Теми статей
Обрати теми

Резерв сумнівних боргів у держпідприємств

Войтенко Тетяна, податковий експерт
Постанова КМУ від 12.05.2021 р. № 458

Висновок документа

Державні підприємства не нараховують резерв сумнівних боргів (очікуваних кредитних збитків) для дебіторської заборгованості за розрахунками з бюджетом, фондами загальнообов’язкового соціального і пенсійного страхування

Порядок створення резерву сумнівних боргів для НП(С)БОшників визначає НП(С)БО 10, а резерву під очікувані кредитні збитки для МСФЗшників — МСФЗ 9 «Фінансові інструменти» (див. «Податки & бухоблік», 2020, № 23, с. 23 і 2021, № 34, с. 7). Але всупереч нормам бухстандартів, для держпідприємств Кабмін установив свої особливі правила розрахунку таких резервів. До того ж ідентичні і для тих, що звітують за НП(С)БО, і для укладачів МСФЗ-звітності.

За приписами Кабміну для розрахунку сумнівного резерву держпідприємства повинні:

1) оцінювати сумнівність дебіторської заборгованості (кредитний ризик або ризик дефолту) на звітну дату на основі платоспроможності окремих дебіторів та результатів претензійно-позовної роботи щодо них;

2) визнавати дебіторку сумнівною лише за наявності одного з чинників, що свідчать про істотне зменшення суми очікуваного відшкодування на звітну дату порівняно з моментом її первісного визнання як активу:

— наявні об’єктивні свідчення неплатоспроможності контрагента за зобов’язаннями, за якими прострочено виконання;

відсутні надходження оплати від дебітора протягом 365 днів;

3) визначати величину резерву із суми сумнівної дебіторської заборгованості, скоригованої на коефіцієнти ризику за факторами, що впливають на ризик невиконання зобов’язань.

Коефіцієнти ризику наведені в додатку до постанови, що коментується. Тобто, по суті, абсолютно для усіх держпідприємств Кабмін запропонував єдину матрицю резервів.

Ризик невиконання зобов’язань розбитий на три етапи: низький, середній і високий. А основним чинником, що впливає на такий ризик, є прострочення оплати. Високий ризик дефолту настає при простроченні платежу більш ніж на 730 днів. Хоча за вимогами § Б5.5.37 МСФЗ 9 дефолт настає при простроченні на 90 днів, якщо немає інформації про зворотне.

Але вершина кабмінівських вишукувань — припис не розраховувати резерв для дебіторки за розрахунками з бюджетом та фондами соціального і пенсійного страхування.

Чи можуть недержпідприємства, які не хочуть морочитися з резервами, посилатися на ці КМУ-правила і не нараховувати резерви? Ми б не рекомендували так чинити, оскільки ці тлумачення призначені для держпідприємств.

Навіщо Кабмін штовхає головбухів порушувати вимоги стандартів? Мета одна — штучно завищити прибутковість держпідприємств. Адже вони є платниками держдивідендів. А за ними норматив відрахувань, скажімо, для унітарних держпідприємств у загальному випадку складає 80 % чистого прибутку (див. «Податки & бухоблік», 2021, № 11, с. 16).

Високодохідники і малодохідники-добровольці на величину витрат на формування резерву (Дт 944 — Кт 38) показують збільшуючу різницю. А потім на суму безнадійки відображають зменшуюче коригування.

Однак за законопроєктом № 5600 унітарні держпідприємства і підприємства з держчасткою понад 50 %, які проігнорують КМУ-правила і будуть визначати резерви інакше без погодження з власником, не зможуть зменшити фінрезультат на списану безнадійку.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі