Запитання щодо можливості перерахування коштів для поповнення статутного капіталу КП на їх банківські рахунки досить часто виникають у наших читачів.
І начебто норми законодавства чітко і однозначно свідчать, що КП повинне мати рахунок саме у Казначействі для отримання бюджетних коштів. Утім, наші читачі нерідко просять саме офіційне роз’яснення Мінфіну з цього приводу. І таке роз’яснення існує у листі Мінфіну від 09.11.2020 № 05210-14-2/34221.
Нумо разом розглянемо його.
Банківський чи казначейський рахунок?
Під час виконання як державного, так і місцевих бюджетів провадиться казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Воно передбачає розрахунково-касове обслуговування органами Казначейства не лише розпорядників бюджетних коштів, але й одержувачів.
Про це свідчать п. 1 ч. 1 ст. 43 БКУ* та п. 10.1 Порядку № 938**.
* Бюджетний кодекс України від 08.07.2010 № 2456-VI.
Також відповідно до п. 10.2 Порядку № 938 з метою контролю за цільовим спрямуванням бюджетних коштів органи Казначейства здійснюють:
— попередній контроль — на етапі реєстрації бюджетних зобов’язань одержувачів;
— поточний контроль — у процесі оплати рахунків одержувачів бюджетних коштів.
ВАЖЛИВО!
Фінансову підтримку з місцевого бюджету КП може отримувати виключно на бюджетний рахунок, відкритий в органах Казначейства
Це підтвердив і Мінфін у вищезгаданому листі, прямо зазначивши, що одержувач бюджетних коштів відкриває рахунок в органах Казначейства і забезпечує використання коштів на підставі плану використання бюджетних коштів (ч. 6 ст. 22 БКУ).
Тож питання застосування рахунків під час перерахування коштів на поповнення статутного капіталу КП вважаємо закритим.
Щодо плану використання бюджетних коштів, то після затвердження керівником КП і погодження з органом місцевого самоврядування такий план необхідно подати до органу Держказначейської служби. Цей документ обов’язково повинен містити розподіл бюджетних асигнувань, затверджених у кошторисі відповідного розпорядника бюджетних коштів, що передбачено п. 5.6 Порядку № 938.
Чи треба бути в мережі головного розпорядника?
Для того, щоб отримувати бюджетні кошти, КП обов’язково має бути в мережі головного розпорядника бюджетних коштів.
На цьому наголосив і Мінфін у згаданому вище листі. Так, оскільки КП не є бюджетною установою, кошти з бюджету воно отримує як одержувач бюджетних коштів у мережі головного розпорядника бюджетних коштів.
Мережа розпорядника коштів місцевого бюджету — це згрупована відповідно до законодавства головним розпорядником коштів місцевого бюджету (розпорядником коштів місцевого бюджету нижчого рівня, що має власну мережу) інформація щодо розпорядників коштів нижчого рівня, які у своїй діяльності підпорядковані цьому розпоряднику та/або діяльність яких координується ним, та одержувачів коштів місцевого бюджету.
У разі якщо одержувачі бюджетних коштів отримують асигнування безпосередньо від головних розпорядників або розпорядників нижчого рівня, їх включають до мережі таких розпорядників. Це випливає з п. 4.6 розд. 4 Порядку № 938.
Докладніше про це читайте у матеріалі «Фінансування прямо на банківський рахунок та без мережі: порушення чи норма?» // «Бюджетна бухгалтерія», 2023, № 9.
