Темы статей
Выбрать темы

Сумісник відпрацював один день та захворів: як рахувати лікарняні

Кравченко Дарья, эксперт по оплате труда
Працівник — зовнішній сумісник відпрацював один день і пішов на лікарняний. Як розрахувати середню заробітну плату? І чи потрібна для цього довідка з основного місця роботи?

Працівники-сумісники мають право на оплату днів хвороби як за місцем роботи за сумісництвом, так і за основним місцем роботи (абз. 2 ч. 1 ст. 30 Закону про соцстрахування).

Однак тут є свої особливості.

По-перше, підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності суміснику є:

— або копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника і печаткою (за наявності) за основним місцем роботи (якщо лікарняний оформлений у паперовому вигляді) (ч. 1 ст. 31 Закону про соцстрахування);

— або цифрова копія е-лікарняного, яку роботодавець, у якого застрахована особа працює за сумісництвом, зможе знайти у своєму кабінеті страхувальника (абз. 6 п. 2 розд. II Порядку № 1234*). Така копія відрізняється від оригінального документа порядковим номером. Він зазначається у форматі ХХХХХХ-ХХХХХХХХХХ-Х.1 (якщо у працівника декілька роботодавців за сумісництвом, цифра після крапки буде зростати за порядком).

* Порядок видачі (формування) листків непрацездатності в Електронному реєстрі листків непрацездатності, затверджений наказом МОЗ від 17.06.2021 № 1234.

По-друге, при розрахунку лікарняних сумісникові (як зовнішньому, так і внутрішньому) слід враховувати обмеження, встановлене абз. 3 п. 30 Порядку № 1266.

Згідно з цією нормою сумарна зарплата, з якої розраховуються лікарняні, за місяцями розрахункового періоду за основним місцем роботи та за місцем (місцями) роботи за сумісництвом не може перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування ЄСВ (15 МЗП).

У 2022 році цей показник становить:

— у січні — вересні — 97500 грн (15 х 6500);

— у жовтні — грудні — 100500 грн (15 х 6700).

Але щоб виконати цю вимогу при розрахунку лікарняних, працівник повинен надати з основного місця роботи довідку про зарплату**, нараховану йому в місяцях розрахункового періоду (див. додаток до Порядку № 1266).

** Якщо працівник працює на умовах сумісництва в декількох роботодавців, то він повинен надати довідки про зарплату з усіх своїх місць роботи.

Така довідка має бути засвідчена підписом керівника, головного бухгалтера і печаткою підприємства (установи, організації, підприємця).

Увага! Допоки зовнішній сумісник не надасть довідку (довідки) про середню зарплату— лікарняні не нараховують!

Довідка надана, а рішення про призначення лікарняних прийнято? Можна переходити до розрахунку середньої зарплати для оплати днів тимчасової непрацездатності. Тут орієнтиром виступає Порядок № 1266.

Треба пам’ятати, що розрахунок і нарахування лікарняних суміснику здійснюються окремо від лікарняних за його основним місцем роботи. Тож і розрахунковий період за місцем роботи за сумісництвом буде «свій».

У загальному випадку це 12 календарних місяців (з першого до першого числа), що передують місяцю, в якому настав страховий випадок. У розрахунок беремо зарплатні виплати, нараховані в розрахунковому періоді саме за сумісництвом.

Але наш працівник відпрацював лише один день. Що робити в такому випадку? Дехто може вирішити, що тут доречно використовувати п. 28 Порядку № 1266.

Ця норма каже: якщо в розрахунковому періоді працівник із поважних причин не мав заробітку або страховий випадок настав у перший день роботи (не має розрахункового періоду), середня зарплата визначається виходячи з тарифної ставки (посадового окладу).

Однак для нашого працівника вона не підходить. Оскільки він таки відпрацював один день (менше 1 календарного місяця) і тільки після цього захворів. Тому тут у дію вступає вже інша норма — п. 27 Порядку № 1266. Відповідно до неї за розрахунковий період слід брати фактично відпрацьований працівником час (календарні дні) перед настанням страхового випадку.

Приклад. Працівника прийнято на роботу з 6 травня 2022 року (7 та 8 — вихідні дні), а вже 9 травня він захворів. Як розрахувати середньоденну зарплату?

Розрахунок середньоденної проводимо за фактично відпрацьований працівником час (календарні дні) перед настанням страхового випадку. Тобто за період з 6 по 8 травня 2022 року (3 к. дн.).

Припустимо, що за один відпрацьований день (6 травня) працівнику буде нараховано зарплату в сумі 360 грн. Тоді середньоденна зарплата становитиме:

360 : 3 = 120 грн,

де 360 — нарахована в розрахунковому періоді сума заробітної плати, з якої сплачено ЄСВ;

3 — кількість календарних днів у розрахунковому періоді.

App
Скачайте наше мобильное приложение Factor

© Factor.Media, 1995 -
Все права защищены

Использование материалов без согласования с редакцией запрещено

Ознакомиться с договором-офертой

Присоединяйтесь
Адрес
г. Харьков, 61002, ул. Сумская, 106а
Мы принимаем
ic-privat ic-visa ic-visa

Мы используем cookie-файлы, чтобы сделать сайт максимально удобным для вас и анализировать использование наших продуктов и услуг, чтобы увеличить качество рекламных и маркетинговых активностей. Узнать больше о том, как мы используем эти файлы можно здесь.

Спасибо, что читаете нас Войдите и читайте дальше