Темы статей
Выбрать темы статей
Сортировать по темам

Прийшов — не працював — пішов: а відпускну компенсацію заробив

Жиленко Екатерина, эксперт по оплате труда и трудовым отношениям
Оплата труда Ноябрь, 2022/№ 21
Печать
Працівника прийнято на роботу з 01.04.2022, але до роботи він так і не приступив. Квітень йому протабельовано як неявка з нез’ясованих причин («НЗ»), а з 01.05.2022 — оформлено відпустку за власний рахунок. Працівник звільняється 21.10.2022. Як правильно розрахувати компенсацію за невикористану відпустку?

Перш за все виникає питання: за що давати компенсацію, адже працівник взагалі не працював? Коли він встиг заробити на відпустку? Але насправді таки заробив. Як і скільки, далі розберемося.

Що з відпускним стажем?

Періоди роботи та нероботи, що входять до стажу для надання щорічної основної відпустки, наведені у ч. 1 ст. 82 КЗпП та ч. 1 ст. 9 Закону про відпустки*.

* Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 № 504/96-ВР.

Серед них, зокрема, час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалося місце роботи (посада) і йому не виплачувалася зарплата у порядку, визначеному ст. 25 і 26 Закону про відпустки (окрім відпустки для догляду за дитиною до трьох років).

У запитанні йдеться про відпустку за власний рахунок. Нагадаємо: наразі є декілька підстав для надання неоплачуваної відпустки. У тому числі на 15 днів за погодженням сторін та необмежена на період карантину (до речі, він досі триває). Вони надаються на підставі ст. 26 КЗпП.

Водночас відпустки за власний рахунок на період воєнного стану передбачені ст. 12 Законом № 2136* (за погодженням з роботодавцем та обов’язкова для переселенців). Тобто не Законом про відпустки. Чи не буде через це проблем під час трудових перевірок? Вважаємо, що ні. Неоплачувана 90-денна відпустка, надана ВПО і тим, хто виїхав за кордон, точно не враховується до відпускного стажу (про це прямо сказано у ч. 4 ст. 12 Закону № 2136). А якби законодавці хотіли викинути зі стажу ще і період «загальної воєнної» відпустки, яку надають на підставі ч. 3 ст. 12 Закону № 2136, також про це зазначили б. Тож її період включаємо до відпускного стажу.

* Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-ІХ.

З неоплачуваною відпусткою зрозуміло. Що із нез’ясованими неявками? Період, коли працівник був відсутній із нез’ясованих чи інших причин («НЗ» або «І» у табелі), до стажу для надання щорічної основної відпустки не входить. Жоден із перелічених у законодавчих нормах періодів не підходить, аби затягнути таку відсутність до відпускного стажу.

Висновок: в описаній ситуації час, коли працівник перебував у відпустці за власний рахунок, до відпускного стажу зараховуємо. А от період неявок — ні.

До речі, неявки з нез’ясованих причин мали б уже трансформуватись у щось з’ясоване. Наприклад, в інший невідпрацьований час, що не визнаний роботодавцем як прогул (позначаємо у табелі буквеним кодом «І»). Пояснимо.

Припустимо, все було так: працівник мав вийти на роботу в обумовлений день, але не з’явився. Ситуація у країні досить напружена через війну, зв’язку із працівником не було. Тож його відсутність табелювали як «НЗ». Але далі маємо таке: працівникові надали відпустку за власний рахунок, отже, він про неї попросив (написав заяву). А це означає, що він вийшов на зв’язок і якось пояснив свою відсутність. В ідеалі, від працівника слід отримати письмове пояснення відсутності. І після цього «НЗ» у табелі слід відкоригувати, наприклад, на «І».

Повертаємось до відпускного стажу. Загалом його обчислюють із першого дня прийняття працівника на роботу (дати укладення трудового договору).

