* Про конкретну дату набрання чинності цим Законом ведуться дискусії. Ми повідомимо вам, як тільки з’являться точні дані з цього приводу. Але факт залишається фактом — Закон є, і дотримуватися його рано чи пізно буде необхідно.
Соцстандарти змінять… у разі введення воєнного стану
Усі ми щодня спостерігаємо за новинами в нашій країни. А тому знаємо, що політики та урядовці неодноразово говорили про введення воєнного стану. Як свідчить Закон № 1622, до такої сумної перспективи на всякий випадок готують і держбюджет. Сподіваємося на краще! Але ліпше ознайомитися із трудозарплатними нововведеннями до Закону про держбюджет, які нас очікуватимуть у разі введення воєнного стану.
Соцстандарти. У разі введення воєнного стану в 2014 році розмір прожиткового мінімуму, мінімальної заробітної плати та рівень забезпечення прожиткового мінімуму для призначення соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям визначатиме Кабінет Міністрів України. Нагадаємо, що розміри зазначених соцстандартів для 2014 року наведені у ст. 7 — 9 Закону про держбюджет. Якщо запровадять воєнний стан, то ці розміри та порядок їх застосування переглянуть. Більш того, усі інші норми і положення законодавчих актів, які регламентують виплату інших соцстандартів та гарантій, також пропише Уряд (Закон про держбюджет доповнили ст. 30).
Захищені видатки бюджету. У разі введення воєнного стану не застосовуватимуть норму про захищені видатки бюджету. Нагадаємо, що захищеними видатками бюджету визнають видатки загального фонду бюджету, обсяг яких не може змінюватися при здійсненні скорочення затверджених бюджетних призначень (ч. 1 ст. 55 БКУ). До речі, до них відносять видатки на оплату праці працівників бюджетної сфери та нарахування на заробітну плату. У разі введення воєнного стану в 2014 році норма про захищені видатки не діятиме. Про це йдеться у доповненому п. 65 Прикінцевих положень Закону про держбюджет.
У зв’язку з цим відкоригували й абзац третій ч. 2 ст. 4 БКУ. Що це означає? Якщо до кінця 2014 року введуть воєнний стан, то надходження та витрати держбюджету визначатиме не тільки Закон про держбюджет. Скоріше за все, ідеться, про постанови Уряду, які він видаватиме при запровадженні воєнного стану.
Індексуємо за особливим порядком
Індексація грошових доходів — це головний біль чи не для кожного бухгалтера. Про це свідчать численні запитання наших читачів (див. статтю на с. 23 цього номера). Ми докладаємо усіх зусиль, щоб розв’язати індексаційні головоломки. І ось Закон № 1622 приніс одразу декілька новин стосовно індексації грошових доходів. Які вони? Давайте поглянемо.
Важливо! Грошові доходи населення індексують у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів на 2014 рік. Для цього Кабінет Міністрів України затвердить особливий порядок (п. 64 Прикінцевих положень Закону про держбюджет).
Виходить, що заробітну плату індексуватимуть за порядком, який розробить Уряд. Що він із собою принесе та з якої дати діятиме? Відповіді на цей час залишаються загадками. Тож очікуємо його появи, щоб опанувати усе разом, — слідкуйте за публікаціями в нашому виданні!
А поки пропонуємо індексувати доходи за старим механізмом. Пояснюємо це тим, що Закон № 1622 не містить рекомендацій з приводу перехідного періоду, тобто до затвердження Урядом особливого порядку індексації.
Контролюючі органи НЕ завітають на перевірку
А ось і справжній подарунок від законотворців. Про нього йдеться у ст. 31, якою «поповнився» Закон про держбюджет.
Зверніть увагу! Контролюючі органи не здійснюватимуть перевірки підприємств, установ та організацій протягом серпня — грудня 2014 року. У згаданій нормі не конкретизується, на суб’єктів господарювання якої форми власності поширюється така норма. Тому вважаємо, що табу на перевірки стосується також бюджетних установ, організацій та закладів.
