Поява на роботі з ознаками хвороби
Це якраз один із тих випадків, коли відсторонення від роботи передбачено іншими (ніж ст. 46 КЗпП) нормами законодавства.
У цій ситуації — ч. 2 ст. 30 Основ № 2801*. Згідно з нею особи, які є носіями збудників інфекційних захворювань, небезпечних для населення, мають бути відсторонені від роботи.
* Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» від 19.11.92 № 2801-XII.
Підтверджує сказане ст. 23 Закону № 1645**. Якщо бактеріоносіями є особи, робота яких пов’язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб, і їх неможливо тимчасово перевести на іншу роботу, такі особи відстороняються від роботи.
** Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06.04.2000 № 1645-III.
На період відсторонення від роботи таким особам виплачують допомогу по тимчасовій втраті працездатності (ч. 1 ст. 23 Закону № 1645). Підстава — листок непрацездатності, який видає лікар, що надає медичну допомогу за лікарською спеціальністю «Інфекційні хвороби» або «Загальна практика — сімейна медицина», «Терапія», «Підліткова терапія», «Педіатрія» (п. 8 розд. II Порядку формування медвисновків***).
*** Порядок формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров’я, затверджений наказом МОЗ від 01.06.2021 № 1066.
Зверніть увагу: сам роботодавець не може на власний розсуд визнати працівника носієм збудників інфекційних захворювань і відсторонити від роботи.
«Інфекційний» лікарняний формується на підставі медвисновку категорії «Карантин» за результатами отриманих лабораторних досліджень пацієнта або на період перебування його в обсервації, самоізоляції.
Зазначена категорія відповідає причині непрацездатності «6 — Карантин, встановлений відповідно до законодавства» (п. 6 розд. II Порядку № 1234****).
**** Порядок видачі (формування) листків непрацездатності в Електронному реєстрі листків непрацездатності, затверджений МОЗ від 17.06.2021 № 1234.
До речі, COVID-19 належить до Переліку особливо небезпечних, небезпечних інфекційних та паразитарних хвороб людини і носійства збудників цих хвороб, затвердженого наказом МОЗ від 19.07.95 № 133 (ср. ).
Тому в умовах карантину відстороненню від роботи підлягають:
1) особи, які перебувають на самоізоляції, обсервації, в тимчасових установах охорони здоров’я, в установах охорони здоров’я, а також на самоізоляції під контролем;
2) особи, робота яких пов’язана з обслуговуванням населення, які були в контакті з інфекційними хворими або є бактеріоносіями.
Таким особам лікарняний лист формується лікарем на підставі медвисновку категорії «Обсервація, самоізоляція під час дії карантину» (п. 9 розд. II Порядку формування медвисновків). Така категорія медвисновків відповідає причині непрацездатності «10 — Перебування на самоізоляції, обсервації під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України».
Увага! Згідно зі ст. 351 Закону № 1645 обов’язкове тестування проводиться тільки:
• особам, які звертаються за медичною допомогою з ознаками коронавірусної хвороби (СOVID-19). Їх визначає лікар;
• особам, які мають установлений контакт з особою, хворою на коронавірусну хворобу (COVID-19). Це: медики, поліція тощо.
Так само лабораторне обстеження (ПЛР-тест) проводиться особам з підозрою на COVID-19; з ознаками інших ГРВІ; з ознаками пневмонії (п. 4 Стандарту 1 Стандартів меддопомоги*).
* Стандарти медичної допомоги «Коронавірусна хвороба (COVID-19)», затверджені наказом МОЗ від 28.03.2020 № 722.
Визначити ознаки таких захворювань може тільки медпрацівник!
Тобто роботодавець не може на власний розсуд примушувати працівника проходити тестування (при звичайній застуді, після виходу з відпустки або після хвороби) і відстороняти його від роботи, поки той не здасть аналізи.
Корупційне правопорушення
Згідно з ч. 6 ст. 72 Закону № 889** у разі здійснення держслужбовцем корупційного правопорушення він відстороняється від повноважень відповідно до Закону № 1700***.
** Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII.
*** Закон України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII.
До речі, за таке ж порушення можуть бути відсторонені від роботи також і особи, уповноважені на виконання функцій місцевого самоврядування, а також особи, які для цілей Закону № 1700 прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Відстороняти працівника від виконання повноважень на посаді за цією підставою чи ні, вирішує виключно керівник держоргану у разі:
• повідомлення держслужбовця про підозру у вчиненні злочину;
• складання протоколу про адміністративне правопорушення. Строк відсторонення — до закінчення розгляду справи судом (ч. 5 ст. 651 Закону № 1700);
• проведення службового розслідування. Строк службового розслідування не може перевищувати двох місяців (п. 3 Порядку № 950****).
**** Порядок проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави.., затверджений постановою КМУ від 13.06.2000 № 950.
При вчиненні злочину
Такий захід застосовується виключно щодо посадових осіб.
У разі підозри або звинувачення у вчиненні злочину їх відсторонення від посади здійснюється згідно з вимогами ст. 154 — 157 Кримінального процесуального кодексу (далі — КПК).
Так, відсторонення від посадових обов’язків здійснюється на підставі рішення слідчого судді під час досудового розслідування або суду під час судочинства, копія якого направляється на місце роботи посадової особи.
Строк відсторонення — не більше 2 місяців. До речі, він може бути продовжений на підставі ст. 158 КПК.
Мета відсторонення — не допустити з боку підозрюваного, обвинуваченого, що перебуває на посаді, знищення або підробки речей та документів, які мають істотне значення для досудового розслідування, впливу незаконними засобами на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправного перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
