Відмова не приймається. Нагадаємо: ст. 80 КЗпП і ч. 5 ст. 11 Закону про відпустки забороняють не надавати щорічну відпустку повної тривалості:
1) протягом 2 років підряд;
2) протягом робочого року:
• працівникам віком до 18 років;
• працівникам, які мають право на щорічні додаткові відпустки за роботу зі шкідливими і важкими умовами або з особливим характером праці.
А якщо працівник і сам не хоче йти у відпустку? Чи може він написати відмову від відпустки?
Ні. Статтею 12 Конвенції Міжнародної організації праці «Про оплачувані відпустки» № 132, ратифікованої Законом України від 29.05.2001 р. № 2481-III, передбачено, що угоди про відмову від права на мінімальну щорічну оплачувану відпустку чи про невикористання такої відпустки із заміною її компенсацією або іншим чином визнаються недійсними або забороняються.
Якщо працівник із будь-яких причин не скористався своїм правом на щорічну відпустку, то при звільненні йому має бути виплачена компенсація за всі невикористані дні щорічної відпустки.
Також зауважте, що законодавство не передбачає строку давності, після якого працівник втрачав би право на щорічну відпустку.
Тож відпускний запас працівник повинен використати. Поготів, що заборони на надання відразу декількох щорічних відпусток, не використаних у попередні роки, в Законі про відпустки немає.
А чи може працівник отримати відпускні, але не піти в щорічну відпустку, а продовжити працювати й отримувати зарплату? Ні. Якщо працівник з відома роботодавця продовжує працювати у відпустці, то в цьому випадку йдеться вже про відкликання з відпустки, що вимагає відповідного оформлення.
Відправляємо у відпустку. Відправити трудоголіка у відпустку допоможе графік відпусток. Він є підставою для видання наказу (розпорядження) про надання відпустки. І заява працівника тут не потрібна.
Ознайомте такого працівника під підпис з датою початку відпустки не пізніше ніж за 2 тижні до встановленого графіком строку. Якщо він після всього цього відмовиться йти у відпустку, то таку відмову, на думку Мінсоцполітики (див. лист від 21.06.2012 р. № 207/13/116-12), слід розцінювати як порушення трудової дисципліни.
Обмежень немає. А якщо в працівника накопичилася значна кількість календарних днів невикористаної відпустки за декілька попередніх років роботи (більше 59)? Чи зможе він використати такі дні? Адже ч. 3 ст. 10 Закону про відпустки вимагає, щоб загальна тривалість щорічних основної та додаткових відпусток не перевищувала 59 календарних днів (для працівників, зайнятих на підземних гірничих роботах, — 69 календарних днів).
Зможе. Оскільки це обмеження спрацьовує, якщо в колективному або трудовому договорі тривалість відпустки працівника за робочий рік передбачена більше ніж 59 (69) календарних днів. Ситуацій же з наданням відпусток за декілька років зазначене обмеження не стосується (лист Мінсоцполітики від 08.07.2019 р. № 793/0/204-19).
