Щодо надання додаткової відпустки одинокій матері

Відповідно до статті 19 Закону України «Про відпустки» право на соціальну додаткову відпустку має, зокрема, одинока мати.

Визначення «одинокої матері» наведено у пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.92 р. № 9 та пункті 5 частини тринадцятої статті 10 Закону України «Про відпустки».

Так, згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України одинокою матір’ю слід вважати жінку, яка не перебуває у шлюбі і у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблено у встановленому порядку за вказівкою матері; вдову; іншу жінку, яка виховує і утримує дитину сама.

Оскільки пункт 5 частини тринадцятої статті 10 Закону України «Про відпустки» визначає одиноку матір як таку, яка виховує дитину без батька, факт утримання (аліменти) для надання відпустки значення не має.

Отже, право на додаткову відпустку мають такі одинокі матері: жінка, яка не перебуває у шлюбі
і у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроб­лено у встановленому порядку за вказівкою матері; вдова; жінка, яка виховує дитину без батька (в тому числі і розлучена жінка, яка сама виховує дитину).

Якщо жінка дійсно є одинокою матір’ю, то вона надає довідку з органів реєстрації актів громадянського стану. Проблема виникає з наданням такої відпустки розлученій жінці, оскільки батько у дитини є і в багатьох випадках спілкується з нею і бере участь у її вихованні.

Більше того, стаття 157 Сімейного кодексу України визначає, що питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов’язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

Статтею 158 Сімейного кодексу передбачено, що за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї.

У разі ухилення батька від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини мати має право звернутися до суду з позовом про позбавлення його батьківських прав.

Чинне законодавство не містить конкретного переліку документів, які слід пред’явити розлученій жінці, яка виховує дитину без батька, для отримання додаткової соціальної відпустки.

Відтак для підтвердження права на зазначену відпустку в цьому випадку роботодавцю має бути пред’явлений будь-який офіційно складений, оформлений та засвідчений в установленому порядку документ, у якому з достатньою достовірністю підтверджується відсутність участі батька у вихованні дитини.

Зокрема, одним з таких документів, наприклад, може бути: рішення суду про позбавлення відповідача батьківських прав; ухвала суду або постанова слідчого про розшук відповідача у справі за позовом про стягнення аліментів; акт, складений соціально-побутовою комісією, створеною первинною профспілковою організацією чи будь-якою іншою комісією, утвореною на підприємстві, в установі, організації, або акт дослідження комітетом самоорганізації населення, в якому зі слів сусідів (за наявності їх підписів у акті) підтверджується факт відсутності участі батька у вихованні дитини; довідка зі школи (садочка) про те, що батько не бере участі у вихованні дитини (не спілкується з вчителями, не забирає дитину додому, не бере участі в батьківських зборах) тощо.

Тобто для отримання соціальної додаткової відпустки розлучена жінка, крім заяви про надання цієї відпустки, копій свідоцтва про народження дитини
та розірвання шлюбу, має надати роботодавцю один із вищезазначених або будь-який інший документ, що підтверджує відсутність участі батька у вихованні дитини.

Разом з тим слід зазначити, що, оскільки соціальна додаткова відпустка, передбачена статтею 19 Закону України «Про відпустки», надається один раз протягом календарного року і за цей час може змінитися статус одинокої матері, роботодавець має право вимагати поновлення зазначених документів один раз на рік.

З огляду на вищезазначене та на підставі зазначеної у зверненні довідки з садочка від 27.05.2014 р. № 16 про відсутність участі батька у вихованні дитини <…> може бути надана соціальна додаткова відпустка за підставою «одинока мати» за 2013 та 2014 роки тривалістю по 10 календарних днів за кожен рік.

КОМЕНТАР РЕДАКЦІЇ

Соціальна додаткова оплачувана відпустка, яку надають працівникам з дітьми, — тема на усі часи! А все через що? По-перше, в установах (організаціях, закладах) завжди знайдуться працівники, які відповідають критеріям для її надання. По-друге, ст. 19 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР (далі — Закон № 504), присвячена наданню такої відпустки, має у своєму арсеналі лише мінімальні підказки: тривалість відпустки та категорії осіб, які мають право на неї. Конкретику вже кілька років поспіль ми шукаємо у роз’ясненнях офіційних органів. Благо, за цей час їх накопичилося цілий вагон! А нещодавно вони попов­нилися листом, що коментується. Розглянемо, що він із собою приніс.

Розлучена жінка сама виховує дитину. Для цілей ст. 19 Закону № 504 до одиноких матерів віднесені також розлучені жінки. Але за умови, що працівниця самостійно виховує дитину, тобто батько не бере участь у такому нелегкому процесі. Майте на увазі: участь батька або інших осіб в утриманні дитини (наприклад, виплата батьком аліментів) не позбавляє матері статусу одинокої (лист Міністерства праці та соціальної політики України від 06.07.2006 р. № 247/13/116-06). Батько виплачує аліменти, але не виховує дитину? Ваша працівниця — претендент на таку соцвідпустку.

Пакет документів для соцвідпустки на дітей. Свій статус «одинока мати» працівниця повинна підтвердити документально. Лише після цього роботодавець може надати їй соцвідпустку на дітей. Для розлученої жінки такими документами* є: копії свідоцтв про народження дитини та про розірвання шлюбу; документи про те, що батько не бере участь у вихованні дитини.

Якщо із першими двома документами проб­лем не виникає — вони офіційно затверджені та повинні бути «на руках» у розлученої жінки, то останній викликає труднощі. Як підтвердити, що батько не спілкується з дитиною та не цікавиться її успіхами? У нормативці універсальний документ із цього приводу не шукайте — його просто немає. Краще погляньте на лист, що коментується.

У ньому перелічені документи, які на практиці застосовують для підтвердження факту самостійного виховання дитини матір’ю. Відзначимо, що про такі документи Міністерство вже повідомляло в інших своїх листах від 14.04.2008 р. № 235/0/15-08/13 («ОП», 2008, № 1, с. 6) та від 26.07.2010 р. № 2650/0/10-10/13 («ОП», 2010, № 23, с. 14).Також майте на увазі: Мінсоцполітики схиляється до думки, що наявність довідки із садочка (школи) про відсутність участі батька у вихованні дитини (у купі з іншими обов’язковими документами) — вагома підстава для надання соц­відпустки на дітей.

Жінка має право подати інші документи, що достовірно підтверджують її «самостійність» у вихованні дитини. Але лише довідка із ЖЕКу про те, що дитина проживає з нею без батька, тут не котирується. Погодьтеся, що батько може знайти
спосіб виховання дитини і при цьому не проживати з нею.

Урешті-решт, пакет документів про відсутність участі батька у вихованні дитини — це обґрунтування для надання соцвідпустки на дітей, а вже роботодавець вирішує, чи достатньо їх для надання такої відпустки. Чи може він відмовити, обумовлюючи це недостатністю відомостей для надання соцвідпустки? Звісно, може. Але якщо пакет документів працівницею зібраний у повному обсязі — краще надайте соцвідпустку на дітей. І справа тут не тільки у трудових гарантіях! Соц­відпустка — це додатковий час для спілкування та виховання дитини, якого у працюючої жінки завжди не вистачає.

Поновлення пакета документів. Мінсоцполітики у листі, що коментується, наполягає: роботодавець має право вимагати від працівниці поновлення документів,необхідних для реалізації нею права на соцвідпустку на дітей. Як часто? Кожний рік! І ми з таким висновком повністю згодні.