Ліки для працівника: чи боятись оподаткування?

Це саме той випадок, коли можна допомагати і не боятись податкових наслідків. Далі пояснимо.

Допомога на лікування та медобслуговування

ПДФО. Згідно з приписом п.п. 165.1.19 ПКУ до оподатковуваного доходу не включають (а отже, ПДФО не оподатковують) допомогу на лікування та медобслуговування. Ця норма досить громіздка, тому наводимо її у більш читабельному вигляді на рис. 1.

Рис. 1. Неоподатковувана допомога на лікування

Зупинимось на документальному підтвердженні. Слід мати документи, що підтверджують цільовий характер надання коштів на оплату лікування та медобслуговування (у разі здійснення передоплати таких послуг) або факт надання цих послуг (якщо здійснюється післяплата). На думку податківців (див. лист ДФСУ від 13.03.2017 № 5003/6/99-99-13-02-03-15, роз’яснення у підкатегоріях 103.02 та 103.15 ЗІР ДПСУ), це можуть бути:

— документи, що підтверджують потребу фізособи в лікуванні та медичному обслуговуванні (характеристика хвороби, травми, отруєння, патологічного стану);

— документи про надання таких послуг, які ідентифікують продавця (постачальника) та покупця (одержувача) послуг, їх обсяги та вартість (договори, платіжні та розрахункові документи, акти наданих послуг);

— інші відповідні документи залежно від необхідного лікування або медичного обслуговування, хвороби чи її стану.

Також необхідна заява працівника із проханням надати таку допомогу.

Зауважимо: п.п. 165.1.19 ПКУ також передбачено, що допомога на лікування буде неоподатковуваною, якщо її надають для компенсації витрат, що не компенсуються фондом загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування. А поки такої системи страхування в Україні ще не запроваджено, на це уточнення можна дивитись крізь пальці.

Звісно, сума виданої допомоги не повинна перевищувати суму коштів, витрачених на ліки (лікування) згідно з платіжними (розрахунковими) документами. Інакше різниця потрапить до оподатковуваного доходу працівника.

Зверніть увагу: із п.п. 165.1.19 ПКУ випливає, що неоподатковувана допомога може бути надана як у грошовій формі (шляхом виплати безпосередньо працівнику), так і майном (послугами), тобто самими ліками.

Військовий збір. Як з’ясували вище, допомога на лікування не оподатковується ПДФО. Відповідно і ВЗ з неї також не утримують (п.п. 1.7 п. 16¹ підрозд. 10 розд. XX ПКУ).

Як це все показати у додатку 4ДФ до Об’єднаного звіту? Просто: окремим рядком з ознакою доходу «143». При цьому графи 4а, 4 та 5а, 5 залишаться пустими.

ЄСВ. Ну і для повноти картини згадаємо про ЄСВ. Допомога на лікування не входить до фонду оплати праці, як матеріальна допомога разового характеру, що надається підприємством окремим працівникам (п. 3.31 Інструкції № 5*). Тому ЄСВ на неї не нараховуємо. Підтвердження цього знаходимо також у п. 14 розд. I Переліку № 1170**.

* Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату від 13.01.2004 № 5.

** Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджений постановою КМУ від 22.12.2010 № 1170.

Все це також підтверджують податкові фахівці в консультації з підкатегорій 103.04 та 201.04.02 ЗІР ДПСУ.

До речі, податківці у консультації щодо неоподаткування допомоги на лікування ПДФО згадують ще про одну звільняючу норму — п.п. «а» п.п. 170.7.4 ПКУ. Про що там ідеться? Давайте розберемось.

Благодійна допомога на лікування

Приписом згаданого п.п. «а» п.п. 170.7.4 ПКУ до оподатковуваного доходу не включається цільова благодійна допомога на лікування. Яка саме? Покажемо на рис. 2.

Рис. 2. Неоподатковувана цільова благодійна допомога на лікування

Цільова благодійність на лікування також не оподатковується у розмірах, що не перекриваються виплатами з фонду загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування. Раніше уже говорили: поки такої системи страхування в Україні не запроваджено, на це уточнення можна дивитись крізь пальці.

Як бачимо, «цільовий» варіант дещо відрізняється від просто допомоги на лікування. Зокрема: цільову неоподатковувану допомогу можна надати не тільки працівникові, але водночас сам пацієнт її на руки не отримає (перерахувати кошти слід закладу охорони здоров’я).

Вважаємо, що для описаної у запитанні ситуації більш простий та підхожий варіант — перший («проста», тобто не благодійна у розумінні ПКУ допомога на лікування та медобслуговування).