Навчаємо працівника, або Цікавинки від трудового законодавства

Ушакова Лилия, эксперт по вопросам оплаты труда
Оплата труда Август, 2020/№ 16/1
В избранном В избранное
Печать
Сьогоднішнє життя стрімко змінюється, змушуючи всіх практично щодня пізнавати/вивчати щось нове. Зупинився перепочити = відстав. Це справедливо, зокрема, й для суб’єктів господарювання. Саме тому все більше роботодавців сьогодні зацікавлені в розвитку, формуванні нових навичок і знань у своїх найманих працівників. Адже кваліфіковані фахівці коштують дорого. Та й знайти їх ду-у-уже важко. Але можна виростити своїх, оплативши їх навчання, утому числі підвищення кваліфікації. Але не про вартість та оподаткування ми з вами зараз поговоримо, а про трудові гарантії працівникам, які навчаються.

Для професійної підготовки та підвищення кваліфікації працівників роботодавець організує індивідуальне, бригадне, курсове та інше виробниче навчання за рахунок підприємства.

Звісно, працівникам, які проходять професійне навчання або навчаються в навчальних закладах без відриву від виробництва, роботодавець повинен створювати необхідні умови для поєднання роботи з навчанням. Це вимога ст. 202 КЗпП. Та на цьому наш законодавець не зупинився. Давайте розглянемо, які ще смаколики для працівників, що навчаються (як без відриву від виробництва, так і з відривом), приготував КЗпП.

Навчальна відпустка

Працівники, які працевлаштовані за основним місцем роботи та успішно навчаються в навчальних закладах без відриву від виробництва, мають право на оплачувану навчальну відпустку. А ось сумісники на час навчальної відпустки можуть оформити відпустку за свій рахунок на підставі п. 14 ст. 25 Закону про відпустки.

ПТНЗ. Працівники, які успішно навчаються на вечірніх відділеннях професійно-технічних навчальних закладів (далі — ПТНЗ), мають право на додаткову оплачувану відпустку загальною тривалістю 35 календарних днів протягом навчального року. Таку відпустку надають виключно для підготовки та складання іспитів.

Виші, заклади післядипломної освіти. Працівникам, які успішно навчаються без відриву від виробництва у вищих навчальних закладах з вечірньою та заочною формами навчання, надають додаткові відпустки у зв’язку з навчанням. Зауважимо, що підтверджує успішне навчання працівника видана навчальним закладом довідка-виклик (див. листи Мінсоцполітики від 28.12.2013 р. № 563/13/116-13 і від 02.01.2013 р. № 2/13/116-13).

Тривалість таких навчальних відпусток залежить від рівня акредитації вишу, курсу, форми навчання, а також від мети навчальної відпустки. Вона може складати від 10 днів до 4 місяців (див. ст. 216 КЗпП і ст. 15 Закону про відпустки).

При цьому для працівників, які успішно навчаються на вечірній і заочній формах навчання у вишах усіх рівнів акредитації, у яких навчальний план має свої особливості, додатково до навчальних відпусток зі ст. 15 Закону про відпустки надають також відпустки, тривалість яких визначена в Порядку № 634*. Тут ідеться про студентів творчих професій (музикантів, акторів тощо).

* Порядок, тривалість та умови надання щорічних відпусток <...>, затверджений постановою КМУ від 28.06.97 р. № 634.

Важливо! Платність навчання, джерело його фінансування, а також відповідність освіти профілю діяльності роботодавця для цілей надання навчальної відпустки жодного значення не мають.

Особливості. Навчальну відпустку НЕ продовжують:

• на святкові та неробочі дні, що припадають на період такої відпустки;

• на кількість днів хвороби працівника, що збіглася з періодом його навчальної відпустки.

Якщо з навчальною відпусткою збігається щорічна відпустка, то остання має бути перенесена на інший період або за бажанням працівника продовжена (п. 4 ч. 2 ст. 11 Закону про відпустки).

Навчальну відпустку надають у календарних днях.

Важливо

Оплаті підлягають усі календарні дні навчальної відпустки, у тому числі святкові та неробочі.

Середню зарплату для оплати додаткової відпустки у зв’язку з навчанням розраховуйте відповідно до Порядку № 100. Розрахунковий період дорівнює в загальному випадку 12 місяцям, що передують місяцю початку навчальної відпустки.

Грошову компенсацію за невикористані дні навчальної відпустки не виплачують. Тому якщо працівник-студент не скористався своїм правом на навчальну відпустку, то при звільненні забрати її грошима в нього не вийде (див. лист Мінсоцполітики від 19.01.2017 р. № 132/0/101-17/284).

