Перевірки Держпраці за анонімкою — не законні

В избранном В избранное
Печать
Кучерова Оксана, юрист
Оплата труда Май, 2019/№ 10/1
Оскарження дій і рішень інспекторів праці набирає свої оберти. І це недивно! Враховуючи драконівські розміри штрафів, роботодавцеві є за що боротися. Одним із знакових рішень, у яких суд підтримав роботодавця, є рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 31.01.2019 р. у справі № 260/1131/18. Чим же воно цікаве? В ньому йдеться про інспекційне відвідування, проведене на підставі анонімки.

Суть спору

Усе розпочалося з розбіжності роботодавця (фізособи-підприємця) з перевіряючими органами. Підставою для цього стали результати інспекційного відвідування Держпраці. Зокрема, контролери виявили, що до роботи в якості продавця був допущений чоловік підприємця. Контролери вважали, що в такому разі з ним потрібно було укласти трудовий договір і, звичайно ж, повідомити в установленому порядку органи ДФС про прийняття на роботу. Тому за неоформлену належним чином роботу чоловіка на його дружину як роботодавця наклали штраф у розмірі 30 МЗП.

Забігаючи наперед, зазначимо, що, якщо це не ваша ситуація, не поспішайте відкладати цей матеріал убік. Далі буде дуже цікаво і, головне, корисно всім роботодавцям. Причина тому — підстава для скасування рішення контролерів.

Позиція сторін

Роботодавець не погодилася з прийнятою постановою Держпраці. Вона підтвердила, що її чоловік іноді допомагає їй у важкій фізичній роботі за місцем здійснення підприємницької діяльності. Але підкреслила, що це місце одночасно є й місцем проживання її сім’ї і, відповідно, жодних домовленостей з чоловіком щодо працевлаштування і виконання робіт не було, як і не передбачалася виплата грошових коштів за таку допомогу. Більше того, на її думку, контролерами був порушений Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою КМУ від 26.04.2017 р. № 295 (далі — Порядок № 295), оскільки під час проведення інспекційного відвідування інспектором не було пред’явлено службове посвідчення.

Контролери ж вважали, що оскаржувана постанова прийнята законно, адже було виявлено порушення трудового законодавства у вигляді фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору.

Вирішення справи судом

Суд у цьому випадку став на бік підприємця. Але звертають на себе увагу саме підстави для скасування акта контролюючого органу. Що в них особливого? Зараз розповімо.

Нагадаємо, що державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань і невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема Держпраці та її територіальних органів (п. 2 Порядку № 295). Зауважимо, наразі Порядок №295 суд визнав нечинним (див. журнал «Оплата праці», 2019, №10, інформаційну сторінку), але незабаром має з’явиться новий документ з аналогічними нормами.

Аналізуючи підстави проведеного інспекційного відвідування Держпраці, представники Феміди звернули увагу на те, що в доповідній записці начальника відділу управління Держпраці було зазначено таке: інформація про можливі порушення такого роботодавця була отримана в ході профілактичних заходів з анонімних джерел.

Цим же Порядком № 295 у п. 5 визначені вичерпні підстави для проведення інспекційних відвідувань. Водночас проведення таких заходів на підставі інформації з анонімних джерел не передбачене. Тому суд дійшов висновку про те, що в Держпраці не було підстав для проведення інспекційного відвідування такого роботодавця, і як підсумок скасував постанову про накладення на підприємця штрафу.

Думка редакції

Питання практичної реалізації громадянами України права звертатися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об’єднань громадян, підприємств, установ, організацій регулюються Законом України «Про звернення громадян» від 02.10.96 р. № 393/96-ВР (далі — Закон про звернення громадян).

Такі звернення можуть бути як усними, так і письмовими, як у формі скарги, так і у формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання).

Але до всіх звернень установлені єдині вимоги, викладені в ст. 5 Закону про звернення громадян. Так, у зверненні мають бути зазначені прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладена суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви або скарги, прохання або вимоги. Письмове звернення має бути підписане заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначена електронна пошта, на яку заявникові може бути направлена відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним.

При цьому звертаємо вашу увагу на те, що за правилами ст. 8 Закону про звернення громадян:

ЦИТАТА

«Письмове звернення без зазначення місця проживання, не підписане автором (авторами), а також таке, з якого неможливо встановити авторство, визнається анонімним і розгляду не підлягає».

