартість перевищує 6000 грн?

Видатки на придбання сувенірів, подарунків (у тому числі новорічних) слід планувати та проводити за КЕКВ 2210. Це прямо передбачено п. 13 п.п. 2.2.1 Інструкції № 333.

При цьому вартість подарунків значення немає. Це пояснюється тим, що зазначені об’єкти, навіть попри їх високу вартість, підлягають зарахуванню до складу запасів. Зокрема, для узагальнення інформації про наявність і рух активів, які придбані та утримуються з метою подальшого розподілу, передачі або продажу, призначений субрахунок 1815 «Активи для розподілу, передачі, продажу». Після вручення таких подарунків їх вартість слід списати на витрати відповідного звітного періоду

КЕКВ для оплати доставки інтернет-замовлень

Бюджетна установа придбала в інтернет-магазині мікрохвильову піч. За яким КЕКВ необхідно проводити оплату послуг доставки?

Тут діє просте правило: оплату витрат на транспортування товару (у тому числі на упаковку, за вантажно-розвантажувальні роботи тощо) слід проводити за тим же КЕКВ, за яким здійснюється його придбання. Однак це стосується лише випадків, коли вартість доставки включено до ціни товару згідно з умовами договору придбання. Такий порядок застосування КЕКВ передбачено абз. 2 п. 1.4 Інструкції № 333.

Якщо ж ви сплачуєте за доставку замовленого товару окремо (окремим платежем, згідно з окремим договором), тоді видатки необхідно проводити за КЕКВ 2240. Цього вимагає п. 5 п.п. 2.2.4 Інструкції № 333

Який КЕКВ обрати для оплати послуг з вивезення непотребу на сміттєзвалище?

Видатки на оплату послуг з вивезення зламаних стільців на сміттєзвалище слід проводити за КЕКВ 2240 чи 2275?

Видатки на оплату послуг із вивезення відходів, їх утилізації та знешкодження, у тому числі біовідходів, твердих побутових відходів, відходів із вмістом дорогоцінних металів або шкідливих речовин тощо, слід проводити за КЕКВ 2240. Вказівку на це містить п. 14 п.п. 2.2.4 Інструкції № 333.

При цьому видатки на оплату послуг, які належать до комунальних, становлять виняток. Їх необхідно планувати і здійснювати за КЕКВ 2275 (п. 2 п.п. 2.2.7.5 Інструкції № 333).

Свого часу пролити світло на це питання намагалася Держказначейська служба (лист від 22.01.2019 р. № 16-06-06/1462). Попри це, запитання на цю тему виникають і досі. Насправді, розмежувати послуги з вивезення та утилізації відходів від послуг поводження з відходами практично неможливо.

Проте якщо ви маєте намір одноразово замовити послуги з вивезення та знешкодження відходів, доцільно застосовувати КЕКВ 2240. Якщо ж йдеться про комунальні послуги з вивезення відходів на постійній основі, тоді краще планувати кошти на їх оплату за КЕКВ 2275

За яким КЕКВ придбавати спортивний одяг?

Чи можна придбавати спортивний одяг за КЕКВ 3110, якщо його вартість становить 6000 грн/од.?

Інструкція № 333 передбачає здійснення витрат на купівлю одягу за рахунок поточних видатків. Зокрема, видатки на придбання та виготовлення білизни (у тому числі постільної білизни), рушників, незалежно від вартості: спецодягу, усіх видів обмундирування, спортивної форми (у тому числі спортивного взуття), слід проводити за КЕКВ 2210. Таким є припис п. 14 п.п. 2.2.1 Інструкції № 333 (ср. ).

Водночас при здійсненні видатків необхідно виходити з економічної суті платежу та відображення в бухгалтерському обліку придбаних активів.

На цьому наголосила Держказначейська служба у своєму роз’ясненні (лист від 05.04.2019 р. № 16-10-11/6171) щодо застосування КЕКВ при придбанні меблів та сценічних костюмів.

При цьому спортивний одяг і взуття (костюми, черевики тощо) належать до 5-ї підгрупи групи «Білизна, постільні речі, одяг та взуття». Вказівку на це містить п. 1.2 розд. ІІ Методрекомендацій з обліку ОЗ23. Відповідно для обліку зазначених об’єктів призначено субрахунок 1114 «Білизна, постільні речі, одяг та взуття». Хоча згідно з Порядком № 1219 застосовувати цей субрахунок повинні лише ті бюджетні установи, котрі отримують зазначені матеріальні цінності систематично та у значному обсязі. Решта ж мають використовувати субрахунок 1116 «Інші необоротні матеріальні активи».

У будь-якому разі одяг та взуття (у тому числі й спортивний) слід обліковувати у складі ІНМА. Причому жодної прив’язки до вартості чинні нормативно-правові документи не містять. Виняток становлять лише сценічні костюми. Вони належать до інших ОЗ. Видатки на їх придбання, дійсно, слід проводити за КЕКВ 3110 (п. 15 п.п. 3.1.1 Інструкції № 333).

Натомість для спортивного екіпірування таких винятків не передбачено. Отже, видатки на їх придбання плануйте і здійснюйте за КЕКВ 2210 незалежно від вартості

За яким КЕКВ купувати медичну ширму?

За яким КЕКВ слід проводити видатки на придбання ширми медичної вартістю 2500 грн: 2210 чи 2220?

Придбання виробів медичного призначення (інструментів, пристроїв, приладдя, матеріалів тощо, які не беруться на облік як ОЗ) слід проводити за КЕКВ 2220 «Медикаменти та перев’язувальні матеріали» (п. 2 п.п. 2.2.2 Інструкції № 333).

Це загальне правило і стосується воно передусім установ, котрі мають у своєму складі медпункт чи медичний кабінет.

Натомість за відсутності медпункту в установі кошти на закупівлю лікарських засобів та медичних виробів варто планувати і здійснювати за КЕКВ 2210 (п. 4. п.п. 2.2.1 Інструкції № 333)

За яким КЕКВ придбати програмне забезпечення для ведення бухобліку?

За яким КЕКВ потрібно здійснювати придбання програмного забезпечення для ведення бухобліку?

Для здійснення оплати за послуги з адміністрування програмного забезпечення призначено КЕКВ 2240 (п. 12 п.п. 2.2.4 Інструкції № 333). Зокрема, за цим кодом слід планувати і проводити видатки на:

установлення програмного забезпечення (програмних продуктів, інформаційних систем та комплексів, баз даних, web-сторінок/сайтів/порталів), їх супроводження та обслуговування (у тому числі навчання користувачів);

придбання програмного забезпечення (ліцензії на право користування програмним забезпеченням).

Зверніть увагу: КЕКВ 2240 слід застосовувати у випадку придбання програмних продуктів на умовах користування без права їх розповсюдження, передачі тощо. Тоді як майнові та авторські права на відповідний об’єкт інтелектуальної власності залишаються у його розробника (постачальника).

Власне, на таких умовах зазвичай і здійснюється постачання програмних продуктів, призначених для ведення бухгалтерського обліку. Відтак видатки на оплату слід планувати за КЕКВ 2240

Монтаж пожежної сигналізації: за яким КЕКВ оплатити роботи?

Чи можна проводити видатки на оплату монтажу пожежної сигналізації за КЕКВ 2240, якщо до вартості послуг входить виготовлення проєктно-кошторисної документації та обладнання?

КЕКВ 2240 доцільно застосовувати при оплаті безпосередньо робіт з монтажу та установки пожежної сигналізації (абз. 5 п. 1 п.п. 2.2.4 Інструкції № 333). Причому підставою для виконання цих робіт має бути окремий договір, укладений з підрядником.

За цим же кодом також допускається проведення оплати пасивного обладнання (розеток, кабелів, з’єднувачів тощо). Однак вартість такого обладнання обов’язково має бути невід’ємною частиною відповідних робіт (послуг) (п. 13 п.п. 2.2.4 Інструкції № 333).

А от здійснювати видатки на виготовлення проєктно-кошторисної документації та придбання обладнання за КЕКВ 2240 точно не слід. Це суперечить не лише економічній суті операції, а й порядку її подальшого відображення в обліку.

І особливо недопустимим є використання КЕКВ 2240, якщо ви плануєте віднести вартість створеної пожежної сигналізації на збільшення вартості будівлі. Адже застосування такого підходу є прямим порушенням норми п. 2 розд. VI Методрекомендацій з обліку ОЗ

Виготовлення генплану міста: за яким КЕКВ?

