«Податок» на повітря, або Штрафи за відсутність маски

«Старий» штраф

Штраф за порушення карантинних правил (у тому числі і за неодягнуті маски) був і раніше. Адже одразу після того, як у березні влада запровадила загальнонаціональний карантин, були введені і «драконівські» штрафи за порушення карантинних правил.

Так, з’явилася ст. 44³ КпАП. Вона передбачає адмінштраф за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06.04.2000 р. № 1645-III, іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними захворюваннями.

До речі, більш детально про цей штраф і практику його застосування ми розповідали в статті «Порушення карантину: кого карають» // Спецвипуск «Оплата праці + Кадровик», 2020, № 10/1.

Вже тоді судова практика формувалась неоднозначно та здебільшого цей штраф вдавалося обійти.

Станом на сьогодні маємо подібну ситуацію. Річ у тім, що процедура застосування такого штрафу доволі тривала, адже потрібно рішення суду. Однак через завантаженість суддів, помилки правоохоронців при складанні протоколу та й за допомогою правильної лінії захисту в суді в більшості випадків цей штраф так і залишається лише на папері. До реального стягнення захмарних сум штрафу справи здебільшого не доходили.

Наочно це можна побачити у свіжих даних Державної судової адміністрації (dsa.court.gov.ua/dsa/pres-centr/news/1017698/).

Так, близько 20 % протоколів за порушення карантину суди повернули, більшість із них — для належного оформлення.

А з понад 23 тисяч розглянутих справ лише у 1933 випадках суди наклали на порушників штраф.

Простіше кажучи, реальне покарання за порушення карантинних правил отримало лише 8 % всіх порушників від загальної кількості розглянутих судом справ.

Втім, це середній показник по Україні, а у деяких областях статистика притягнення до відповідальності ще менша.

Так, установивши високі карантинні штрафи, законодавці прагнули налякати українців та змусити їх дотримуватись карантинних обмежень.

Але ефект вийшов зворотним: суди не поспішали штрафувати людей, останні, у свою чергу, не боялися порушувати карантинні обмеження, в тому числі і не носити маски.

Тому законодавці вирішили змінити концепцію «роботи» з порушниками правил карантину і ввели новий штраф.

«Новий» штраф

Нещодавно був прийнятий Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 06.11.2020 р. № 1000-IX (далі — Закон № 1000). Він набрав чинності 21 листопада 2020 року. Отже, саме з цієї дати вищезазначену ст. 44³ КпАП доповнили частиною другою такого змісту:

Як бачимо, якщо раніше за відсутність масок могли оштрафувати на 17000 грн, то зараз штраф буде більш реальним — від 170 до 255 грн.

Міфи про «новий» штраф

Насправді, завдяки Закону №1000 відтепер чітко прописані правила носіння маски — вона має закривати ніс та рот. Звідси висновок: перебування громадян без засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, а так само за їх неправильне носіння штраф становить від 170 до 255 грн. Ви ще досі носите маску на підборідді? Тоді чекайте на штраф.

Маски можуть бути як придбані, так і виготовлені самостійно. Простіше кажучи, вас не можуть притягнути до відповідальності за відсутність саме медичної маски, у разі якщо ваша маска зроблена власноруч.

Завдяки Закону № 1000 чітко прописано місця, в яких є обов’язковим носіння маски. Це:

• громадські будівлі і споруди;

• громадський транспорт.

Однак згадок про те, що таке громадські будівлі або споруди, в українському законодавстві небагато. Визначення знаходимо в державних будівельних нормах, а саме ДБН В.2.2-9:2018 «Громадські будинки та споруди. Основні положення»:

Таке розпливчасте визначення громадських будівель та споруд дозволяє вважати, що перебувати в масці потрібно у громадському транспорті та приміщенні підприємства, установи, організації, які надають послуги населенню чи юрособам (наприклад, банк, медичний заклад, магазин, офіс, в якому відбувається приймання відвідувачів, тощо). До речі, перебувати у масці в офісі, в якому відбувається приймання відвідувачів, — це також настанова від Головного державного санітарного лікаря України*.

* Тимчасові рекомендації щодо організації протиепідемічних заходів при здійсненні дозволених видів діяльності, які передбачають приймання відвідувачів у офісних приміщеннях, на період карантину у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), затверджені постановою Головного державного санітарного лікаря України від 09.05.2020 р. № 16.

Як бачите, питання щодо обов’язкового носіння маски в офісах, в яких не відбувається приймання відвідувачів, є відкритим, оскільки немає чіткого обов’язку в законодавстві. Але слід пам’ятати, що з маскою безпечніше.

До речі, носити маску, коли йдете вулицею чи гуляєте в парку, — не обов’язково.