У наведеній ситуації рахуємо дні відпускного стажу з 01.04.2022, але «викидаємо» дні квітня, коли працівник не працював з нез’ясованих або інших причин. Отримуємо 174 календарні дні (з 01.05.2022 по 21.10.2022). Святкові і неробочі дні не віднімаємо, адже вони припали на період після 24.03.2022, тобто під час воєнного стану вони є звичайними днями. Саме так передбачено приписом ч. 6 ст. 6 Закону № 2136 (ср. ).

Скільки днів компенсувати?

Багато хто розраховує кількість днів відпустки так: по два дні за кожен місяць роботи. Але цей спосіб інколи може підвести.

Тож припустимо, що тривалість щорічної відпустки працівника 24 к. дн., і розрахуємо кількість днів невикористаної щорічної відпустки:

[24 : (365 - 4)] х 174 = 11,57 ≈ 12 (к. дн.),

де 24 — кількість к. дн. щорічної основної відпустки за повністю відпрацьований робочий рік (з 01.04.2022 по 31.03.2023);

365 — кількість к. дн. робочого року з 01.04.2022 по 31.03.2023;

4 — кількість святкових та неробочих днів у робочому році. На момент розрахунку кількості днів невикористаної відпустки дію воєнного стану продовжено до 05:30 21.11.2022. Тож з 24.03.2022 по вказану дату святкові і неробочі дні вважаються звичайними днями. Тому маємо тільки 4 свята: Різдво 25 грудня 2022 року, Новий рік (1 січня) Різдво і (7 січня) і Міжнародний жіночий день (8 березня) 2023 року.

Отже, виплачуємо компенсацію за 12 календарних днів невикористаної щорічної основної відпустки.

Яка сума компенсації?

У загальному випадку для обчислення відпускної середньої розрахунковим періодом є 12 місяців, які передують відповідній події (місяцю виходу у відпустку або виплаті відпускної компенсації). Але в нашій ситуації працівник відпрацював менше року. Тому розрахунок проводимо виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому виплачується компенсація за невикористану відпустку (абз. 2 п. 2 Порядку № 100*).

* Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 № 100.

Трудові відносини в місяці прийняття на роботу почалися з першого числа, тож включаємо його в розрахунок як повний. Отже, розрахунковим періодом мав би бути квітень — вересень 2022 року. Але з нього слід виключити час, протягом якого працівник відповідно до чинного законодавства не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково (абз. 6 п. 2 Порядку № 100). Тобто період відпустки за власний рахунок (травень — вересень) випадає, як законодавчо дозволена неробота.

Залишається квітень. Але у цьому місяці немає заробітку. Тож рахувати середню доведеться виходячи з окладу, але не нижче мінімальної зарплати (абз. 20 — 22 п. 4 Порядку № 100). Розглянемо на прикладі.

Приклад. Припустимо, що оклад працівника становить 8000 грн, зайнятість повна. Оклад перевищує МЗП у місяці звільнення (6700 грн), тому відпускну компенсацію рахуємо з окладу.

Середньоденна зарплата становить:

8000 х 12 : (365 - 5) = 266,67 (грн),

де 12 — кількість місяців в умовному розрахунковому періоді жовтень 2021 року — вересень 2022 року;

365 — кількість днів за умовний розрахунковий період;

5 — святкові та неробочі дні, які припали на умовний розрахунковий період до 24.03.2022 (поки не почали вважатись звичайними відповідно до ч. 6 ст. 6 Закону № 2136).

Сума компенсації за 12 днів невикористаної відпустки дорівнює:

12 х 266,67 = 3200,04 (грн).

Цю суму слід виплатити працівникові у день звільнення.

App
Скачайте наше мобильное приложение Factor

© Factor.Media, 1995 -
Все права защищены

Использование материалов без согласования с редакцией запрещено

Ознакомиться с договором-офертой

Присоединяйтесь
Адрес
г. Харьков, 61002, ул. Сумская, 106а
Мы принимаем
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Мы используем cookie-файлы, чтобы сделать сайт максимально удобным для вас и анализировать использование наших продуктов и услуг, чтобы увеличить качество рекламных и маркетинговых активностей. Узнать больше о том, как мы используем эти файлы можно здесь.
Спасибо, что читаете нас Войдите и читайте дальше