Теми статей
Обрати теми

Сумісник відпрацював один день та захворів: як рахувати лікарняні

Кравченко Дар’я, експерт з оплати праці
Працівник — зовнішній сумісник відпрацював один день і пішов на лікарняний. Як розрахувати середню заробітну плату? І чи потрібна для цього довідка з основного місця роботи?

Працівники-сумісники мають право на оплату днів хвороби як за місцем роботи за сумісництвом, так і за основним місцем роботи (абз. 2 ч. 1 ст. 30 Закону про соцстрахування).

Однак тут є свої особливості.

По-перше, підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності суміснику є:

— або копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника і печаткою (за наявності) за основним місцем роботи (якщо лікарняний оформлений у паперовому вигляді) (ч. 1 ст. 31 Закону про соцстрахування);

— або цифрова копія е-лікарняного, яку роботодавець, у якого застрахована особа працює за сумісництвом, зможе знайти у своєму кабінеті страхувальника (абз. 6 п. 2 розд. II Порядку № 1234*). Така копія відрізняється від оригінального документа порядковим номером. Він зазначається у форматі ХХХХХХ-ХХХХХХХХХХ-Х.1 (якщо у працівника декілька роботодавців за сумісництвом, цифра після крапки буде зростати за порядком).

* Порядок видачі (формування) листків непрацездатності в Електронному реєстрі листків непрацездатності, затверджений наказом МОЗ від 17.06.2021 № 1234.

По-друге, при розрахунку лікарняних сумісникові (як зовнішньому, так і внутрішньому) слід враховувати обмеження, встановлене абз. 3 п. 30 Порядку № 1266.

Згідно з цією нормою сумарна зарплата, з якої розраховуються лікарняні, за місяцями розрахункового періоду за основним місцем роботи та за місцем (місцями) роботи за сумісництвом не може перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування ЄСВ (15 МЗП).

У 2022 році цей показник становить:

— у січні — вересні — 97500 грн (15 х 6500);

— у жовтні — грудні — 100500 грн (15 х 6700).

Але щоб виконати цю вимогу при розрахунку лікарняних, працівник повинен надати з основного місця роботи довідку про зарплату**, нараховану йому в місяцях розрахункового періоду (див. додаток до Порядку № 1266).

** Якщо працівник працює на умовах сумісництва в декількох роботодавців, то він повинен надати довідки про зарплату з усіх своїх місць роботи.

Така довідка має бути засвідчена підписом керівника, головного бухгалтера і печаткою підприємства (установи, організації, підприємця).

Увага! Допоки зовнішній сумісник не надасть довідку (довідки) про середню зарплату— лікарняні не нараховують!

Довідка надана, а рішення про призначення лікарняних прийнято? Можна переходити до розрахунку середньої зарплати для оплати днів тимчасової непрацездатності. Тут орієнтиром виступає Порядок № 1266.

Треба пам’ятати, що розрахунок і нарахування лікарняних суміснику здійснюються окремо від лікарняних за його основним місцем роботи. Тож і розрахунковий період за місцем роботи за сумісництвом буде «свій».

У загальному випадку це 12 календарних місяців (з першого до першого числа), що передують місяцю, в якому настав страховий випадок. У розрахунок беремо зарплатні виплати, нараховані в розрахунковому періоді саме за сумісництвом.

Але наш працівник відпрацював лише один день. Що робити в такому випадку? Дехто може вирішити, що тут доречно використовувати п. 28 Порядку № 1266.

Ця норма каже: якщо в розрахунковому періоді працівник із поважних причин не мав заробітку або страховий випадок настав у перший день роботи (не має розрахункового періоду), середня зарплата визначається виходячи з тарифної ставки (посадового окладу).

Однак для нашого працівника вона не підходить. Оскільки він таки відпрацював один день (менше 1 календарного місяця) і тільки після цього захворів. Тому тут у дію вступає вже інша норма — п. 27 Порядку № 1266. Відповідно до неї за розрахунковий період слід брати фактично відпрацьований працівником час (календарні дні) перед настанням страхового випадку.

Приклад. Працівника прийнято на роботу з 6 травня 2022 року (7 та 8 — вихідні дні), а вже 9 травня він захворів. Як розрахувати середньоденну зарплату?

Розрахунок середньоденної проводимо за фактично відпрацьований працівником час (календарні дні) перед настанням страхового випадку. Тобто за період з 6 по 8 травня 2022 року (3 к. дн.).

Припустимо, що за один відпрацьований день (6 травня) працівнику буде нараховано зарплату в сумі 360 грн. Тоді середньоденна зарплата становитиме:

360 : 3 = 120 грн,

де 360 — нарахована в розрахунковому періоді сума заробітної плати, з якої сплачено ЄСВ;

3 — кількість календарних днів у розрахунковому періоді.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі