Терміни
Розпочнемо по-канцелярськи — з дефініцій, навівши їх стисло (передавши основну суть).
«Незначна сума» визначена як мінімальний розмір для фінансових операцій, що підлягають обов’язковому фінмоніторингу* (п.п. 5 п. 3 Інструкції № 7).
Зараз така сума встановлена в розмірі 150000 грн. (на час написання статті приблизно еквівалент 5,5 тис. доларів США)
«Незначний розмір (валютної операції)» — розмір валютної операції (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим НБУ на дату здійснення операції), який є меншим ніж розмір незначної суми (п.п. 7 п. 2 Положення № 5, п.п. 2 п. 2 Положення № 2).
«Дроблення операції з експорту товару**» — це штучне ділення поставки товару за операцією з експорту товару при одночасній наявності таких ознак (п.п. 5 п. 3 Інструкції № 7):
** Нагадаємо, що термін «товар» тут застосовується в широкому значенні (зі ст. 1 Закону про ЗЕД), тобто він, крім продукції, охоплює і роботи, і послуги, і немайнові права, призначені для продажу.
— операції, пов’язані між собою одним резидентом, контрагентом-нерезидентом і одним договором (т. п. документом);
— сума кожної операції з експорту товару є меншою за незначну суму;
— сума операцій з експорту товару за календарний місяць перевищує десятикратний розмір операції на незначну суму***.
*** Тобто коли місячна сума всіх (а не тільки із цим нерезидентом) експортних операцій резидента за календарний місяць перевищує екв. 1500 тис. грн.
«Дроблення валютної операції» — штучне ділення загальної суми валютної операції, що передбачає одночасну наявність таких ознак (п.п. 2 п. 2 Положення № 8):
— валютні операції, пов’язані між собою одним резидентом, контрагентом-нерезидентом і одним договором (т. п. документом);
— кожна валютна операція є меншою за екв. 150 тис. грн.;
— валютні операції здійснюються не менше, ніж три рази на календарний тиждень та/або десять разів на календарний місяць;
— загальна сума валютних операцій за календарний тиждень перевищує двократний розмір незначної суми (екв. 300 тис. грн.) та/або за календарний місяць — її восьмикратний розмір (екв. 1200 тис. грн.);
— інші ознаки дроблення валютних операцій, які установлені на власний розсуд уповноваженої установи.
А тепер — про застосування цих термінів.
Незначна сума і дроблення
Незначна сума. Передусім обговоримо, яке значення наведені поняття мають для банківського нагляду за розрахунками з експорту-імпорту.
Згідно з ч. 7 ст. 11 Закону про валюту, а також п. 22 Положення № 5 і п. 9 Інструкції № 7 банки не здійснюють/припиняють нагляд і граничні строки розрахунків (зараз — 365 днів) не поширюються на операції з експорту, імпорту товарів (включаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за курсом НБУ на дату останньої події) менша за незначну суму, крім випадків дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій.
Тобто — коли розмір експортної/імпортної операції первісно менше незначної суми (еквівалент 150000 грн.), така операція взагалі не повинна потрапляти під нагляд. Отже, «365 днів» на неї не поширюється (п. 22 Положення № 5). За винятком випадків дроблення.
А коли розмір заборгованості з експорту/імпорту став меншим «150 тисяч», то така заборгованість на дату останньої операції (у результаті якої вона зменшилася до «незначного розміру») знімається з нагляду (п. 9 Інструкції № 7). І якщо граничний строк розрахунків за нею вже сплив, то цим днем «вимкнеться лічильник» днів прострочення — тобто буде закінчений період прострочення для цілей нарахування фіскалами пені. І за сумою боргу, що залишилася (яка стала меншою за 150000 грн.), уже граничний строк у 365 днів не застосовується.* Водночас, зазначимо, що незначна сума (і незначний розмір) відіграють роль саме для цілей невзяття або зняття операції з валютного нагляду. Але при цьому загальна сума заборгованості з експорту-імпорту для цілей обчислення пені на незначну суму не зменшується!**
* Тоді операцію знімуть з нагляду і залишок боргу можна зарахувати, або взагалі не гасити.
** Детальніше читайте в матеріалі про пеню на с. 3 цього випуску.
Перехідне. Виходячи з логіки цих норм, банки повинні були 7 лютого зняти з інвалютного нагляду всі перехідні заборгованості за експортними й імпортними операціями, які на цю дату були менші за незначну суму.
Дроблення. Ми вже згадали, що у випадках дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій можуть потрапити під банківський нагляд й операції в незначній сумі, а «незначні» заборгованості можуть не зняти з нагляду. Не секрет, що окремі СПД вдаються до такого дроблення операцій для цілей уникнення фінмоніторингу. А зараз це стало цікаво ще й для уникнення валютної пені. Проте НБУ пильнує.
Зазначимо, що термін «дроблення операції з експорту товару» визначений конкретніше, а
термін «дроблення валютної операції» передбачає ще й інші ознаки — на розсуд банку
У зв’язку з чим тут можливі всякі вільні інтерпретації з боку контролерів. Зверніть увагу, що ярлик «дроблення» можуть «приклеїти» до операцій тільки при одночасній відповідності всім установленим ознакам. Водночас тут не все так однозначно. Ось, наприклад, одна з ознак дроблення: сума кожної операції менша за екв. 150 тис. грн. А якщо, наприклад, чотири з п’яти операцій за контрактом будуть менші за 150 тис., а п’ята більша — банк/фіскали розцінять це дробленням чи ні? Формально ніби не повинні. Але як це буде на практиці?..
Крім того, поки що незрозуміло, як складеться практика щодо виявлення банкірами/фіскалами фактів дроблення операцій і взяття таких дрібних операцій під банківський нагляд.
Що стосується терміна «дроблення валютних операцій», то він (крім п. 22 Положення № 5 і останнього абзацу п. 9 Інструкції № 7) згадується ще в п. 6 Положення № 5. У ньому зазначено, що норми п. 5 Положення № 5 (де йдеться про можливість неподання банку документів, які підтверджують заборгованість, для купівлі/перерахування інвалюти в незначній сумі) не застосовуються за наявності ознак дроблення сукупності пов’язаних фінансових операцій.
Загалом, вважаємо, з «дробленням» багато що буде — на розсуд обслуговуючих банків...
Незначний розмір. Цей термін у Положенні № 5 застосовується в низці пом’якшувальних та обмежувальних норм. Перелічимо основні з них:
— не потрібно подавати документи для купівлі та переказу інвалюти в незначному розмірі (пп. 4, 5);
— можна купувати інвалюту в незначному розмірі за рахунок кредитних коштів (п.п. 3 п. 38);
— можна купувати одній фізособі готівкову та безготівкову інвалюту, а також банківські метали в незначному розмірі протягом банківського дня (пп. 39, 58)
— можна здійснювати розрахунки за торговельним ЗЕД-договором (контрактом) за допомогою електронного платіжного засобу за одним ЗЕД-договором в один операційний день, якщо операція не перевищує незначний розмір (п.п. 2 п. 109).
У Положенні № 2 фізособам за поточними неторговельними операціями дозволено без відкриття поточного рахунку переказувати безготівкою за межі України або отримувати готівкову інвалюту, перераховану з-за кордону, у незначному розмірі (п. 35 і п. 40 відповідно).