Проте без винятків тут не обійшлося. Так, представникам Державної фіскальної служби (тобто податківцям) дозволили перевіряти у вказаний період. Але це не все. Контролюючі органи можуть «завітати» з перевіркою до підприємств, установ та організацій у разі наявності:
— дозволу Кабінету Міністрів України;
— заявки суб’єкта господарювання щодо перевірки.
«Голий» посадовий оклад, але не для всіх
Члени Кабінету Міністрів України, народні депутати України, керівники центральних органів виконавчої влади та інших державних органів (крім органів, підрозділи яких беруть участь у проведенні АТО) отримуватимуть місячну заробітну плату в розмірі посадового окладу. Тобто без надбавок та доплат. Як довго? До завершення АТО.
Вимушені констатувати, що чіткого визначення державного органу немає. Аналізуючи практику, доходимо висновку, що таке поняття доволі широке і вміщує в собі широкий спектр державних утворень. Скоріше за все, законотворень мав на меті обмежити розмір посадового окладу усіх керівників державних органів. Однак враховуйте, що мова йде саме про керівників цих органів, а не їх структурних підрозділів. Сподіваємося, що у світлі таких нововведень ми скоро отримаємо більш чіткий перелік державних органів.
Нагадаємо, що це не перша спроба зменшити розмір посадового окладу керівників держаних органів. З березня 2014 року їм та керівникам органів державної влади обмежили розмір місячної заробітної плати 15 розмірами мінзарплати* (п. 13 Заходів № 65).
* Докладніше з цього приводу читайте в «ОП», 2014, № 10, с. 3.
Зауважимо, що місячний розмір суддівської винагороди обмежили 15 розмірами мінімальної заробітної плати. Про це сказано у п. 64 Прикінцевих положень Закону про держбюджет. Зауважимо, що суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: вислугу років, перебування на адміністративній посаді в суді, науковий ступінь та роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці (ч. 2 ст. 129 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 р. № 2453-VI).
Крайні заходи із зменшення витрат на оплату праці стосуються не всіх!
Справжній пакет із «крайніх» заходів очікує бюджетників. Однак стосується він не всіх, а лише обмеженого кола відомств. Відмітимо, що спочатку проект Закону № 1622 передбачав, що такий пакет із скорочення чисельності та урізання певних гарантій торкнеться усіх без винятку бюджетних установ та організацій. Але при розгляді законопроекту законотворці не погодилися на це. Проте норма все ж таки присутня у кінцевому тексті Закону № 1622. У зв’язку з цим Прикінцеві положення Закону про держбюджет доповнили п. 66. Не панікуйте, як вже ми відзначили, вона поширюється не на всіх. Наведемо тих, кому не пощастило.
Важливо! Працівників центральних органів виконавчої влади, які здійснюють контроль та нагляд у відповідних галузях і сферах, та працівників центральних органів виконавчої влади, виконання функцій яких можуть здійснювати відповідні міністерства, очікують значні зміни в організації праці.
Зауважимо, що систему центральних органів виконавчої влади складають міністерства України та інші центральні органи виконавчої влади (ст. 1 Закону № 3166). У свою чергу, центральні органи виконавчої влади утворюються для виконання окремих функцій з реалізації державної політики як служби, агентства, інспекції (ст. 16 Закону № 3166). Орієнтовний перелік центральних органів виконавчої влади можна побачити в Указі Президента України від 09.12.2010 р. № 1085/2010. Чому орієнтовний? Справа в тому, що у ньому й досі фігурує, наприклад, Міністерство доходів і зборів України, яке вже реорганізували у Державну фіскальну службу України.
Підкреслимо, що п. 66 Прикінцевих положень Закону про держбюджет поширюється не на всі центральні органи виконавчої влади, а тільки на тих, що здійснюють функції контролю та нагляду або виконання функцій яких можуть здійснювати міністерства.
Які заходи очікують працівників зазначених органів? Їх керівники повинні:
— оптимізувати штатну чисельність працівників. По суті, це означає скорочення чисельності працівників. Ознайомтеся зі статтею «Скорочуємо персонал грамотно: покрокова шпаргалка» // «ОП», 2014, № 10, с. 22;
— надати працівникам відпустку без збереження заробітної плати. Тут відмітимо, що ст. 84 КЗпП та ст. 26 Закону № 504 строго обмежують тривалість відпустки без збереження заробітної плати — не більше 15 календарних днів на рік, а надавати її можна виключно за бажанням працівника (деталі — у консультації «Відпустка за свій рахунок: коли сказати «стоп» працівнику» // «ОП», 2014, № 11, с. 27). Але на працівників вищезгаданих органів така норма відтепер не поширюється. Їх керівнику надано право самостійно приймати рішення про відправлення працівників у відпустку без збереження заробітної плати та визначати її тривалість. У п. 66 Прикінцевих положень Закону про держбюджет чітко сказано, що норми ст. 84 КЗпП та ст. 26 Закону № 504 не поширюються на працівників згаданих вище органів;
— установлювати режим роботи на умовах неповного робочого часу. Дізнайтеся більше про такий режим роботи зі статей в «ОП», 2013, № 22, с. 7 та 13. Нагадаємо, що запровадження роботодавцем неповного робочого часу розглядають як зміну істотних умов праці (ч. 3 ст. 32 КЗпП). Про це роботодавець повинен повідомити працівника не пізніше ніж за два місяці. А ось працівників згаданих органів за два місяці не повідомлятимуть про установлення їм режиму неповного робочого часу, оскільки норма ч. 3 ст. 32 КЗпП на них не поширюється;
— зменшити або скасувати стимулюючі виплати, підвищення до посадових окладів, а також зменшити надбавки та доплати, установлені у граничному розмірі.
Працівникам вказаних центральних органів виконавчої влади дозволили працювати за суміщенням та сумісництвом у період їх перебування у відпустці без збереження заробітної плати. Звісно, це стосується тих працівників, для яких установлена заборона на працю на умовах сумісництва або суміщення.
Очікуємо розміри ВИПЛАТ від Уряду
Почнемо з того, що декілька років підряд держбюджети містили перелік законів, окремі виплати за якими здійснювали за наявності фінансових ресурсів та у порядку, встановленому Урядом. Але Закон про держбюджет для 2014 року до недавнього часу такого не містив. Тепер положення речей змінилося.
Так, Прикінцеві положення Закону про держбюджет доповнили п. 67. Якраз у ньому і сказано, що застосовують у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування на 2014 рік, зокрема:
— ст. 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.91 р. № 796-XII;
— п. «ж» ч. 1 ст. 77 Основи законодавства України про охорону здоров’я від 19.11.92 р. № 2801-XII.
Імовірно, в останньому випадку ідеться про розміри посадових окладів, які щорічно затверджує Кабінет Міністрів України (у 2014 році — це постанова від 25.03.2014 р. № 110 // «ОП», 2014, № 9, с. 4). Якщо ж ні, то, як і в першому випадку, необхідно очікувати постанови від Уряду, якими для 2014 року визначатимуться розміри виплат, урегульованих окресленими нормами.
Використані документи
КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р. № 322-VIII.
БКУ — Бюджетний кодекс України від 08.07.2010 р. № 2456-VI.
Закон № 1622 — Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» від 31.07.2014 р. № 1622-VII.
Закон про держбюджет — Закон України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» від 16.01.2014 р. № 719-VII.
Закон № 504 — Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР.
Закон № 3166 — Закон України «Про центральні органи виконавчої влади» від 17.03.2011 р. № 3166-VI.
Заходи № 65 — Заходи щодо економного та раціонального використання державних коштів, передбачених для утримання органів державної влади та інших державних органів, утворених органами державної влади підприємств, установ та організацій, які використовують кошти державного бюджету, наведені у додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 01.03.2014 р. № 65.
