Темы статей
Выбрать темы

Простій в установі: як оформити та оплатити

Жиленко Екатерина, эксперт по оплате труда и трудовым отношениям
Під час дії військового стану простій зайняв вагоме місце у топ-5 актуальних тем. Тож сьогодні приділимо йому увагу.

Документальне оформлення

У мирний час для запровадження простою, зазвичай, складають акт про простій, а потім видають наказ про простій. Проте вважаємо, що в ситуації, яка склалася, акт можна не складати. Його обов’язкова наявність законодавством не передбачена.

У наказі про простій зазначаємо:

— причину простою;

— час простою. Якщо дата закінчення невідома, залиште її відкритою. Лише обумовте, що датою закінчення простою буде дата припинення подій, які його викликали. Наприклад, «до закінчення періоду дії воєнного стану»;

— перелік працівників, які підпадають під дію простою;

— порядок оплати часу простою;

— необхідність (або її відсутність) перебування працівників під час простою на робочих місцях.

У табелі обліку робочого часу період простою позначайте як «П» або цифровим кодом «23».

Вибірковий простій

Багатьох хвилює питання: чи можна встановити простій окремим працівникам установи?

Вважаємо, що так. Цю точку зору підтримують і фахівці НАДС у роз’ясненні від 04.03.2022 № 149 р/з. Вони зауважили:

Цитата

… у разі відсутності організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, що викликане, зокрема, військовим станом, доцільно оформити простій для конкретних державних службовців або структурних підрозділів відповідно до законодавства про працю.

Аналогічну думку висловлено у роз’ясненні НАДС від 22.03.2022 № 150 р/з.

Також гостро стоїть питання з оформленням простою для керівника, головбуха, бухгалтерів. Судіть самі: перебуваючи у простої, вони не можуть виконувати свої обов’язки. Водночас це може бути необхідним для прийняття та оформлення важливих для установи рішень. Як мінімум, для оплати часу простою, лікарняних, комунальних послуг тощо, а згодом — для оформлення завершення простою.

Тож цей момент слід передбачити у наказі про введення простою. Наприклад, якщо простій уводять для всієї установи, то доцільно зазначити щось на кшталт «… крім керівника та головного бухгалтера».

Якщо вони не мають можливості працювати стаціонарно, то оптимальний варіант — оформити дистанційну роботу.

УВАГА!

Робота керівника та бухгалтера у період простою ≠ перебування на робочому місці

Часто при оформленні простою згадують про необхідність присутності працівників на робочому місці. Її наявність чи відсутність слід передбачити у наказі про введення простою (див. лист Мінпраці від 23.10.2007 № 257/06/187-07). Крім цього, така необхідність може бути закріплена в правилах внутрішнього трудового розпорядку.

Працівники можуть бути присутніми на робочих місцях, якщо роботу призупинено на нетривалий час і при цьому немає загрози життю і здоров’ю працівників. Якщо робота може бути відновлена будь-якої хвилини, то логічно залишити працівників на робочих місцях. Це дасть можливість при зміні обставин (наприклад, подання електроенергії тощо) оперативно почати виконувати свої безпосередні трудові обов’язки.

Інший варіант, коли призупинення роботи має цілодобовий (тижневий) характер. Події, що призвели до простою, загрожують життю і здоров’ю працівників або унеможливлюють доступ до робочого місця? Тоді доречно на час простою залишити працівників удома.

Однак не плутайте виконання обов’язків керівником, бухгалтерами та іншими вкрай необхідними працівниками із їх присутністю на роботі. Це зовсім різні речі.

Оплата простою

Загальні правила оплати часу простою наведені у ст. 113 КЗпП. Час простою не з вини працівника, в тому числі на період оголошення карантину, встановленого КМУ, оплачують з розрахунку не нижче від 2/3 тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

Таке формулювання дає певну свободу дій. А саме — можливість оплачувати період простою у більшому розмірі. Особливо якщо це передбачено колективним договором.

При цьому за час простою, коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров’я працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища не з його вини, за ним зберігається середній заробіток.

Держоргани та ОМС

Кабмін передбачив спеціальну «воєнну» норму. Її містить припис п. 1 постанови № 221*. Вона стосується державних органів, підприємств, установ та організацій, що фінансуються або дотуються з бюджету. Їх керівникам надано право самостійно визначати розмір оплати часу простою працівників. Проте є мінімальна межа — 2/3 тарифної ставки встановленого працівникові тарифного розряду (посадового окладу). Строк дії — до припинення чи скасування воєнного стану в Україні. Джерело фінансування — фонд зарплати, передбачений кошторисом.