Відпустка за свій рахунок

Якщо працівник допущений до складання вступних іспитів до вишу, то він може взяти відпустку за свій рахунок на підставі п. 12 ч. 1 ст. 25 Закону про відпустки. І відмовити йому роботодавець не має права! Тривалість такої відпустки за свій рахунок — 15 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місцезнаходження навчального закладу і назад. Крім того, піти у відпустку без збереження заробітної плати тривалістю, необхідною для проїзду до місцезнаходження вишу або наукової установи і назад, мають право також працівники, які (п. 13 ч. 1 ст. 25 Закону про відпустки):

• допущені до складання вступних іспитів до аспірантури з відривом або без відриву від виробництва;

• навчаються без відриву від виробництва в аспірантурі та успішно виконують індивідуальний план підготовки.

Щорічні відпустки

Працівники, які навчаються без відриву від виробництва у навчальних закладах, мають право вимагати приєднання щорічних відпусток до часу проведення настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання заліків та іспитів, часу підготовки і захисту дипломного проєкту та інших робіт, передбачених навчальною програмою.

Зверніть увагу: таке право виникає у працівників незалежно від того, успішно вони навчаються чи ні. Адже щорічна відпустка приєднується не до навчальної відпустки, а до часу перелічених вище навчальних заходів.

Тому навіть якщо працівник навчається не дуже добре й «пролітає» з навчальною відпусткою, він має право приєднати щорічну відпустку до часу проведення настановних занять, лабораторних робіт, складання заліків та іспитів.

Якщо працівник успішно навчається у навчальному закладі без відриву від виробництва та хоче приєднати щорічну відпустку до часу проведення відповідних навчальних заходів, то у нього з’являється право на використання такої відпустки до закінчення шести місяців безперервної роботи у цього роботодавця.

Підвищення кваліфікації

Тут «рулюють» ст. 122 КЗпП і постанова № 695*. Звичайний роботодавець, який направляє працівника підвищувати кваліфікацію з відривом від виробництва, зберігає за ним за період підвищення кваліфікації:

* Постанова КМУ «Про гарантії і компенсації для працівників <…>» від 28.06.97 р. № 695.

1) місце роботи (посаду);

2) середню зарплату, якщо працівник підвищує кваліфікацію за основною посадою. Що стосується працівників-сумісників, то питання збереження середньої зарплати їх роботодавець за бажанням може врегулювати додатково в окремому документі. Проте з цього правила є винятки. Так, середню зарплату і за основним місцем роботи, і за сумісництвом зберігають за:

учителями та іншими працівниками освіти (п.п. «а» п. 1 постанови № 695);

медичними та фармацевтичними працівниками (абз. 3 п. 2 постанови КМУ від 11.05.2011 р. № 524). Виняток: медики-сумісники у закладах охорони здоров’я комунальних некомерційних підприємств, на яких не поширюються положення постанови № 524 (див. лист Мінсоцполітики від 18.06.2019 р. № 930/0/206-19).

Середню зарплату за період перебування на курсах підвищення кваліфікації розраховуйте згідно з вимогами Порядку № 100 виходячи з виплат за останні два календарних місяці, що передують місяцю направлення на курси підвищення кваліфікації.

Суму виплат за період підвищення кваліфікації знаходимоте, помноживши середньоденну зарплату працівника на кількість робочих днів, пропущених ним у зв’язку з проходженням підвищення кваліфікації. Графік проведення занять на курсах підвищення кваліфікації при цьому значення не має.

Крім того, якщо працівника направляють підвищувати кваліфікацію до іншої місцевості, то йому роботодавець:

1) оплачує вартість проїзду до місця підвищення кваліфікації та назад;

2) відшкодовує витрати, пов’язані з найманням житлового приміщення;

3) виплачує добові у розмірі, установленому законодавством для службових відряджень:

• за кожен день перебування в дорозі;

протягом першого місяця навчання іногороднім працівникам, а в наступні місяці, до закінчення строку навчання, тим, хто одержує зарплату у розмірі менше 102 грн, виплачується стипендія в розмірі 20 % добових. Проте оскільки сьогодні навряд чи хто отримує зарплату у розмірі 102 грн, то якщо підвищення кваліфікації працівника триває більше місяця, зі стипендією він пролетить (див. лист Мінсоцполітики від 08.10.2019 р. № 1253/0/204-19).

Звернемо увагу на важливі моменти. Оплату вартості проїзду та відшкодування витрат здійснюєте в порядку, а добові виплачуєте в розмірі, що визначені законодавством для службових відряджень. Проте «направлення на підвищення кваліфікації» ≠ «направлення у службове відрядження». Не ототожнюйте ці поняття!

Увага!

Направляйте працівника підвищувати кваліфікацію на підставі наказу (розпорядження) про направлення на курси підвищення кваліфікації.

Саме він, а не наказ про відрядження, буде підставою для виплати добових та відшкодування перелічених вище витрат працівника.

Що стосується розміру добових, небюджетникам тут рекомендуємо орієнтуватися на граничну суму неоподатковуваних добових, установлену п.п. «а» п.п. 170.9.1 ПКУ для відрядних працівників.

