Премія під час війни: виплачувати чи ні?

Що говорить колдоговір?

Умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних виплат підприємства, установи та організації встановлюють у колективному договорі. Це передбачено ст. 97 КЗпП та ст. 15 Закону про оплату праці*.

* Закон України «Про оплату праці» від 24.03.95 № 108.

Приписом ч. 1 ст. 11 Закону № 2136** дозволено за ініціативою роботодавця зупиняти дію окремих положень колективного договору на період воєнного стану.

** Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX.

Такими положеннями можуть бути й ті, що стосуються преміювання працівників. Тобто фактично на період війни можна зупинити або обмежити виплату премій: усіх або якихось конкретних видів.

Але зауважте: після скасування/припинення воєнного стану положення колдоговору про преміювання мають відновити свою роботу.

Ще один важливий документ — Положення про преміювання. Детальніше про нього читайте в матеріалі «Преміювання в бюджеті» // «Бюджетна бухгалтерія», 2021, № 13. Воно є додатком до колдоговору. «Преміальне» Положення містить правила та обмеження (заборони) щодо преміювання працівників.

Якщо ані колдоговором, ані Положенням про преміювання не заборонено виплачувати премію під час дії воєнного стану, то теоретично можна.

Чому теоретично? Тому що можуть бути ще й практичні перепони. Так, усе впирається в гроші. На жаль, у теперішній складний час ця проблема стоїть дуже гостро. Якщо вашому підприємству (установі) пощастило і кошти на виплату премії є, то не зволікайте та порадуйте працівників.

Далі розберемо, які саме премії надають працівникам.

«Святкова» премія

У мирний час працівників преміювали до свята. А чи можна «привітати» їх зараз?

Коли йдеться про «святкову» премію, слід розуміти, про яке саме свято йдеться. Ні, не конкретне свято, а його вид: державне чи професійне або ж, наприклад, святкова дата працівника (ювілей або «кругла дата» служби).

Пам’ятаємо, що державні свята перелічено у ст. 73 КЗпП. Нещодавно*** до їх команди приєднався День Української Державності (28 липня).

*** Із 09.06.2022 набрали чинності зміни до ст. 73 КЗпП, унесені Законом від 31.05.2022 № 2295-IX.

Серед тих свят, до яких зазвичай виплачували премії, зокрема, Міжнародний жіночий день (8 березня), День захисників і захисниць України (14 жовтня), Новий рік (1 січня).

Але в період дії воєнного стану норми ст. 73 КЗпП не застосовують (див. ст. 6 Закону № 2136). Це, звісно, має наслідки. Святкові та неробочі дні на період війни фактично скасовано: вони є звичайними робочими. Отже, і оплачувати їх слід за «звичайно-робочими» правилами, і додаткові дні відпочинку у відпустці вони не дають.

Тож виникає запитання: чи можна виплачувати премію до державних свят? Вважаємо, що не можна. Адже ці дні на період дії воєнного стану не є святами. Отже, і видати наказ про преміювання до звичайного робочого дня, як до святкового, не можна.

Із професійними святами трохи інша історія. Вони не мають стосунку до ст. 73 КЗпП. Їх затверджено відповідними указами Президента. Наприклад, День державної служби (23 червня) — Указом від 04.04.2003 № 291/2003, День судового експерта (4 липня) — Указом від 10.06.2009 № 424/2009, День бухгалтера — Указом від 18.06.2004 № 662/2004 (ср. ).

А це означає, що «воєнне» скасування на них не поширюється. Немає й інших законодавчих підстав для скасування професійних свят на час війни. Й, на відміну від державних, у професійні свята працівників не звільняють від роботи (хіба що з доброї волі роботодавця).

Отже, можна дійти висновку: виплатити працівникові премію до його професійного свята в період дії воєнного стану можна.

Те саме стосується й премій до ювілейних, пам’ятних дат конкретного працівника. Це може бути «кругла дата» роботи/служби або день народження тощо. Перелік таких дат та умови надання премії мають бути прописані в Положенні про преміювання.

Зауважимо: чинним законодавством не обмежена кількість премій до святкових та ювілейних дат, які можна виплачувати працівнику протягом року. А отже, якщо протягом року працівник уже отримав премію, наприклад, до ювілею, то він цього ж року може отримати премію й до професійного свята, або навпаки.

Звісно, слід урахувати важливі умови: локальні заборони (їх може містити колективний договір чи Положення про преміювання) та наявність коштів.

Зауважимо: премії до професійних свят та ювілейних дат не залежать від результатів роботи. Тож їх можна надати навіть працівникам, які зараз не працюють, зокрема перебувають у простої, відпустці без збереження зарплати, відпустці для догляду за дитиною.

Водночас слід пам’ятати, що на «святкову» премію можуть розраховувати не всі. Наприклад, її на нормативному рівні не передбачено для робітників, що виконують функції з обслуговування ОМС та державних органів. Натомість п. 2.3 наказу № 609**** дозволяє визначати робітникам розмір премії залежно від їхнього вкладу в кінцеві результати роботи. Причому без обмеження граничним розміром.

**** Наказ Мінекономіки «Про умови оплати праці робітників, зайнятих обслуговуванням…» від 23.03.2021 № 609.

Простими словами: йдеться про виробничу премію. Тож якщо керівник має намір преміювати робітників до професійного свята, то цілком можливо виплатити їм виробничу премію в підвищеному розмірі. Жодного порушення в цьому немає. Однак таку можливість також має містити Положення про преміювання (див. лист Мінсоцполітики від 28.12.2017 № 3000/0/101-17).

«Особливо важлива» премія

Коли ми вже говоримо про премії, які носять одноразовий характер і є заохочувальними, слід також згадати про премію за виконання важливих та особливо важливих завдань (див. п.п. 3.2.3 Інструкції № 5*****). Її назва говорить сама за себе. На цю виплату можуть розраховувати працівники, які якісно, оперативно виконали важливе (особливо важливе) завдання, доручення, проєкт тощо.

***** Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держстату від 13.01.2004 № 5.

Виплатити «особливо важливу» премію під час війни також законодавчо не заборонено.

Виробнича премія

На відміну від перелічених вище премій, виробнича носить систематичний характер. Її можуть виплачувати, наприклад, щомісяця, щокварталу або за результати роботи за півріччя.

Заборони на виплату виробничої премії під час війни не передбачено. Тож якщо немає локальних обмежень та є матеріальна можливість, то виробничу премію також можна виплачувати.

Місяць звільнення/прийняття

Чинне законодавство не містить обмежень щодо виплати премій працівникам, які звільняються. Це підтвердили і фахівці Мінекономіки (див. лист від 27.04.2020 № 3511-06/26978-07).

Водночас порядок виплати премії в місяці звільнення працівника краще прописати в Положенні про преміювання. Причому працівникам можна як надати право на премію, так і не надати.

Так само для працівників-новачків: наприклад, можна передбачити нарахування виробничої премії пропорційно відпрацьованому часу починаючи з дати прийняття до установи. Або взагалі позбавити їх такого бонуса.

«Батіг» замість «пряника»

У «преміальному» Положенні мають бути також визначені упущення і недоліки в роботі, за які працівника позбавляють премії повністю чи частково. Наприклад, однією з причин депреміювання може бути порушення працівником трудової дисципліни (запізнення на роботу, недотримання техніки безпеки тощо). Звісно, у «преміювальному» Положенні мають бути чітко обумовлені розміри і строки зменшення (позбавлення) премії.

Водночас слід бути людяними та враховувати сучасні реалії. Наприклад, працівник раз чи два спізнився на роботу через загрозу життю внаслідок воєнних дій. Правильніше буде врахувати це як поважну причину, яка не вплине на розмір премії.

Також пам’ятайте: позбавлення працівника виробничої премії відповідно до Положення може провадитися тільки за той розрахунковий період, у якому було допущено відповідне порушення. Свого часу на цьому наголошували і фахівці Мінпраці (див. лист від 21.09.2009 № 10712/0/14-09/13).