Що говорить нормативка?
Загалом військовий обов’язок жінок — справа не нова. Він передбачений ще з 1992 року ч. 11 ст. 1 Закону № 22321. Однак до недавнього часу це стосувалось невеликого кола представниць прекрасної статі.
1 Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25.03.92 № 2232-XII.
Багато років перелік2 спеціальностей, одержавши які, жінки мали ставати на військовий облік, був у руках Кабміну. Він містив такі професії, як лікар, телефоніст, телеграфіст тощо. Тож більшості жінок не доводилось хвилюватись, що їх можуть призвати до війська.
Але у 2021 році все змінилось. Повноваження щодо затвердження переліку військовозобов’язаних спеціальностей перейшли до Міноборони. Наприкінці минулого року (а саме 17.12.2021) набрав чинності Перелік № 3133.
На відміну від аналогічного урядового документа, він містив більше 30 професійних напрямів і десятки окремих спеціальностей господарської діяльності. Серед них: професіонали у сфері аудиту та бухгалтерського обліку, кваліфіковані бухгалтери, керівники фінансових, бухгалтерських та економічних підрозділів тощо. Детальніше про це читайте у матеріалі «Усі на облік: новий перелік професій військовозобов’язаних жінок» // «Бюджетна бухгалтерія», 2021, № 48.
Але згодом Перелік № 313 значно схуд. Це сталося після набрання чинності наказом № 354. З 01.04.2022 згаданий перелік містить 14 назв спеціальностей та ще 7 назв професій.
Проте слід констатувати: ці назви, як верхівка айсберга. Адже є досить узагальнюючими, наприклад:
— облік і оподаткування, маркетинг, менеджмент, підприємництво, економіка, фінанси, банківська справа та страхування. Так, бухгалтерів, економістів, фінансистів у спокої не залишили;
— науки про Землю, географія, фізика та астрономія;
— інженерія програмного забезпечення, комп’ютерні науки;
— професіонали в галузі наук про життя та медичних наук.
Наказом № 35 також передбачено, що головнокомандувач ЗСУ має забезпечити:
1) взяття жінок на військовий облік згідно з Переліком № 313 з 01.10.2022;
2) за необхідності внесення змін до цього Переліку щороку до 1 березня.
УВАГА!
З 01.10.2022 процес постановки на облік тільки стартує
Дедлайн наразі не визначено. А от раніше цієї дати в умовах воєнного стану стати на облік, звісно, можна. Але на добровільній основі.
Окрім відповідності здобутої спеціальності/професії Переліку № 313, жінка також має відповідати двом важливим критеріям (ч. 11 ст. 1 Закону № 2232):
— бути віком від 18 до 60 років;
— бути придатною для проходження служби за станом здоров’я.
Як саме ставати на облік? Спеціального «жіночого» порядку наразі немає. Тож залишається керуватись загальним Порядку № 9215. Тобто слід буде звернутись до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі — ТЦК) за місцем реєстрації, пройти медкомісію та інші процедури. Але чекаємо на роз’яснення від компетентних органів.
Що має робити військовозобв’язана жінка?
Обов’язки військовозобов’язаних перелічені у п. 1 додатка 1 до Порядку № 921.
Серед іншого, вони повинні:
— перебувати на військовому обліку: за місцем проживання у ТЦК, за місцем роботи (навчання), а також у разі тимчасового вибуття за межі України — за місцем консульського обліку в дипломатичних установах України;
— прибувати за викликом районних ТЦК на збірні пункти, призовні дільниці у строки, зазначені в отриманих ними повістках;
— не змінювати місце фактичного проживання (перебування) з моменту оголошення мобілізації, а у воєнний час не виїжджати з місця проживання без дозволу керівника ТЦК;
— у семиденний строк особисто повідомляти органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну їх сімейного стану, стану здоров’я, адреси місця проживання (перебування), освіти, місця роботи і посади.
Ці правила не мають гендерної приналежності. Вони однакові і для чоловіків, і для жінок.
Що мають робити роботодавці?
Роботодавці ведуть облік тих військовозобов’язаних, хто уже став на військовий облік. Що саме слід робити? Про це йдеться у п. 37 Порядку № 921. Так, роботодавці повинні, зокрема:
— перевіряти у претендентів на роботу наявність військових квитків або тимчасових посвідчень;
— приймати на роботу військовозобов’язаних тільки після взяття їх на військовий облік;
— у семиденний строк надсилати до ТЦК повідомлення про зміну облікових даних військовозобов’язаних, прийнятих на роботу чи звільнених з роботи;
— взаємодіяти з ТЦК у звірянні даних особових карток, списків військовозобов’язаних, їх облікових даних, внесення відповідних змін;
— своєчасно оформлювати документи для бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та воєнного часу (детальніше про це читайте у статті «Як бронювати військовозобов’язаних працівників?» // «Оплата праці», 2022, № 8);
— постійно інформувати ТЦК про громадян та посадових осіб, які порушують правила військового обліку, для притягнення їх до відповідальності.
ВАЖЛИВО!
До кінця 2022 року жодної відповідальності ані до жінок, ані до їх роботодавців, застосовувати не будуть. Цей період вважається перехідним.
А от з початку 2023 року вже може світити адміністративна та навіть кримінальна відповідальність.
Так, за порушення військовозобов’язаними правил військового обліку під час особливого період (який наразі триває, включаючи період воєнного стану) ст. 210 КпАП передбачено штраф від 850 до 1700 грн.
Водночас ст. 2101 КпАП передбачено штраф за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Громадян можуть оштрафувати у розмірі від 3400 до 5100 грн, а посадових осіб — від 5100 до 8500 грн.
Також слід пам’ятати про відповідальність згідно зі ст. 337 Кримінального кодексу України: ухилення військовозобов’язаного від військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником ТЦК, карається штрафом від 5100 до 8500 грн або виправними роботами строком до одного року.
Хоча тут є певна законодавча колізія: ще не ставши на військовий облік, жінка не є військовозобов’язаною. Однак, скоріш за все, це не завадить компетентним органам притягувати до відповідальності тих, хто захоче ухилитись від свого військового обов’язку.
Найгарячіші запитання
Тут ми зібрали найпоширеніші запитання на тему військового обліку жінок.
З першого жовтня усі підемо служити з автоматами в руках?
Звісно, це абсурд. Про масову мобілізацію жінок не йдеться. До того ж пам’ятайте:
УВАГА!
Військовий облік ≠ мобілізація
Картина загалом виглядає так.
По-перше, маємо справу із таким собі переписом жіночого населення, що мають необхідну для військової оборони країни спеціальність.
По-друге, після того, як жінка стала на військовий облік, вона є військовозобов’язаною. Тобто перебуває у запасі збройних сил, національної гвардії чи інших військових формувань.
По-третє, ніхто не збирається давати автомат в руки психологині, бухгалтерці, кухарці тощо. У військових установах може бути потреба у спеціалістах певної сфери. Саме на ці посади є попит, тож саме туди можуть призвати жінок.
Вагітні жінки і матері малолітніх/неповнолітніх дітей також мають ставати на військовий облік. А хто буде з дитиною, якщо мене мобілізують?
Це правда. Але знову ж таки, не панікуйте: взяття на облік не є мобілізацією. До того ж, наприклад, вагітні військовозобовзяані-жінки звільняються від проходження зборів (п. 7 ч. 1 ст. 30 Закону № 2232).
Окрім цього, згідно з приписом ч. 12 ст. 1 Закону № 2232, жінки виконують військовий обов’язок на рівних засадах із чоловіками, за винятком випадків, передбачених законодавством з питань охорони материнства та дитинства.
У ст. 23 Закону № 35436 наведено перелік осіб, які не підлягають призову під час мобілізації. Серед них, зокрема, жінки:
— на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років;
— які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років;
— опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років, а також вони та усиновителі, на утриманні яких перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років;
— які мають неповнолітню дитину (дітей) і чоловіка, який уже проходить військову службу;
— заброньовані роботодавцями.
6 Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.93 № 3543-XII.
Також, наприклад, нормами Закону № 2232 передбачаються підстави для звільнення з військової служби уже мобілізованих жінок, розірвання контракту під час воєнного стану:
— у зв’язку з вагітністю;
— які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до трьох/шести років.
За різними роз’ясненнями Генштабу ЗСУ, вагітних жінок та матерів малолітніх дітей «не будуть чіпати». Як саме це реалізують? До жовтня ще є час, почекаємо.
Зауважимо: жінки, які просто мають дитину (дітей) до 18 років, не мають права на відстрочку від мобілізації.
Я перебуваю за кордоном. У жовтні мені треба буде повернутися в Україну, стати на облік, а потім мене не випустять з країни?
Ще раз повторимо: процес постановки на облік з 1 жовтня 2022 року лише запускають. Дедлайн наразі не визначено. Тож немає жодної необхідності бігти до ТЦК уже в жовтні. Часу маємо щонайменше до кінця 2022 року. Адже відповідальності за непостановку на облік до цього моменту не буде. Про це ми писали вище.
Також вище уже було зазначено: у разі тимчасового вибуття за межі України слід перебувати на військовому обліку за місцем консульського обліку в дипломатичних установах України (див. п. 1 додатка 1 до Порядку № 921).
Стосовно жінок, які від жовтня матимуть намір виїхати за межі України, зазначимо наступне. Правилами № 577 передбачено, хто може виїжджати з України під час воєнного стану. Зокрема, це військовозобов’язані особи, які не підлягають призову під час мобілізації ст. 23 Закону № 3543. Про деяких із них ми уже говорили раніше.
Проте є виняток: особи, визначені абзацами 2 — 8 ч. 3 ст. 23 Закону № 3543. А тут, наприклад, педагогічні та науково-педагогічні працівники, аспіранти й докторанти, які мають відстрочку від мобілізації в особливий період.