Після повернення з курсів працівник у строки, установлені для службових відряджень, має надати авансовий звіт про витрачені кошти та документи, що підтверджують здійснені витрати.

Далі розглянемо ситуації, які трапляються на практиці.

Дистанційне підвищення

Через епідемію коронавірусу в освітньому процесі велику увагу приділили дистанційному навчанню. Це стосується в тому числі й проходження курсів підвищення кваліфікації. Їх також активно проводять у дистанційному режимі.

Звісно, у бухгалтерів виникає запитання: як оплачувати період підвищення кваліфікації, якщо воно відбувається дистанційно?

Відповідь на це запитання залежить від того, як будуть «розрулені» питання роботи та підвищення кваліфікації.

Підвищує не працюючи. За загальнім правилом працівника, який проходить підвищення кваліфікації, звільняють від роботи. І той факт, що таке підвищення буде дистанційним, а проходитиме його працівник удома, не повинен впливати на порядок оформлення.

Видаєте наказ (розпорядження) про направлення на підвищення кваліфікації — період підвищення оплачуєте за середньою зарплатою (в загальному випадку за основним місцем роботи, див. вище).

Якщо працівник, навчаючись дистанційно, не їздить до місця навчання та, відповідно, не перебуває в дорозі, а також не здійснює витрати на проживання у зв’язку з переїздом на навчання, то добові виплачувати не потрібно. Також не буде компенсації проїзду, проживання.

Підвищує працюючи. Є працівники-багатоверстатники, яким вдається поєднати дистанційне підвищення кваліфікації з повноцінною роботою.

І роботодавець не заперечує проти такого симбіозу.

У цьому випадку працівник не звільняється від виконання своїх трудових обов’язків та продовжує працювати. Отже, його праця повинна оплачуватися згідно з умовами трудового договору.

Підстав для збереження середнього заробітку за цей час не вбачається. Адже навчання (підвищення кваліфікації) здійснюється всупереч п. 1 постанови № 695 без «відриву від виробництва». На це звертає увагу Мінекономрозвитку у листі від 18.06.2020 р. № 3511-06/37744-09.

Тобто працівнику за час «роботи-навчання» виплачується зарплата згідно з умовами трудового договору, а середній заробіток — ні.

Курси на підприємстві

Є роботодавці, які організовують для своїх працівників курси підвищення кваліфікації прямо на території підприємства.

Чи потрібно оформляти проходження таких курсів як навчання, якщо «навчальний» підрозділ знаходиться на одній території з основним робочим місцем працівників?

Так, направлення працівника на курси підвищення кваліфікації потрібно оформляти належним чином. Це необхідно для дотримання гарантій, які передбачені для таких працівників КЗпП.

На підставі наказу (розпорядження) про направлення працівника на курси підвищення кваліфікації в Табелі обліку робочого часу можна зробити позначку «ІН» — інший невідпрацьований час, передбачений законодавством.

Увага! Передбачені чинним законодавством мінімальні держгарантії не залежать від місця проведення курсів підвищення кваліфікації.

Їх потрібно виконувати незалежно від того, проводяться курси в іншому місті чи на самому підприємстві.

У зв’язку з тим, що в цій ситуації для проходження курсів підвищення кваліфікації працівникам їхати нікуди не потрібно, з обов’язкових гарантій їм потрібно зберегти тільки середню зарплату.

Висновки

• Працівники, які працевлаштовані за основним місяцем роботи та успішно навчаються в навчальних закладах без відриву від виробництва, мають право на оплачувану навчальну відпустку.

• Якщо працівник навчається не дуже добре й «пролітає» з навчальною відпусткою, він має право приєднати щорічну відпустку до часу проведення настановних занять, лабораторних робіт, складання заліків та іспитів.

• Якщо роботодавець направляє працівника підвищувати кваліфікацію до іншої місцевості, то йому оплачує вартість проїзду до місця підвищення кваліфікації та назад, відшкодовує витрати, пов’язані з найманням житлового приміщення, а також виплачує добові.

Оформи подписку и читай все Подписаться на журнал

Похоже, что вы используете блокировщик рекламы :(

Чтобы пользоваться всеми функциями сайта, добавьте нас в исключения!

Как отключить
Скачайте наше мобильное приложение iFactor

© Factor.Media, 1995 -
Все права защищены

Использование материалов без согласования с редакцией запрещено

Ознакомиться с договором-офертой

Присоединяйтесь
Адрес
г. Харьков, 61002, ул. Сумская, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Мы используем cookie-файлы, чтобы сделать сайт максимально удобным для вас и анализировать использование наших продуктов и услуг, чтобы увеличить качество рекламных и маркетинговых активностей. Узнать больше о том, как мы используем эти файлы можно здесь.
Закрити
icon-block
Заважає реклама?
Ви маєте можливість її відключити всього за 10 грн
Бажаєте побачити, як сайт буде виглядати без реклами?
Вимкнути на 10 секунд