Згадуємо теорію
«Інвалідний» норматив установлений ст. 19 Закону № 875*. Його розмір — 4 % від середньої кількості штатних працівників (СКШП) облікового складу за рік.
* Закон України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.91 р. № 875-XII.
Якщо ж СКШП за рік від 8 до 25 осіб, то «інвалідний» норматив — одне робоче місце. Причому на виконання нормативу враховують осіб з інвалідністю, працевлаштованих за основним місцем роботи.
Показники СКШП за рік усіх працівників і окремо осіб з інвалідністю визначають шляхом ділення на 12 (місяців) суми СКШП за місяці роботи підприємства у звітному році. Ці показники обчислюють у цілих одиницях (п. 1.9 Інструкції №286**)
** Інструкція зі статистики кількості працівників, затверджена наказом Держкомстату від 28.09.2005 р. № 286.
Також і в п. 3.4 Інструкції № 42*** зазначено, що дані в рядках 01, 02 і 03 Звіту про працевлаштування інвалідів повинні відображати в цілих одиницях.
*** Інструкція щодо заповнення форми № 10-ПІ (річна).., затверджена наказом Мінпраці від 10.02.2007 р. № 42.
Зверніть увагу: якщо при обчисленні виникає дробове число, його необхідно округлити до цілого (якщо після коми число 5 і більше, то воно округляється в бік збільшення).
ВАЖЛИВО!
Якщо працевлаштувати особу з інвалідністю не пізніше за початок липня, то при розрахунку СКШП, яким установлена інвалідність за звітний рік, ви отримаєте 1 (за умови, що працівник пропрацює у вас до кінця року).
Наприклад, працівник був прийнятий з 1 липня 2020 року і пропрацював на підприємство до кінця року (6 міс.):
СКШПінв. = 1 х 6 міс. : 12 міс. = 0,5 ≈ 1.
Детальніше про розрахунок СКШП читайте в статті «Працевлаштування осіб з інвалідністю: Звіт заповнюємо правильно, подаємо своєчасно» // Спецвипуск «ОП», 2020, № 2/1.
Акцентуємо увагу на те, що працівник з інвалідністю має бути прийнятий тільки на основне місце роботи, сумісники на виконання нормативу не враховуються.
Причому зайнятість (повна/часткова) не важлива. Особу з інвалідністю можна прийняти й на умовах неповного робочого часу. На виконання нормативу такий працівник буде зарахований як одиниця.
Навіть якщо особа з інвалідністю перебуває в «карантинній» відпустці за свій рахунок, то її зараховуємо на виконання нормативу.
Як уникнути штрафів
Як себе підстрахувати, якщо потрібний працівник так і не з’явиться на підприємстві?
Спочатку потрібно виділити робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю і позначити їх як вакантні в штатному розписі.
Ви можете (не зобов’язані) почати пошук відповідного працівника самостійно, наприклад, розмістивши відповідне оголошення про наявну вакансію на сайті з підбору персоналу.
Але головним помічником у цій справі виступає центр зайнятості, такий обов’язок на нього покладений ст. 181 Закону № 875.
І тут завдання роботодавця — своєчасно проінформувати центр зайнятості про створені ним робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, надавши форму № 3-ПН (у якій зазначити про бажання прийняти на роботу осіб з інвалідністю).
Увага!
Строк подання форми № 3-ПН за наявності попиту на робочу силу (вакансії) — 3 робочих дні з дати відкриття вакансії.
Зазначимо: проінформувати центр зайнятості достатньо один раз, незважаючи на те, що на початок наступного місяця місце, виділене для особи з інвалідністю, залишилося незайнятим.
Ще підказка: якщо ви розумієте, що вам світить «інвалідний» норматив, подавайте форму № 3-ПН у тому місяці, у якому СКШП основних працівників досягла критичного розміру, а не в останній день звітного року. Це, у свою чергу, і буде підтвердженням суду (якщо справа дійде до нього), що підприємство дійсно прагнуло працевлаштувати особу з інвалідністю.
Враховуючи судову практику, зазначимо, що надання форми № 3-ПН про наявність вакантних місць для працевлаштування осіб з інвалідністю підтверджує, що роботодавець зробив усе можливе, щоб забезпечити працевлаштування осіб з інвалідністю.
Зокрема, такого висновку Верховний Суд дійшов у постановах від 31.01.2019 р. у справі № 820/2249/ 17; від 31.01.2019 р. у справі № 825/710/17; від 20.12.2018 р. у справі № 804/7399/15; від 15.01.2019 р. у справі № 816/610/17.
Якщо підприємство надало форму № 3-ПН, але центр зайнятості не направив необхідної кількості таких осіб для їх працевлаштування, то штрафи за невиконання інвалідного нормативу до підприємства застосовуватися не повинні. Такої ж думки дотримується Верховний Суд у постанові від 26.06.2018 р. у справі № 806/1368/17.
Підкреслимо, що у своїх рішеннях слуги Феміди акцентують увагу на тому, що обов’язок роботодавця зі створення робочих місць для осіб з інвалідністю не супроводжується його обов’язком здійснювати пошук таких осіб для працевлаштування. Цей обов’язок покладений на державну службу зайнятості. По суті, завдання роботодавця — створити робоче місце для працевлаштування осіб з інвалідністю (див., наприклад, постанову Верхового Суду від 30.01.2018 р. № К/9901/49/17.
Таким чином, якщо роботодавець своєчасно проінформував центр зайнятості про створені ним робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю (надав форму № 3-ПН, у якій зазначив, що хоче прийняти на роботу осіб з інвалідністю), а центр зайнятості в цьому не сприяв, то можна говорити про те, що роботодавець вжив усіх залежних від нього заходів для працевлаштування осіб з інвалідністю на створені ним робочі місця.
Ще один нюанс, що стосується фізичних осіб — підприємців, які є інвалідами. Такі особи мають право зарахувати себе в рахунок виконання свого нормативу з працевлаштування інвалідів (абзац другий п. 3.2 Інструкції № 42, лист Фонду інвалідів від 15.09.2010 р. № 1/6-301/06).