* Постанова КМУ «Деякі питання оплати праці працівників державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, що фінансуються або дотуються з бюджету, в умовах воєнного стану» від 07.03.2022 № 221.

Приписом п. 3 постанови № 221 виокремлено ОМС. Їх керівникам рекомендовано застосовувати наведені вище положення та виконувати їх у межах фондів зарплати, передбачених у кошторисах відповідних органів, підприємств, установ та організацій.

Освіта

Фахівці МОН приділили увагу темі оплати простою в установах та закладах освіти у своїх листах від 06.03.2022 № 1/3370-22, від 07.03.2022 № 1/3378-22, від 15.03.2022 № 1/3463-22 (ср. ).

При цьому вони наголошують на тому, що зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами, має розглядатися як простій (ст. 34 КЗпП). Проте простій можливий лише у разі, якщо з об’єктивних причин неможливо організувати роботу в дистанційному режимі.

Порядок оплати часу простою визначено положеннями ст. 113 КЗпП. Його ми навели вище.

Для освітян також діє п. 8.3.3 Галузевої Угоди*. Згідно з його приписом керівникам установ та закладів освіти рекомендовано забезпечити оплату простою працівникам не з їх вини в розмірі середньої зарплати. Це стосується як педагогічних, так і непедагогічних працівників, а також сумісників.

* Галузева Угода між Міністерством освіти і науки України та ЦК Профспілки працівників освіти і науки України на 2021 — 2025 роки, зареєстрована Мінекономіки 18.06.2021 за № 12.

Правила обчислення «2/3»

Правила такого розрахунку не нові, але все ж таки нагадаємо їх.

Правило 1. У розрахунку оплати простою бере участь чиста тарифна ставка (оклад). Тобто не беруться до уваги жодні доплати, надбавки, премії.

Проте поява постанови № 221 з одного боку надала більше свободи у розрахунку оплати часу простою, а з іншого — викликала чимало запитань. Нагадаємо, цим документом КМУ дозволив самостійно визначати розмір оплати часу простою працівників, але не нижче від 2/3 тарифної ставки (посадового окладу).

Що це означає? Думки бухгалтерів розділились. Одні вважають, що до розрахунку дозволено брати не лише «голий» оклад (ставку), а й інші виплати (надбавки, доплати тощо). Хоча б за ранг та вислугу років. На думку ж інших, таким чином Кабмін дозволив виплачувати «простійні» або в розмірі 2/3 чистого окладу, або у розмірі середньої зарплати.

Ми вважаємо, що безпечно діяти так: якщо маєте можливість оплатити простій у розмірі, більшому за мінімальний, оберіть «середню».

Єдиний більш-менш зрозумілий момент у питанні «2/3» — це підвищення посадового окладу, які передбачені деяким категоріям працівників. Відомо, що після їх застосування утворюється новий посадовий оклад. Тож для розрахунку оплати простою слід брати оклад з усіма належними підвищеннями.

Правило 2. Розрахунок провадять з тарифної ставки (окладу), встановленої працівнику на день початку простою. Якщо під час простою ставку (оклад) підвищать, то з моменту такого підвищення оплату простою розраховують уже виходячи з нового розміру.

Правило 3. Працівникам з неповною зайнятістю час простою оплачують виходячи із тарифної ставки (окладу), розрахованої пропорційно зайнятості.

Правило 4. Для сумісників немає жодних обмежень щодо оплати за час простою. Як для зовнішніх, так і для внутрішніх. Отже, все робимо за загальними правилами. Оплачуємо простій і за основним місцем, і за сумісництвом, у тому числі зовнішнім. При цьому сумісникам оплату розраховуємо як для працівників з неповною зайнятістю — пропорційно зайнятості.

Правила обчислення «середньої»

Для оплати часу простою за середньою зарплатою слід обрати двомісячний розрахунковий період. Тобто беремо виплати за два календарні місяці, що передують місяцю уведення простою. Немає відпрацьованих днів у цих місяцях? Беремо попередні два місяці. Якщо розрахунковий період відсутній чи в ньому немає виплат, то розрахунок проводимо виходячи зі встановленої працівникові тарифної ставки, посадового окладу. У разі, коли він менший за МЗП, до розрахунку беремо мінімалку.

ВАЖЛИВО!

