«Карантинна» відпустка за свій рахунок: чек-лист для роботодавців
Незважаючи на те, що вже понад рік надання відпустки за свій рахунок на період карантину стало буденною справою для роботодавців, кожна зміна карантинного режиму викликає чимало запитань.
Тож, аби ви могли перевірити, чи правильно оформлюєте такі відпустки, наведемо чек-лист з 10 основних правил їх надання.
1. Надаємо за угодою сторін. Ініціатором такої відпустки має бути працівник. Роботодавець не може примусити працівника взяти таку відпустку і силоміць відправити в неї, але й погоджуватися її надавати він також не зобов’язаний (лист Мінсоцполітики від 19.09.2013 р. № 416/13/116-13).
2. Усі можуть скористатися. Право на таку відпустку мають усі працівники незалежно від того: працюють вони за основним місцем роботи чи за сумісництвом, за строковим чи безстроковим трудовим договором; мають вони дітей чи не мають; працюють вони вже довгий час чи працівник тільки-но працевлаштувався. До речі, у таку відпустку може піти навіть один працівник з усього колективу — це його право, але за погодженням із роботодавцем.
3. Незалежно від кольору та виду карантину. Право працівника на таку відпустку не залежить від того, діє в Україні посилена модель карантину (так званий локдаун) чи адаптивний карантин із поділом на рівні епідеміологічної безпеки. І навіть колір зони не впливає на можливість піти у таку відпустку. Головне — в Україні продовжує діяти карантин (незалежно від його виду).
4. Строк «карантинної» відпустки обмежений періодом карантину. Тут треба пам’ятати такі нюанси:
• працівник може написати заяву як на весь період карантину, так і на певну кількість днів;
• працівник може брати таку відпустку декілька разів за згодою з роботодавцем протягом усього періоду карантину;
• працівник може написати заяву на весь період карантину, без зазначення кінцевої дати, або вказати «до закінчення карантину, встановленого конкретною постановою КМУ». Але останній варіант змусить роботодавців ретельно слідкувати за всіма змінами в «карантинних» постановах. Річ у тім, що в разі прийняття нової постанови, яка продовжуватиме карантин, доведеться переписувати заяви і наказ (якщо працівник бажає продовжити «карантинну» відпустку і роботодавець не заперечує проти цього). Тож будьте уважні.
Хронологія «карантинних» постанов КМУ
| Початок карантину | Закінчення/продовження карантину | Реквізити постанови КМУ |
| 12.03.2020 р. | До 03.04.2020 р. | № 211 від 11.03.2020 р. |
| Продовження | До 24.04.2020 р. | № 239 від 25.03.2020 р. |
| До 11.05.2020 р. | № 291 від 22.04.2020 р. | |
| До 22.05.2020 р. | № 343 від 04.05.2020 р. | |
| 22.05.2020 р. | До 22.06.2020 р. | № 392 від 20.05.2020 р. |
| Продовження | До 31.07.2020 р. | № 500 від 17.06.2020 р. |
| 01.08.2020 р. | До 31.08.2020 р. | № 641 від 22.07.2020 р. |
| Продовження | До 31.10.2020 р. | № 760 від 26.08.2020 р. |
| До 31.12.2020 р. | № 956 від 13.10.2020 р. | |
| До 19.12.2020 р. | № 1236 від 09.12.2020 р. | |
| 19.12.2020 р. | До 28.02.2021 р. | № 1236 від 09.12.2020 р. |
| Продовження | До 30.04.2021 р. | № 104 від 17.02.2021 р. |
5. Табелюйте правильно. У табелі обліку робочого часу для позначення відпустки без збереження зарплати за згодою сторін, наданої на підставі ст. 26 Закону про відпустки, введено код «НА» (цифровий код «18»). Водночас підприємство може на власний розсуд ввести будь-яке позначення, розроблене спеціально для позначення саме «карантинних» відпусток.
6. Святкові та неробочі дні враховуються як звичайні календарні дні. При розрахунку тривалості відпустки без збереження заробітної плати святкові та неробочі дні враховуються як звичайні календарні дні. Тому весь період відпустки, в тому числі і святковий день, що припаде на її період, табелюйте як відпустку без збереження зарплати за згодою сторін відповідно до ст. 26 Закону про відпустки позначенням «НА» (цифровий код «18») або власним позначенням.
7. Накладання різних видів відпусток можливе. Надання протягом року відпустки без збереження зарплати за однією з підстав не позбавляє працівника можливості отримати неоплачувану відпустку за іншими підставами.
8. Відкликати не можна, а перервати — тільки за згодою. Працівника не можна відкликати з відпустки без збереження заробітної плати (лист Мінсоцполітики від 17.10.2016 р. № 576/13/116-16). Проте працівник може попросити роботодавця достроково перервати таку відпустку. Оскільки така відпустка надавалася за згодою сторін, потрібно не тільки волевиявлення працівника, а й згода роботодавця.
9. Враховується для стажу для щорічної відпустки. Відпустку без збереження зарплати за згодою сторін на час карантину зараховують до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку (п. 4 ч. 1 ст. 9 Закону про відпустки, лист Мінсоцполітики від 29.04.2016 р. № 243/13/116-16). Проте не зараховують до стажу роботи, що дає право на щорічні додаткові відпустки.
10. Звільнення за ініціативою працівника чи за згодою сторін можливе. Законодавство не обмежує працівника в його праві на звільнення під час «карантинної» відпустки за свій рахунок, наприклад, за угодою сторін (п. 1 ст. 36 КЗпП) або за власним бажанням (ст. 38 КЗпП). При цьому спеціально переривати відпустку за свій рахунок, виходити на роботу і працювати в день звільнення працівникові не треба. Тому цей день табелюйте кодом «НА» (цифровий код «18») або іншим кодом (у випадку, якщо введено власне позначення для «карантинних» відпусток).
«Карантинні» штрафи на роботодавців
У зв’язку з тим, що більшість областей переходить до «червоного» рівня епідемічної небезпеки, почастішали новини про те, що роботодавців почнуть активно перевіряти та штрафувати за недотримання карантинних норм.
Насамперед «неприємний» подарунок від представників Держпродспоживслужби (у тому числі й санлікарів) у вигляді штрафу від 3400 до 5100 грн може отримати юрособа чи ФОП за те, що:
• особу допустили у громадський будинок, споруду, де здійснюється обслуговування населення, та громадський транспорт без маски та/або без попередження про те, що маску треба одягати. Попереджати відвідувача можна усно або ж письмово (оголошення на видному місці) тощо;
• немає жодної реакції на перебування відвідувача без маски, яка прикриває рот і ніс. Щоб уникнути штрафу, необхідно: зробити усне зауваження відвідувачу; відмовитися обслуговувати клієнта, поки він не одягне маску належним чином; викликати поліцію і повідомити про вчинення адміністративного правопорушення.
У цьому випадку відвідувачу загрожує адмінштраф від 170 до 255 грн. Більш детально про цей штраф та як його можна оскаржити, ви можете прочитати в статті «Податок» на повітря, або Штрафи за відсутність маски» // «ОП», 2020, № 23;
• працівники юросіб/ФОП або особисто ФОП обслуговують споживачів без масок або в масці, яка одягнена неправильно, наприклад маска знаходиться на підборідді.
Поряд із цим роботодавцям може загрожувати й чималий штраф від 34000 до 170000 грн за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм відповідно до ст. 443 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі — КУпАП). Питання про накладення такого штрафу вирішується судом.
Як оскаржити
Перший штраф можна спробувати оскаржити як до суду, так і до органу вищого рівня (безпосередньо в Держпродспоживслужбу або до Головного державного санітарного лікаря України). Основні аргументи можуть бути такі.
1. Штрафують за допуск відвідувачів без маски в тих громадських будівлях і спорудах, де обслуговується населення. Тож якщо ви працюєте в офісі, який обслуговує ФОП або юридичних осіб, тоді штрафу не повинно бути.
2. Штрафують за обслуговування саме споживачів без маски або з неправильно одягнутою маскою.
У такому разі оперуємо поняттями «споживач» і «відвідувач». За правилами Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.91 р. № 1023-XII споживач — це фізична особа, яка купує, замовляє або збирається придбати продукцію для особистих потреб. Тобто якщо до вас приходять відвідувачі, а не покупці товарів і послуг, тоді штрафу не повинно бути.
3. Також для того, щоб обійти штраф, можна наполягати на тому, що ви робили усне зауваження, відмовлялися обслуговувати, погрожували викликати поліцію і ось-ось би її викликали. А ось суб’єкт владних повноважень повинен буде довести протилежне.
Щодо оскарження другого штрафу за порушення карантинних норм за ст. 443 КУпАП слід мати на увазі, що оскільки застосування цього штрафу відноситься на розсуд суду, то при розгляді таких справ представники Феміди часто звертають увагу на те, що:
1) у протоколі неправильно зазначена суть адміністративного правопорушення (не зазначено, яку конкретно заборону якого пункту нормативно-правового акта порушила особа та які конкретно протиправні дії вчинила особа);
2) до протоколу не долучено достатніх доказів, які б підтверджували, що особа дійсно вчинила таке порушення;
3) протокол складено щодо особи, яка не може нести відповідальність за порушення ст. 443 КУпАП. Наприклад, відповідальність за порушення вимог щодо заборони та обмежень роботи суб’єктів господарювання, які приймають відвідувачів, може нести виключно суб’єкт господарювання , а не його працівник (наприклад, продавець).
