Висновок документа
Державні підприємства не нараховують резерв сумнівних боргів (очікуваних кредитних збитків) для дебіторської заборгованості за розрахунками з бюджетом, фондами загальнообов’язкового соціального і пенсійного страхування
Порядок створення резерву сумнівних боргів для НП(С)БОшників визначає НП(С)БО 10, а резерву під очікувані кредитні збитки для МСФЗшників — МСФЗ 9 «Фінансові інструменти» (див. «Податки & бухоблік», 2020, № 23, с. 23 і 2021, № 34, с. 7). Але всупереч нормам бухстандартів, для держпідприємств Кабмін установив свої особливі правила розрахунку таких резервів. До того ж ідентичні і для тих, що звітують за НП(С)БО, і для укладачів МСФЗ-звітності.
За приписами Кабміну для розрахунку сумнівного резерву держпідприємства повинні:
1) оцінювати сумнівність дебіторської заборгованості (кредитний ризик або ризик дефолту) на звітну дату на основі платоспроможності окремих дебіторів та результатів претензійно-позовної роботи щодо них;
2) визнавати дебіторку сумнівною лише за наявності одного з чинників, що свідчать про істотне зменшення суми очікуваного відшкодування на звітну дату порівняно з моментом її первісного визнання як активу:
— наявні об’єктивні свідчення неплатоспроможності контрагента за зобов’язаннями, за якими прострочено виконання;
— відсутні надходження оплати від дебітора протягом 365 днів;
3) визначати величину резерву із суми сумнівної дебіторської заборгованості, скоригованої на коефіцієнти ризику за факторами, що впливають на ризик невиконання зобов’язань.
Коефіцієнти ризику наведені в додатку до постанови, що коментується. Тобто, по суті, абсолютно для усіх держпідприємств Кабмін запропонував єдину матрицю резервів.
Ризик невиконання зобов’язань розбитий на три етапи: низький, середній і високий. А основним чинником, що впливає на такий ризик, є прострочення оплати. Високий ризик дефолту настає при простроченні платежу більш ніж на 730 днів. Хоча за вимогами § Б5.5.37 МСФЗ 9 дефолт настає при простроченні на 90 днів, якщо немає інформації про зворотне.
Але вершина кабмінівських вишукувань — припис не розраховувати резерв для дебіторки за розрахунками з бюджетом та фондами соціального і пенсійного страхування.
Чи можуть недержпідприємства, які не хочуть морочитися з резервами, посилатися на ці КМУ-правила і не нараховувати резерви? Ми б не рекомендували так чинити, оскільки ці тлумачення призначені для держпідприємств.
Навіщо Кабмін штовхає головбухів порушувати вимоги стандартів? Мета одна — штучно завищити прибутковість держпідприємств. Адже вони є платниками держдивідендів. А за ними норматив відрахувань, скажімо, для унітарних держпідприємств у загальному випадку складає 80 % чистого прибутку (див. «Податки & бухоблік», 2021, № 11, с. 16).
Високодохідники і малодохідники-добровольці на величину витрат на формування резерву (Дт 944 — Кт 38) показують збільшуючу різницю. А потім на суму безнадійки відображають зменшуюче коригування.
Однак за законопроєктом № 5600 унітарні держпідприємства і підприємства з держчасткою понад 50 %, які проігнорують КМУ-правила і будуть визначати резерви інакше без погодження з власником, не зможуть зменшити фінрезультат на списану безнадійку.
