е-Лікарняний: а можна не оплачувати?

Головне питання життя, всесвіту і всього такого*

* А. Дуглас, «Путівник Галактикою».

Не відкриємо Америку, якщо скажемо, що в еру паперових лікарняних багато роботодавців не проводило листки непрацездатності. Причина: небажання морочитися з розрахунком непрацездатних виплат та мати справу з ФСС.

Особливо це масово було у випадку, коли працівник хворів не більше 5 днів і оплата лікарняного й без того лягала на роботодавця.

Проте навіть у ті часи траплялися випадки, коли неоплачений лікарняний потрапляв в поле зору ФСС. У результаті Фонд звертався до роботодавця з проханням пояснити причини неоплати, інакше погрожував передати ці відомості Держпраці. Раптом роботодавець обмежує права працівників?

З уведенням е-лікарняних ситуація з неоплатою стала ще більш стрьомною для роботодавця. Адже відтепер «загубити» е-лікарняний, який зайшов в особистий кабінет страхувальника, не вийде.

Тож

Відповідь — можна. Але приймати таке рішення слід виважено.

Над чим слід задуматися?

По-перше, доступ до відомостей з електронного Реєстру листків непрацездатності є у Держпраці (п.п. 8 п. 7 Порядку № 328**).

** Затверджений постановою КМУ від 17.04.2019 р. № 328.

До повноважень трудовиків належить у тому числі перевірка дотримання роботодавцями непрацездатного законодавства (п. 9 ч. І Переліку, наведеного в додатку 4 до Акта, затвердженого постановою Мінекономрозвитку від 27.10.2020 р. № 2161). Так, під час перевірки інспектор з праці може поцікавитися, чи оплачені лікарняні? Якщо ні, то чому?

Тож, приймаючи рішення щодо (не)оплати лікарняного, слід чітко розуміти ситуацію, в якій ви опиняєтесь. Контролювати її.

По-друге, працівник повинен чітко розуміти, що відбувається. Що якщо він працює в період непрацездатності, то отримає тільки зарплату. Адже

Пояснюємо це працівнику. Бо на практиці трапляється, що працівники вимагають і зарплату, і лікарняні, погрожуючи в разі невиплати останніх звернутися до Держпраці.

По-третє, розрулюємо питання документального оформлення. е-Лікарняний загубити не можливо. Тож у разі його неоплати все чітко документуємо.

Розглянемо ситуації, в яких може опинитися роботодавець.

Неочікувано лікарняний

Цю ситуацію умовно можна назвати «привіт з минулого». Як зазвичай все відбувається? Працівник зранку прокидається й розуміє, що почувається недобре. Телефонує на роботу та говорить начальнику, що відлежиться пару днів, потім все надолужить. Ну, а щоб розуміти, як правильно лежати, йде до лікаря.

Через два дні працівник виходить на роботу. Все чудово, у табелі стоять робочі дні весь місяць, зарплата нарахована/виплачена. І тут неочікувано з’являється е-лікарняний… і запитання: «Що з ним робити?».

Озвучимо два варіанти.

Виправляємо. Діємо так. Табельник вносить коригування до табеля обліку робочого часу, відображаючи так, як усе було насправді.

Комісія із соцстрахування:

1) призначає лікарняні тільки за ті дні тимчасової непрацездатності, коли працівник був дійсно відсутній на роботі;

2) відмовляє в призначенні лікарняних за дні тимчасової непрацездатності, в які працівник не скористався своїм правом хворіти вдома, а фактично працював. За ці дні працівникові повинна бути нарахована зарплата, а не лікарняні. Прийняте рішення комісія оформлює протоколом та

У повідомлені слід зазначити причину відмови та порядок оскарження рішення комісії.

Щодо оскарження. Якщо працівник не погодиться з рішенням комісії про відмову у призначенні лікарняних, він може оскаржити його в ФСС протягом 5 днів з моменту отримання повідомлення про таку відмову. Також він може звернутися за захистом до суду в тримісячний строк. Але, думаємо, до цього не дійде.

Далі бухгалтерія робить перерахунок зарплати та нараховує працівнику лікарняні. Видає йому розрахунковий листок й пояснює, що дні, коли працівник працював, оплачені як робочі. Лікарняні за них нараховані не будуть.

Переходимо до другого варіанту.

