Вимоги законодавства
Правила виплати зарплати встановлені ст. 115 КЗпП та ч. 1 ст. 24 Закону про оплату праці. Відповідно до них зарплату потрібно виплачувати:
— не рідше двох разів на місяць;
— через проміжок часу, що не перевищує 16 днів між виплатами;
— не пізніше 7 днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Розмір зарплати за першу половину місяця має бути не менше оплати за відпрацьований час. Її розмір розраховується виходячи з окладу (без доплат, надбавок та інших виплат).
Наразі це обов’язкові умови щодо строків виплати зарплати та її розміру за першу половину місяця.
Якщо зарплата виплачена раніше строку, встановленого у колдоговорі, то це не є порушенням чинного законодавства. Поряд з цим виплата зарплати один раз на місяць є порушенням законодавства про працю.
Як не порушувати законодавство
Щоб не порушувати вимоги законодавства щодо кількості виплат, можна вчинити так:
— основну суму зарплати виплатити на початку місяця (як аванс). Для розміру авансу встановлено лише мінімальну межу, тому його розмір можна збільшити. Термін виплати теж можна перенести;
— невеликий залишок виплатити у термін, встановлений у колдоговорі.
Наприклад, в описаній у запитанні ситуації вся сума зарплати працівника — 10000 грн. Тоді 1 березня роботодавець може виплатити 9990 грн, а решту (10 грн) — в останній день місяця — 31 березня.
Зверніть увагу, строк наступної виплати зарплати, передбачений внутрішньою нормативкою, не зміщуємо і проводимо в ту дату, яка передбачена колдоговором.
Звісно, вимоги щодо проміжку часу між виплатами не більше 16 днів не дотримано. Але тут нічого страшного немає. Адже коли дата виплати зарплати за першу половину місяця зміщується у зв’язку з тим, що припадає на вихідні дні, наступна виплата заробітної плати не переноситься (див. листи Держпраці від 25.07.2018 № 5870/4/4.1-ДП-18 та Мінсоцполітики від 06.09.2019 № 1268/0/206-19). Тому ми вважаємо, що у ситуації, яку ми розглядаємо, можна провести аналогію.
І не забувайте про сплату ПДФО, ВЗ і ЄСВ при кожній виплаті зарплати.
Як вплине воєнний стан
Платники податків звільняються від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень, у зв’язку із настанням форс-мажорних обставин (п.п. 112.8.9 ПКУ). Про це півідомляє ДПСУ (tax.gov.ua/media-tsentr/novini/576179.html).
Під час воєнного стану проведення всіх перевірок (планових та позапланових) Держпрацею призупинено. Це зазначило Головне управління Держпраці у Львівській області 1 березня 2022 року (lviv.dsp.gov.ua). Також на цей час призупинені всі види податкових перевірок (tax.gov.ua/media-tsentr/novini/576218.html).