За яким КЕКВ слід проводити виготовлення генерального плану міста (вартість послуг — близько 900 тис. грн)?

Генеральний план населеного пункту — це містобудівна документація, яка визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання його території. Таке тлумачення наведено у п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону № 303824

При цьому фінансування робіт з планування території областей, районів, населених пунктів, районів у містах, кварталів передбачено насамперед за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів. Звісно ж, можна використовувати для цього й інші не заборонені законом джерела (ч. 2 ст. 10 Закону № 3038).

Водночас бюджетне законодавство класифікує видатки на розроблення містобудівної документації на місцевому та регіональному рівнях як витрати бюджету розвитку відповідного місцевого бюджету. Вказівку на це містить п. 7 ч. 2 ст. 71 БКУ25.

Таким чином, ОМС повинні планувати видатки на виготовлення генерального плану населеного пункту за ТПКВКМБ 7350 «Розроблення схем планування та забудови територій (містобудівної документації)». Тоді як безпосередньо оплату цих послуг слід проводити за КЕКВ 2281 «Дослідження і розробки, окремі заходи розвитку по реалізації державних (регіональних) програм». Адже саме за цим кодом відповідно до п. 4 п.п. 2.2.8.1 Інструкції № 333 передбачено здійснення видатків на складання загальнодержавних норм, технічних умов і технічних інструкцій (у тому числі проєктів забудов міст, сіл, селищ). Ба більше, на правильності цього підходу акцентувала увагу й Держказначейська служба у своєму листі «Як правильно обрати код економічної класифікації видатків бюджету» від 29.03.2017 р. № 16-05/320-5167

1 Типова кореспонденція субрахунків бухгалтерського обліку для відображення операцій з активами, капіталом та зобов’язаннями розпорядниками бюджетних коштів та державними цільовими фондами, затверджена наказом Мінфіну від 29.12.2015 р. № 1219.

2 Малоцінні необоротні матеріальні активи.

3 Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

4 Інструкція щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затверджена наказом Мінфіну від 12.03.2012 р. № 333.

5 Правила організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджені наказом Мін’юсту від 18.06.2015 р. № 1000/5.

6 Основні засоби.

7 Інші необоротні матеріальні активи.

8 Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 124 «Доходи», затверджене наказом Мінфіну від 24.12.2010 р. № 1629.

9 Порядок застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, затверджений наказом Мінфіну від 29.12.2015 р. № 1219.

10 Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 121 «Основні засоби», затверджене наказом Мінфіну від 12.10.2010 р. № 1202.

11 Нематеріальні активи.

12 Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 122 «Нематеріальні активи», затверджене наказом Мінфіну від 12.10.2010 р. № 1202.

13 Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку нематеріальних активів суб’єктів державного сектору, затверджені наказом Мінфіну від 23.01.2015 р. № 11.

14 Закон України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 02.03.2015 р. № 222-VIII.

15 Прожитковий мінімум для працездатних осіб (з 01.07.2020 р. — 2197 грн, з 01.12.2020 р. — 2270 грн).

16 Експлуатаційні норми середнього ресурсу пневматичних шин колісних транспортних засобів і спеціальних машин, виконаних на колісних шасі, затверджені наказом Мінтрансзв’язку від 20.05.2006 р. № 488.

17 Правила технічної експлуатації коліс та пневматичних шин колісних транспортних засобів категорій L, M, N, O та спеціальних машин, виконаних на їх шасі, затверджені наказом Мінінфраструктури від 26.07.2013 р. № 549.

18 Правила дорожнього руху, затверджені постановою КМУ від 10.10.2001 р. № 1306.

19 Виборчий кодекс України від 19.12.2019 р. № 396-IX.

20 Органи місцевого самоврядування.

21 Територіальна виборча комісія.

22 Порядок фінансування виборчих комісій під час підготовки і проведення місцевих виборів, затверджений постановою КМУ від 19.08.2020 р. № 745.

23 Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів суб’єктів державного сектору, затверджені наказом Мінфіну від 23.01.2015 р. № 11.

24 Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 р. № 3038-VI.

25 Бюджетний кодекс України від 08.07.2010 р. № 2456-VI.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі