Загальні правила
Відпускний стаж, тобто стаж роботи, який надає право на щорічну відпустку (як основну, так і додаткові), визначають відповідно до ст. 82 КЗпП і ст. 9 Закону про відпустки.
За загальним правилом відпускний стаж обчислюють з першого дня прийняття працівника на роботу (дати укладення трудового договору).
Виняток із цього правила — ситуація, коли працівник прийнятий на роботу в порядку переведення з іншого підприємства і при цьому повністю або частково не використав щорічні основну та додаткові відпустки і не отримав за них грошову компенсацію. У цьому випадку до стажу роботи, що надає право на щорічні основну та додаткові відпустки на новому місці роботи, зараховують час, за який працівник не використав ці відпустки за попереднім місцем роботи (ч. 3 ст. 9 Закону про відпустки).
Періоди, які входять до стажу роботи, що надає право на щорічну відпустку, перелічимо в таблиці.
Стаж роботи, що надає право на щорічну відпустку
| № з/п | Періоди, що включаються до відпускного стажу |
| Періоди, які включаються до стажу роботи, що надає право на щорічну ОСНОВНУ відпустку | |
| 1 | Час фактичної роботи (в тому числі на умовах неповного робочого часу) протягом робочого року, за який надається відпустка |
| На цій підставі, наприклад, жінка, яка працює у відпустці для догляду за дитиною до 3 років на умовах неповного робочого часу, «заробляє» право на щорічну відпустку | |
| 2 | Час, коли працівник фактично не працював, але за ним згідно із законодавством зберігалися місце роботи (посада) та заробітна плата повністю або частково (у тому числі час оплаченого вимушеного прогулу у зв’язку з незаконним звільненням або переведенням на іншу роботу) |
| Саме тому до стажу роботи, що надає право працівнику на щорічну основну відпустку, включають періоди увільнення від роботи у зв’язку з призовом на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або у зв’язку з прийняттям на військову службу за контрактом (ч. 3 ст. 119 КЗпП) | |
| 3 | Час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалося місце роботи (посада) і йому виплачувалася допомога з державного соціального страхування, крім відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею 3 років |
| На цій підставі до стажу роботи, що надає право на щорічну відпустку, включають періоди: • відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами; • тимчасової непрацездатності (в тому числі період самоізоляції, підтверджений листком непрацездатності) | |
| 4 | Час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалося місце роботи (посада) і йому не виплачувалася заробітна плата в порядку, визначеному ст. 25 і 26 Закону про відпустки. Виняток — період відпустки без збереження заробітної плати для догляду за дитиною до досягнення нею (п. 4 ч. 1 ст. 9 Закону про відпустки): • 6-річного віку; • 16-річного віку — якщо дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежний) або якщо дитина, якій не встановлена інвалідність, хвора на важке перинатальне ураження нервової системи, важку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, важкий психічний розлад, гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня; • 18-річного віку — якщо дитині встановлена категорія «дитина з інвалідністю підгрупи А» або дитина, якій не встановлена інвалідність, отримала важку травму, вимагає трансплантації органу або паліативної допомоги |
| Зверніть увагу: не включають до «відпускного» стажу час перебування працівника у відпустці без збереження зарплати, наданій понад кількість днів, передбачених ст. 25 і 26 Закону про відпустки | |
| 5 | Час навчання з відривом від виробництва тривалістю менше 10 місяців на денних відділеннях професійно-технічних навчальних закладів |
| 6 | Час навчання нових професій (спеціальностей) осіб, звільнених у зв’язку зі змінами в організації виробництва та праці, у тому числі у зв’язку з ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємства, скороченням чисельності або штату працівників |
| 7 | Інші періоди роботи, передбачені законодавством |
| Періоди, які включаються до стажу роботи, що надає право на щорічну ДОДАТКОВУ відпустку згідно зі ст. 7 і 8 Закону про відпустки | |
| 1 | Час фактичної роботи зі шкідливими, важкими умовами або з особливим характером праці, якщо працівник зайнятий у цих умовах не менше половини тривалості робочого дня, встановленої для працівників цього виробництва, цеху, професії або посади |
| До стажу роботи, що надає працівнику право на щорічну додаткову відпустку на підставі ст. 7 і 8 Закону про відпустки, не зараховують періоди: • перебування на лікарняному, у відпустці без збереження заробітної плати, на курсах підвищення кваліфікації тощо (лист Мінпраці від 27.01.2011 р. № 14/13/116-11); • звільнення від роботи у зв’язку з призовом на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або у зв’язку з військовою службою за контрактом (див. лист Мінсоцполітики від 29.01.2016 р. № 26/13/116-16); • перебування працівника в навчальній відпустці, соціальній додатковій відпустці на дітей, відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею 3 (6, 16, 18) років, «чорнобильській» відпустці, а також час простою | |
| 2 | Час щорічних основної та додаткових відпусток за роботу зі шкідливими, важкими умовами і за особливий характер праці |
| При цьому, на наш погляд, повинні враховуватися робочі дні за графіком роботи підприємства (підрозділу) або за індивідуальним графіком роботи, які припадають на цей період | |
| 3 | Час роботи вагітних жінок, переведених на підставі медичного висновку на легшу роботу, на якій вони не піддаються впливу несприятливих виробничих факторів |
Карантинні фішки
Із настанням карантину в житті підприємств і самих працівників дедалі частіше стали з’являтися такі періоди, як простій, зупинення діяльності, відпустка за свій рахунок, робота в режимі неповного робочого часу тощо. Як такі періоди вплинуть на відпускний стаж?
Якщо на підприємстві на час карантину був оголошений простій, то час простою:
• не з вини працівників включається до стажу роботи, що надає право на щорічну основну відпустку (п. 2 ч. 1 ст. 9 Закону про відпустки та п. 2 ч. 1 ст. 82 КЗпП);
• з вини працівника — до відпускного стажу не входить.
Звертаємо увагу: до стажу для додаткових відпусток, що надаються за роботу зі шкідливими, важкими умовами і за особливий характер праці (ст. 7 і 8 Закону про відпустки), час простою не включаємо.
Незалежно від того, як оплачувався простій (за «середньою» чи за «2/3 окладу»).
Час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалося місце роботи (посада) і йому не виплачувалася заробітна плата в порядку, визначеному ст. 25 і 26 Закону про відпустки, включають до стажу роботи, що надає право на щорічну основну відпустку.
Виняток — відпустки, що надаються згідно з п. 3 ч. 1 ст. 25 Закону про відпустки для догляду за дитиною до 6 (16, 18) років.
А ось до стажу для щорічної додаткової відпустки період відпустки без збереження зарплати не ввійде.
Час фактичної роботи на умовах неповного робочого часу включають до стажу роботи, що надає право на щорічну основну відпустку, на загальних підставах.
А ось із підрахунком стажу для щорічних додаткових відпусток за роботу зі шкідливими і важкими умовами праці (ст. 7 Закону про відпустки) та за особливий характер праці (ст. 8 цього Закону) будьте уважнішими. До розрахунку часу, що надає право на таку відпустку, зараховують тільки ті дні, коли працівник фактично був зайнятий на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці (з особливим характером праці) не менше половини тривалості робочого часу, встановленої для працівників цього виробництва, цеху, професії або посади.
Період отримання допомоги по частковому безробіттю, в тому числі на період карантину, що надається Центром зайнятості, входить до страхового стажу для отримання щорічної основної відпустки.
Що стосується щорічної додаткової відпустки, то, якщо підприємство, яке виплачувало допомогу, повністю зупинило свою діяльність, такий період до стажу цієї відпустки не ввійде. Якщо діяльність була скорочена частково, то працюють такі самі норми, як і у випадку з неповним робочим часом.
Періоди, в яких працівники відмовлялися писати заяву на відпустку за свій рахунок і просто не виходили на роботу (оскільки не могли дістатися до місця роботи), не ввійдуть до відпускного стажу. Те ж саме стосується періоду самоізоляції працівників віком 60+ у разі, якщо не наданий листок непрацездатності або не оформлена відпустка за свій рахунок.