Залишаємо, як є. Тобто в табелі обліку робочого часу — вісімки, нарахована зарплата. Але! Але оскільки маємо е-лікарняний, то формуємо наступні «захисні» документи.

Пояснюємо працівникові ситуацію та просимо його написати (!) правильну пояснювальну записку щодо відкритого е-лікарняного. У ній можна зазначити, наприклад, таке. «Я, такий-то, такого-то числа (дата відкриття е-лікарняного) зайшов перед роботою до лікаря, оскільки почувався недобре. Після огляду вирішив вийти на роботу. Про відкриття електронного лікарняного не знав».

Комісія із соцстрахування на засіданні розгляне е-лікарняний та пояснювальну записку працівника й прийме рішення про відмову в призначенні лікарняних, яке зафіксує в протоколі. Повідомлення про відмову в призначенні лікарняних в п’ятиденний строк надає/надсилає працівникові.

На майбутнє. Щоб не потрапляти в такі ситуації у майбутньому, проведіть із працівниками спецбесіду. Поясніть їм, що е-лікарняний формується автоматично на підставі електронного медвисновку. Також автоматично він буде закритий, навіть якщо працівник не відвідає вдруге лікаря.

Те, що лікар не спитав про місце роботи, не означає, що система не сформує електронний лікарняний. Чому? Тому що пошук роботодавця для е-лікарняного відбувається також автоматично на підставі даних Держреєстру соцстрахування.

Тож наприкінці прийому обов’язково запитуємо у лікаря, чи буде е-лікарняний. Якщо так, про це повідомляємо роботодавця.

Діагноз — стійка відраза

Припустимо, що роботодавець не оплачував паперові лікарняні і не бажає мати справу з електронними. До лікарняних у нього стійка відраза.

Раніше всі його працівники могли губити паперові лікарняні й просто працювати далі. Нема лікарняного — нема проблеми.

Та з е-лікарняними такий фокус не вийде. А може просто закрити очі на е-лікарняні й проставляти робочі дні з відповідною оплатою? Так робити категорично не радимо. Чому?

Тому що працівник може в якийсь момент розлюбити роботодавця та забути про всі усні домовленості. Звернутися до роботодавця з вимогою оплатити лікарняний, оскільки він був у цей час тимчасово непрацездатним, виконував вказівки лікаря, приходив на прийом чи лежав у лікарні, проте е-лікарняний не був узятий до уваги, а в табелі обліку робочого часу якась нісенітниця.

З такими ж претензіями та з вимогою нарахувати лікарняні до роботодавця може звернутися й Держпраці.

Цікаво, що в цьому випадку роботодавець не зможе з власної ініціативи відрахувати з працівника «зайво» виплачену зарплату. Тут на сторожі ст. 1215 ЦКУ.

Нею встановлено, що не підлягає поверненню безпідставно набута заробітна плата, якщо її виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Тож не забуваємо страхувати себе. Оформлюємо все документально.

Наприклад, якщо працівник під час хвороби працюватиме вдома, то повинна бути відповідна заява від нього та виданий наказ про запровадження дистанційної чи надомної роботи. Письмовий трудовий договір про роботу дистанційно/на дому в період карантину можна не укладати.

Відмову в призначенні лікарняних працівнику, який незважаючи на хворобу, ударно працював дистанційно/на дому, комісія із соцстрахування фіксує в протоколі + надсилає такому трудязі повідомлення про відмову в призначенні лікарняних.

Працівник із сумісництвом

Ще одна проблема неоплати е-лікарняного є, скоріше, етичною та пов’язана з працівниками-сумісниками.

Якщо працівникові, у якого є робота за сумісництвом, оформлено лікарняний, то він не може в одного роботодавця працювати, а в іншого в цей же період хворіти й отримувати лікарняні. На це звертає увагу Управління праці в Рівненській області в роз'ясненні від 15.09.2021 р. на сайті rv.dsp.gov.ua.

Чому? Тому що матиме місце порушення режиму лікування. Працівник у період хвороби працював, хоч тільки й в одного зі своїх роботодавців.

Тож є ризик, що ФСС може виявити цей факт та зняти допомогу як неправомірно нараховану. У результаті роботодавець, який оплатить період хвороби як відпрацьований час, підкладе свиню іншому роботодавцеві, який нарахує цьому працівникові за період непрацездатності лікарняні.

Тож зверніть увагу на цей момент.