Тому в судовому рішенні, що коментується, суд зайняв цілком законодавчо обґрунтовану позицію: якщо законодавством України закріплено, що анонімні звернення громадян розгляду не підлягають, то Держпраці не повинно було використовувати таку інформацію як підставу для проведення інспекційного відвідування.

Більше того, судова практика йде тим же шляхом. Наприклад, постанова ВС від 20.11.2018 р. № 820/6001/16 і свіжіші постанова П’ятого апеляційного адміністративного суду від 16.04.2019 р. у справі № 540/2304/18 і рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03.04.2019 р. у справі № 280/328/19. Позиція представників Феміди однакова:

ЦИТАТА

«Анонімне звернення не може бути підставою для призначення інспекційного відвідування. Також суд звертає увагу на те, що законодавством заборонений розгляд анонімних звернень і проведення перевірок суб’єктів господарювання за анонімними заявами».

Тому звертайте увагу на підставу для відвідування вас контролерами. Щоправда, і тут не все так просто, як здається на перший погляд. Напевно багато хто з вас чув, що перевіряючому для інспекційного відвідування достатньо лише службового посвідчення. Принаймні тільки про цей документ нам говорить п. 9 Порядку № 295. А як же бути з направленнями? Як же дізнатися, що цікавитиме контролера і на якій підставі проводиться перевірка?

Направленню на перевірку бути!

Тут саме час згадати про Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 р. № 877-V (далі — Закон № 877). Але вся проблема в тому, що до переліку обов’язкових для Держпраці норм (перераховані в ч. 5 ст. 2 Закону № 877) не входить ч. 5 ст. 7 Закону № 877. Нагадаємо, що саме в ній передбачено обов’язок перевіряючих перед початком здійснення заходів контролю пред’явити роботодавцеві те саме направлення і надати йому копію цього документа. Більше того, згідно із цією ж статтею суб’єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред’явили всіх необхідних документів (ідеться саме про посвідчення і направлення).

Виходить дещо парадоксальна ситуація, коли вимоги до оформлення направлення на проведення перевірочного заходу Держпраці повинна дотримуватися, навіть дозволяється не допускати контролерів до перевірки без направлення, у той час як пред’являти цей документ перед проведенням перевірки не обов’язково.

Зверніть увагу! Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону № 877:

УВАГА

«Суб’єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою для проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу держнагляду (контролю)».

Виконання цього положення Закону № 877 перевіряючі Держпраці вже зобов’язані забезпечити.

Як бачимо, ситуація з направленнями доволі суперечлива. Водночас самі трудовики говорять про обов’язковість такого документа (див. інформаційні повідомлення на сайті ГУ Держпраці у Львівській області від 09.10.2018 р. lviv.dsp.gov.ua/?p=15381):

ЦИТАТА

«Звертаємо увагу на те, що інспектор зобов’язаний мати направлення на проведення інспекційного відвідування, яке скріплене печаткою та підписом відповідної посадової особи. В направленні також обов’язково зазначені суб’єкт господарювання, дата початку та закінчення контрольного заходу та підстава для проведення інспекційного відвідування.

Окрім цього, у направленні вказуються прізвища та ініціали інспекторів».

Тому на практиці в більшості випадків інспектори Держпраці все ж пред’являють копію направлення на проведення інспекційного відвідування.

Висновки

• Держпраці не має права розглядати анонімні звернення громадян і використовувати їх як підставу для проведення державного контролю за додержанням законодавства про працю.

• Суди звертають увагу на підставу для проведення перевірки Держпраці. Тому у ваших інтересах отримати від контролерів копію направлення. Підставою для її отримання є ч. 3 ст. 6 Закону № 877.

Оформи подписку и читай все Подписаться на журнал

Похоже, что вы используете блокировщик рекламы :(

Чтобы пользоваться всеми функциями сайта, добавьте нас в исключения!

Как отключить
Скачайте наше мобильное приложение ifactor

© Factor.Media, 1995 -
Все права защищены

Использование материалов без согласования с редакцией запрещено

Ознакомиться с договором-офертой

Присоединяйтесь
Адрес
г. Харьков, 61002, ул. Сумская, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Мы используем cookie-файлы, чтобы сделать сайт максимально удобным для вас и анализировать использование наших продуктов и услуг, чтобы увеличить качество рекламных и маркетинговых активностей. Узнать больше о том, как мы используем эти файлы можно здесь.
Закрити
icon-block
Заважає реклама?
Ви маєте можливість її відключити!
Бажаєте побачити, як сайт буде виглядати без реклами?
Вимкнути на 10 секунд