Корисним буде лист Адміністрації Державної прикордонної служби України від 17.03.2022 № 23-6855/0/6-22-вих (ср. ).
Але загалом картина виглядає так: якщо до виїзду жінка уже встигла стати на військовий облік і не має підстав для законного виїзду за кордон, то, на жаль, «кордони закриті».
Якщо ж до цього жінка ще не стала на військовий облік, то і підстав не випускати її з України немає. Прикордонна служба не має повноважень перевіряти, наприклад, дипломи про освіту і «розвертати» тих, хто підпадає під Перелік № 313.
А якщо я маю диплом за спеціальність «Облік та аудит», але ні дня за нею не працювала, чи треба мені ставати на військовий облік?
Формально виходить, що так, треба. Все виглядає так: маєш документ про здобуття спеціальності/професії з Переліку № 313 — ставай на облік військовозобов’язаних.
Так само постає питання у зворотній ситуації: офіційно спеціальності (документа) немає, але за наведеною в Переліку № 313 професією жінка працює.
У грудні 2021 року — січні 2022 року (після нашумілого уведення Переліку № 313) фахівці Міноборони роз’яснювали, що це питання планується доопрацювати, як то кажуть, «з розумом». Але із початком війни стало не до того. Тож сподіваємось, що до жовтня все ж таки отримаємо конкретику.
Також стати на облік мають жінки-ФОП та непрацюючі представниці прекрасної статі, за умови, що їх спеціальність/професія наявна у Переліку № 313.
Давайте скоріше підписувати петиції проти обов’язкового військового обліку жінок.
На сьогодні маємо щонайменше п’ять петицій до Президента України (на сайті petition.president.gov.ua) на тему військового обліку жінок. Кожна із них пронизана невдоволенням та навіть відчаєм авторки. Проте кожна унікальна, наприклад:
— дехто лаконічно просить скасувати Перелік № 313 (петиція № 22/148478-еп);
— дехто розгорнуто аналізує зміни в обговорюваній темі, а також життя в умовах війни, та просить скасувати наказ № 35 (петиція № 22/144504-еп). Ця петиція вражає своєю аналітикою, але водночас має кілька недоліків. По-перше, скасування наказу № 35 призведе до того, що знову ж таки матимемо глобальний перелік військовозобов’язаних професій, який діяв до 01.04.2022. По-друге, про відсторонення чи звільнення з роботи у разі непостановки на військовий облік не йдеться. Хоча, звісно, роботодавці можуть до цього вдатись, аби уникнути штрафів;
— дехто емоційно зауважує: «постановка певних категорій жінок на військовий облік — це геноцид нації. Створювати резерв для ЗСУ завдяки можливому залученню на службу жінок — неприпустимо.» (петиція № 22/148674-еп). Хоча, звісно, це доволі категорично;
— дехто згоден із постановкою на облік, але просить «… дозволу виїжджати за кордон без спеціального дозволу від ТЦК та СП» (петиція № 22/150984-еп). Про виїзд на підставі такого дозволу йшлося в одному з інтернет-видань, хоча його необхідність потребує детального аналізу;
— дехто налаштований більш агресивно: «ПОВЕРНІТЬ ВСІХ ЖІНОК ДО КРАЇНИ. СТАВТЕ ПРИМУСОВО ВСІХ ЖІНОК НЕ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД ПРОФЕСІЇ.» (петиція № 22/148122-еп);
Проте об’єднує їх одне: ідея того, що постановка на військовий облік жінок має бути добровільною, навіть у воєнний час.
До речі, петиції не така вже й безглузда ідея. Адже маємо яскравий приклад — петиція № 22/130110-еп. Саме вона набрала достатню кількість підписів для розгляду Президентом і стала причиною для значного скорочення Переліку № 313.
Що говорить Генштаб ЗСУ?
На офіційному сайті ЗСУ 14.07.2022 оприлюднено новину, в якій зазначено наступне: Головним управлінням персоналу Генштабу ЗСУ опрацьовано пропозиції щодо взяття жінок на військовий облік військовозобов’язаних лише за їхньою згодою. Також пропонується розпочати проведення заходів із включення жінок до військового обліку не раніше ніж через місяць після завершення особливого періоду в державі.
Чи можна уже «видихнути»? Вважаємо, що зарано. Адже жодного нормативно-правового вигляду такі опрацьовані пропозиції ще не набули. Слід дочекатись змін у законодавстві, наказу Міноборони або ж іншого офіційного документа.
Наразі ж у ч. 12 ст. 1 Закону № 2232 чорним по білому написано, що в добровільному порядку (за контрактом) жінки можуть бути прийняті на військову службу та службу у військовому резерві у мирний час. А оскільки зараз, на жаль, період воєнного стану, то про добровільність говорити не можемо.
Наприкінці зауважимо: законодавство досить оперативно змінюється. Так само компетентні органи надають роз’яснення, що також можуть суперечити одне одному. Тому давайте разом слідкувати за розвитком подій. Головне не панікувати. Час до жовтня, і навіть до кінця року, ще маємо.