Якщо простій виходить за межі одного місяця, перераховувати «середню» не потрібно

Адже розрахунковим періодом є два місяці, що передують даті початку простою. Отже, орієнтир на дату його початку, зазначену в наказі. Якщо простій переривається та маємо нову дату його початку, то відповідно і середню зарплату слід буде перерахувати.

Як часто платити «простійні»

Норми ч. 1 і 2 ст. 115 КЗпП та ч. 1 ст. 24 Закону про оплату праці зобов’язують роботодавців виплачувати зарплату не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів, та не пізніше 7 днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. Строки виплати встановлюють у колективному договорі. Розмір зарплати за першу половину місяця (авансу) має бути не менше оплати за фактично відпрацьований час та обчислюватися із розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника.

Водночас в період простою фактично відпрацьованого часу немає. Тобто якщо буквально застосувати наведені законодавчі норми, то розмір авансу буде дорівнювати нулю. Тож виникає запитання: чи можна перераховувати оплату за час простою один раз на місяць (без авансу)?

Думку фахівців Мінекономіки з цього приводу наведено у листі Мінекономіки від 02.04.2021 № 4711-06/20380-07: виплачувати «простійні» гроші слід відповідно до строків, передбачених у колдоговорі. Коли це два рази, то два.

Оплата праці за час простою не з вини працівника (ч. 1 ст. 113 КЗпП) належить до мінімальних державних гарантій в оплаті праці. Вона входить до складу фонду додаткової зарплати як оплата за невідпрацьований час (п.п. 2.2.12 Інструкції № 5*). Отже, це одна із складових зарплати.

* Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату від 13.01.2004 № 5.

При цьому розмір зарплати за першу половину місяця слід визначати за даними табеля обліку робочого часу та з урахуванням умов оплати праці, встановлених працівникові на період простою.

Мінзарплата та ЄСВ

Оплату за час простою не треба «дотягувати» до МЗП. Аргумент: норма ст. 31 Закону про оплату праці, якою передбачена ця доплата, пов’язана з виконанням місячної (годинної) норми праці. Але час простою належить до невідпрацьованого.

УВАГА!

Якщо у місяці є відпрацьовані дні (простій тривав не повний місяць), доплату до МЗП обчислюйте пропорційно до виконаної норми праці.

Тобто, якщо в місяці є оплата за відпрацьований час та за час простою, то порівняння з МЗП проводимо лише у частині відпрацьованого часу. Оплату за час простою не враховуємо.

Виплати за час простою підлягають оподаткуванню ПДФО і ВЗ та нарахуванню ЄСВ на загальних підставах, бо вони включаються до зарплати у складі додаткової зарплати (п.п. 2.2.12 Інструкції № 5).

У місяці простою за основними працівниками ЄСВ слід сплатити не нижче мінімального страхового внеску. Простіше кажучи, слід дотримуватись правила сплати ЄСВ з МЗП. Це стосується і тих випадків, коли простій становить повний місяць.

Правило «ЄСВ з МЗП» не працює щодо виплати наступним працівникам:

— сумісникам — ЄСВ нараховується на їх фактичний дохід;

— новим і звільненим працівникам, які відпрацювали неповний місяць через прийняття на роботу або звільнення в цьому місяці;

— особам з інвалідністю — застосовується знижена ставка ЄСВ (8,41, 5,3 та 5,5 %).

Період простою зараховується до страхового стажу. Адже у цей період працівники підлягають загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню, за цей період сплачується ЄСВ.

Висновки

  • Простій оформлюємо наказом керівника установи. За необхідності простій можна оформити для окремих працівників установи.
  • Мінімальна межа для оплати простою — 2/3 посадового окладу (тарифної ставки). За можливості та у разі, якщо це передбачено колективним договором, за час простою за працівниками зберігають середню зарплату.
  • Оплату за час простою не потрібно дотягувати до МЗП. Водночас ЄСВ слід сплачувати не менше ніж з мінімалки.
App
Скачайте наше мобильное приложение Factor

© Factor.Media, 1995 -
Все права защищены

Использование материалов без согласования с редакцией запрещено

Ознакомиться с договором-офертой

Присоединяйтесь
Адрес
г. Харьков, 61002, ул. Сумская, 106а
Мы принимаем
ic-privat ic-visa ic-visa

Мы используем cookie-файлы, чтобы сделать сайт максимально удобным для вас и анализировать использование наших продуктов и услуг, чтобы увеличить качество рекламных и маркетинговых активностей. Узнать больше о том, как мы используем эти файлы можно здесь.

Спасибо, что читаете нас Войдите и читайте дальше