Отже, згідно зі ст. 19 Закону про відпустки працюючій одинокій матері щорічно надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів.
На перший погляд усе просто і зрозуміло. Залишилося розібратися з головним — чи можна жінку, яка народила дитину в цивільному шлюбі, назвати для цілей отримання додаткової відпустки на дітей одинокою матір’ю.
Поняття «одинока мати»
У цілому, відповідь на це запитання Мінсоцполітики надало ще в листах від 05.08.2016 р. № 438/13 /116-16 і від 25.02.2015 р. № 76/13/116-15.
Так, визначення поняття «одинока мати» наведене в п. 9 постанови № 9 і п. 5 ч. 13 ст. 10 Закону про відпустки.
Виходячи із цього, одинокою матір’ю слід вважати жінку, яка не перебуває в шлюбі й у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблено в установленому порядку за вказівкою матері; вдову; іншу жінку, яка виховує й утримує дитину сама.
Але оскільки п. 5 ч. 13 ст. 10 Закону про відпустки визначає одиноку матір як таку, що виховує дитину без батька, Мінсоцполітики робить висновок про те, що факт утримання (аліменти) для надання відпустки значення не має.
Отже, право на додаткову відпустку мають такі одинокі матері:
• жінка, яка не перебуває в шлюбі й у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблено в установленому порядку за вказівкою матері;
• вдова;
• жінка, яка виховує дитину без батька (у тому числі й розлучена жінка, яка виховує дитину без батька).
Отже, давайте розбиратися детальніше, до якої категорії належить жінка, що народила дитину в цивільному шлюбі.
Відсутність шлюбу і запис про батька дитини за вказівкою матері
Першою підставою для отримання статусу одинокої матері, як ми бачимо, є неперебування в шлюбі і відсутність запису про батька у свідоцтві про народження дитини або якщо запис про батька зроблений в установленому порядку за вказівкою матері.
Як відомо, сім’я — це осередок суспільства. Але чи можна назвати сім’єю пару, що не вступила в законний шлюб? У суспільстві незареєстровані шлюбні стосунки іменуються як цивільний шлюб, неформальний брак, фактичний шлюб. Усі ці форми співіснування сприймаються як сім’я. У співмешканців, як і в законного подружжя, можуть бути діти, що виховуються ними спільно. Відмінність між цими типами шлюбу більшою мірою юридична, ніж побутова.
Поглянемо, як ставиться законодавець до таких взаємовідносин.
Згідно зі ст. 21 СКУ:
Цитата
1. Шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Тому для того, щоб шлюб мав правові наслідки, його слід узаконити, тобто зареєструвати. Саме тому за загальним правилом церковний шлюб не вважається законним і не спричиняє жодних правових наслідків для його сторін (ч. 3 ст. 21 СКУ).
Відразу розставимо всі крапки над «і». Виходячи з норм СКУ бачимо, що офіційний, тобто юридично оформлений, законний шлюб за своєю суттю і є цивільним шлюбом. Це брак згідно із законом і за правом.
Але так уже історично склалося, що співжиття в якийсь момент стали називати більш красивим терміном «цивільний шлюб». У цілому, ті стосунки, що помилково в суспільстві називають цивільним шлюбом, правильніше називати співжиттям або фактичними шлюбними стосунками.
Що стосується запису у свідоцтві про народження дитини, то відповідно до ч. 1 ст. 135 СКУ запис про батьків дитини, якщо батьківство не встановлене, проводиться таким чином:
Цитата
1. При народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім’я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.
Тобто для того, щоб жінка вважалася одинокою матір’ю, якщо вона проживає в так званому «цивільному шлюбі», запис про батька дитини проводиться зі слів матері, за її прізвищем і громадянством.
Якщо ж співмешканець (у суспільстві — «цивільний чоловік») побажає зареєструватися батьком дитини, то потрібна буде його згода і спільна заява. Тоді жінка не вважатиметься одинокою матір’ю в розумінні першого підпункту п. 9 постанови № 9, тому що дитина зареєстрована за спільною заявою батьків.
Але цілком можливі ситуації, коли жінка, перебуваючи в цивільному шлюбі, реєструє батьком дитини свого співмешканця, але він відмовляється брати участь у подальшому вихованні дитини. Що робити в такому разі? Давайте розбиратися, чи має право така жінка на соціальну відпустку на дітей як «інша жінка, яка виховує дитину сама»?
Хто вона — «інша жінка, яка виховує дитину без батька»?
Як показує судова практика, а також підтверджує Мінсоцполітики, до такої категорії належать розлучена жінка, яка виховує дитину без батька (незважаючи на факт отримання аліментів) (постанова ВС від 17.10.2018 р. у справі № 182/5140/15-ц, ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.11.2017 р. у справі № 658/4102/14-ц), а також за зазначених умов жінка, яка вийшла заміж, але її дитина новим чоловіком не усиновлена (постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2018 р. у справі № 808/610/18).
Перенесемо ці положення в площину «цивільного шлюбу».
Якщо «цивільний чоловік» усе-таки захоче бути записаним батьком дитини, то зрозуміло, що під першу підставу для визнання матері одинокою така ситуація вже не потрапляє. Чи можна визнати таку жінку «іншою жінкою, яка виховує дитину сама», адже фактично вона все ж не перебуває в зареєстрованому шлюбі?
Для відповіді на це запитання згадаємо ч. 1 ст. 121 і ч. 1, 2 ст. 150 СКУ:
Увага!
Права та обов’язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу. Батьки зобов’язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім’ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов’язані піклуватися про здоров’я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
СКУ також установлює правило про те, що навіть роздільне проживання батьків не скасовує обов’язку брати участь у вихованні своєї дитини. Тому якщо чоловік записаний батьком дитини, то він зобов’язаний її виховувати і необхідність виконання цього обов’язку презюмується (не потребує доведення).
Звідси доходимо висновку: якщо у свідоцтві про народження дитини буде зазначено прізвище батька, жінка, що перебуває в «цивільному шлюбі», вважатиметься одинокою матір’ю в цілях отримання додаткової оплачуваної відпустки тільки в тому випадку, якщо доведе, що батько дитини не бере участі у вихованні дитини.
Таким чином, жінці, яка народила дитину в цивільному шлюбі, так само як розлученій жінці, яка виховує дитину без батька, потрібно довести своє право на додаткову відпустку на дітей, а саме факт виховання дитини без батька.
Більше того, навіть якщо такі жінки вступлять у новий шлюб з іншим чоловіком та їх дитина новим чоловіком не буде всиновлена, вони будуть мати право на відпустку як одинокі матері. І знову-таки головна умова при цьому: батько не виховує дитину і це підтверджено документально.
Такі жінки перестануть бути «одинокими» в юридичному значенні цього слова тільки в тому випадку, якщо їх новий чоловік у встановленому порядку всиновить дитину, тоді для неї він вважатиметься батьком.
Як довести факт виховання дитини без батька?
Здається, що не вистачає дрібниці, — довести те, що батько дитини не бере участі в її вихованні.
Розпочнемо з офіційних документів, які нададуть 100 % упевненість роботодавцеві в правильності надання такої відпустки. Для першої підстави, зазначеної постановою № 9, будуть потрібні такі документи:
• копія свідоцтва про народження дитини;
• витяг із Державного реєстру актів цивільного стану громадян про те, що державна реєстрація народження проведена відповідно до ч. 1 ст. 135 СК.
Розлучена жінка так само повинна надати копію свідоцтва про народження дитини, копії свідоцтв про укладення шлюбу і про його розірвання, а також документ, що підтверджує факт виховання дитини без батька.
Жінка, яка вдруге вийшла заміж, але її дитина від першого шлюбу новим чоловіком не всиновлена, для отримання такої відпустки повинна пред’явити документ про те, що дитина новим чоловіком не всиновлена, і документ, що підтверджує те, що батько дитини не бере участі в її вихованні.
Найбільш проблемним є питання, як підтвердити факт виховання дитини без батька. Причому такий документ має бути офіційно складений, оформлений в установленому порядку і достовірно підтверджувати відсутність участі батька у вихованні дитини (лист Мінсоцполітики від 30.05.2014 р. № 193/13/123-14 (див. «ОП», 2014, № 16, с. 4).
Органами, уповноваженими державою робити висновки щодо неучасті батька у вихованні дитини, є тільки суд, органи опіки та піклування. Тому офіційними документами, що підтверджують відсутність участі батька у вихованні дитини, можна вважати:
• рішення суду про позбавлення батька дитини батьківських прав;
• рішення суду про розшук батька у справі про стягнення аліментів;
• рішення суду про визнання фізичної особи (батька дитини) безвісно відсутнім;
• рішення органів опіки та піклування або суду про участь батька у вихованні дитини.
До речі, факт того, що жінка не звернулася в соціальні служби із заявою про виплату грошових коштів як одинокій матері, не свідчить про відсутність у неї відповідного статусу (див. рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 03.04.2018 р. у справі № 200/19164/16-ц).
Звичайно, ідеальним варіантом для підтвердження статусу «одинока мати» є саме офіційно складені документи. Тому якщо в жінки є один із таких документів, вона повинна надати його роботодавцеві.
Будь-які інші документи окремо, такі як довідка зі школи (дитячого саду) про те, що батько не спілкується з дитиною (не забирає її додому, не ходить на батьківські збори), довідка про склад сім’ї без батька, акт, складений сусідами, що вони ніколи не бачили батька дитини, на наш погляд, не можуть із повною достовірністю підтвердити, що він не бере участь у вихованні дитини.
Більше того, слід визнати, що на практиці далеко не кожен батько регулярно ходить до школи, спілкується з учителями і відвідує батьківські збори. Що ж, хіба це може однозначно свідчити про те, що батько не займається вихованням дитини?
Пред’явлення тільки однієї довідки про те, що дитина мешкає разом із матір’ю, не надає достатніх підстав стверджувати, що батько не бере участі у вихованні (лист Мінсоцполітики від 14.04.2008 р. № 235/0/15-08/13).
Проте, як показує судова практика, сукупність таких «неофіційних» документів (довідок) може вказати на те, що батько не займається вихованням дитини. Так, наприклад, Донецький апеляційний адміністративний суд у постанові від 08.08.2018 р. у справі № 805/42/18-а встановив, що матеріалами справи підтверджується факт виховання дитини без участі батька, а саме: за рішенням районного суду шлюб був розірваний зі встановленням обов’язку сплачувати аліменти. Також згідно з відповіддю Служби у справах дітей батько не звертався в органи опіки та піклування з питання участі у вихованні дитини. Крім того, згідно з довідкою Комунальної установи загальноосвітньої школи «вихованням дочки займається тільки мати. Батько дитини не цікавиться успішністю дочки, батьківські збори не відвідує, не бере участі в житті та навчанні дитини. Супроводжує і забирає дитину зі школи тільки мати». Суд визнав ці всі докази в сукупності достатніми для встановлення статусу «одинока мати» в цілях отримання додаткової оплачуваної відпустки.
Водночас слід зазначити, що оскільки така соціальна додаткова відпустка надається один раз протягом календарного року і за цей час може змінитися статус одинокої матері, роботодавець має право вимагати підтвердних документів щорічно.
Висновки
• Жінка, яка народила дитину в цивільному шлюбі, вважатиметься одинокою матір’ю в цілях надання їй додаткової відпустки, якщо запис про батька дитини зроблений зі слів матері і за її прізвищем та громадянством.
• Якщо ж запис про батька дитини буде зроблено за заявою такої жінки і «цивільного чоловіка» (тобто буде вказано прізвище і громадянство чоловіка), то жінка, що перебуває в «цивільному шлюбі», вважатиметься «одинокою матір’ю» в цілях отримання додаткової оплачуваної відпустки тільки в тому випадку, якщо доведе, що батько дитини не бере участі в її вихованні.
• Підтвердити факт виховання дитини без батька потрібно документами, які офіційно складені, оформлені в установленому порядку і достовірно підтверджують відсутність участі батька у вихованні дитини.
Використані документи
Закон про відпустки — Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР.
Постанова № 9 — постанова Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.92 р. № 9.