Так, дійсно, штрафи застосовуються до всіх, хто порушує правила носіння масок чи не вдягає її взагалі. Але є й винятки — неповнолітні особи, тобто діти до 18 років. Пояснюється це тим, що неповнолітні, які не досягли 16 років, адміністративній відповідальності не підлягають, оскільки визнаються нездатними усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними. У свою чергу, до дітей віком 16 — 18 років можуть застосовуватися тільки заходи впливу виховного характеру, які не є штрафними санкціями (наприклад, попередження). Але навряд чи до них дійде справа, адже здебільшого це компетенція судових органів.

Зараз у ЗМІ поширена інформація про те, що першочергово поліцейські діятимуть превентивно, тобто спершу будуть робити зауваження. І лише у випадку відмови вдягнути маску будуть документувати дії правопорушника. Але не радимо на це сподіватись.

Річ у тім, що відповідальність за неодягнуту чи неправильно одягнуту маску прописана саме у вигляді штрафу. Тож застосування зауваження замість штрафу — це прояв доброї волі контролерів, на яку не варто розраховувати повсякчас.

Накладати штрафи за відсутність маски мають право:

• органи Нацполіції;

• органи державної санітарно-епідеміологічної служби;

• виконавчі комітети (а в населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, — виконавчі органи, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад.

При цьому застосування штрафу буде швидким. Нагадаємо, раніше процедура була іншою — правоохоронці складали протоколи, потім передавали їх до суду і вже суд вирішував, стягувати штраф з громадянина чи ні.

Зараз чекати рішення суду не доведеться, адже правоохоронці зможуть застосовувати адмінштраф на місці. Для цього вони спочатку повинні скласти постанову у справі про адміністративне правопорушення у двох примірниках: один із них повинен залишитися у вас. Особливо це важливо у разі, якщо ви плануєте оскаржувати штраф.

Нагадую, якщо ви не згодні з постановою, все одно підпишіть її, зробивши відповідний запис про цю незгоду.

Після відмови в отриманні постанови її повинні надіслати за місцем проживання. Проте не відомо, коли така постанова надійде поштою, якщо взагалі надійде. Але без неї не можна ні сплатити штраф (немає ні суми штрафу, ні реквізитів для сплати), ні оскаржити (немає даних поліцейського, реквізитів самої постанови).

До речі, про оскарження. Звісно, громадяни, на яких накладено штраф, зможуть його оскаржити протягом 10 днів з дня винесення постанови до вищестоящого органу (вищестоящій посадовій особі) або до суду, наприклад, через відсутність доказів чи неналежно оформлену постанову.

Однак майте на увазі, що зараз, на думку Верховного Суду, потрібно сплатити судовий збір у розмірі 420,40 грн (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 р. у справі № 543/775/17). Як бачите, сума штрафу та судового збору виходять не зовсім співмірними. Хоча у разі, якщо ваш позов буде задоволений, можна буде повернути сплачений судовий збір.

Передбачається, що сплатити такий штраф можна буде одразу на місці за допомогою безготівкових платіжних пристроїв або пізніше, протягом 15 днів з дня отримання постанови про штраф (у банку, через онлайн-банкінг або через банківський термінал), а потім ще відзвітувати перед органом, що виніс постанову, про сплату.

А якщо не сплатити?

Рішення про накладення штрафу підлягає оскарженню, відстроченню, але не відмові від його виконання. Якщо порушник закриє на це очі, виконати таке рішення все ж доведеться, оскільки в такому разі постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби. Отже, таке рішення буде виконуватися примусово через виконавче провадження, а можливо, із застосуванням заходів примусового стягнення (звернення стягнення на майно, кошти тощо). До речі, якщо правопорушник не сплатить штраф у встановлені терміни, він буде зобов’язаний виплатити подвійний розмір штрафу плюс витрати на його облік.

Штраф за відвідувачів без маски

І це ще не всі новації від наших законодавців. Адже в парламенті готується ще одне нововведення з приводу «маскового режиму». Так, уже прийнятий у першому читанні законопроєкт № 3890, який має запровадити штрафи для власників бізнесу, установ та організацій за те, що їхні відвідувачі не носять захисні маски.

Згідно з цим законопроєктом штрафувати будуть за пропуск, допуск людей у громадські будинки, споруди, громадський транспорт під час дії карантину без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно, або невжиття заходів щодо перебування особи без такого засобу індивідуального захисту. Розмір штрафу від 200 до 300 неоподаткованих мінімумів доходів громадян — тобто від 3400 до 5100 грн.

Як бути з тим, що чинне законодавство вже містить належні правові передумови для реагування на порушення вимог карантинних заходів (мова про ст. 44³ КпАП), залишається незрозумілим, вжиття яких саме заходів може вважатися достатнім та за невжиття яких заходів може наставати відповідальність. Як бачимо, цей законопроєкт поки що викликає більше запитань, ніж відповідей. Тож будемо слідкувати за його подальшою долею.