Табу на святкові та неробочі дні
У період дії воєнного стану не діють норми КЗпП щодо визначення святкових та неробочих днів, в які робота не проводиться. Така умова встановлена в ч. 6 ст. 6 Закону № 2136*, який набув чинності 24.03.2022. Тож із цієї дати і до закінчення воєнного стану в нас фактично немає святкових (неробочих) днів.
* Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-ІХ.
Разом із тим у зазначений період не діють норми щодо:
— скорочення роботи на одну годину напередодні святкових і неробочих днів;
— перенесення вихідного дня на наступний після святкового або неробочого, у разі коли святковий або неробочий день збігається з вихідним днем;
— перенесення вихідних та робочих днів відповідно до рекомендації КМУ;
— заборони залучення до робіт у святкові і неробочі дні.
Свої роз’яснення з цього приводу надали також фахівці Мінекономіки в коментарі до Закону № 2136. Його розміщено на офіційному сайті Міністерства.
Відпускна «середня»
Для того щоб знайти відпускну середньоденну зарплату, в загальному випадку потрібно виплати, що включаються до розрахунку і нараховані за розрахунковий період, поділити на кількість календарних днів у розрахунковому періоді.
Відповідно до норм Порядку № 100 при такому розрахунку із загальної кількості календарних днів у розрахунковому періоді виключають:
1) святкові та неробочі дні, встановлені законодавством (п. 7 Порядку № 100);
2) час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково (абз 6. п. 2 Порядку № 100).
Детальніше про визначення розрахункового періоду для оплати період відпустки читайте у статті «Оплата відпусток: визначаємо розрахунковий період» // «Оплата праці», 2021, № 11, с. 11-12.
Як уже було зазначено, з 24.03.2022 і до припинення воєнного стану ст. 73 КЗпП, якою встановлено перелік святкових (неробочих) днів, не діє. Але це НЕ означає, що в періоді до цієї дати такі дні втратили свій статус. Тому виконувати норми Порядку № 100 потрібно. Тобто із загальної кількості календарних днів у розрахунку потрібно відмінусувати святкові (неробочі) дні, що припали на розрахунковий період до 24.03.2022.
А ось 24 квітня 2022 року (Великдень) є звичайним днем. Він позбавлений статусу неробочого. Тож якщо цей день входить до розрахункового періоду, то він бере участь у розрахунку «середньої».
Розглянемо приклад з урахуванням зазначеного.
Приклад. Працівник іде в щорічну відпустку з 03.05.2022 на 14 календарних днів. Для наочності припустимо, що за розрахунковий період йому нараховано дохід, що включається до розрахунку середнього заробітку, у сумі 77880 грн.
У цьому випадку розрахунковим періодом є травень-2021 — квітень-2022.
Загальна кількість календарних днів у розрахунковому періоді — 365. На цей період припадають 11 святкових (неробочих) днів:
— 1, 2 та 9 травня, 20 та 28 червня, 24 серпня, 14 жовтня, 25 грудня 2021 року;
— 1 та 7 січня, 8 березня 2022 року.
Ці дні виключаємо з розрахункового періоду. А ось 24 квітня 2022 року (Великдень) залишаємо в розрахунку, адже відповідно до ч. 6 ст. 6 Закону № 2136 він втратив статус неробочого дня.
У розрахунку відпускних візьмуть участь:
365 - 11** = 354 (к. дн.).
** За «довоєнними» правилами за умовами зазначеного прикладу таких днів мало бути 12 (див. статтю «Важливі цифри — 2022» // «Оплата праці», 2022, № 1, с. 32).
Обчислимо середньоденну зарплату:
77880 : 354 = 220 грн.
Сума відпускних становить
220 х 14 = 3080 грн.
