Загальний план дій
Нагадаємо, що до місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається сума страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) за договорами ДМС, сплачена будь-якою особою-резидентом за платника податку чи на його користь, крім сум, що сплачуються, зокрема, роботодавцем-резидентом за свій рахунок за цими договорами в межах 30 % нарахованої заробітної плати такому працівнику (п.п. «в» п.п. 164.2.16 ПКУ*).
* Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI.
У наведеній ситуації страховий платіж роботодавець перераховує на початку листопада. ПДФО і ВЗ із суми страхової виплати він має сплатити протягом трьох банківських днів з дня, що настає за днем, коли страховий платіж перерахований страховику. Отже, сплата ПДФО і ВЗ відбудеться до того, як буде нарахована зарплата за листопад. І, відповідно, можливості порахувати 30 % зарплатної межі для пільгового оподаткування під час сплати податків немає.
У такому разі діємо за таким планом:
— здійснюємо сплату ПДФО і ВЗ із суми сплаченого страхового внеску, розрахунок яких проводимо без застосування звільняючої від оподаткування норми п.п. «в» п.п. 164.2.16 ПКУ та у строки, встановлені законодавством. Тут можна говорити, що маємо авансові платежі зі сплати податків;
— наприкінці місяця зробимо перевірку правильності обчислення ПДФО і ВЗ із застосуванням зазначеної пільгової норми.
З теорією щодо оподаткування страхових виплат, проведених роботодавцем на користь працівника, ви можете ознайомитися у статті «Добровільне медстрахування: розбираємося з оподаткуванням» // «Оплата праці», 2022, № 21.
Повернемося до наведеної ситуації і зупинимося на кожному етапі плану більш детально.
Сплачуємо ПДФО і ВЗ при сплаті страхового платежу
Страховий платіж на користь працівника — це його дохід, наданий у негрошовій формі. Тому то до бази оподаткування ПДФО включаємо суму страхового платежу, збільшену на «натуральний» коефіцієнт. Розмір цього коефіцієнта — 1,219512.
Розрахуємо базу оподаткування ПДФО:
12000,00 х 1,219512 = 14634,14 (грн).
Розрахуємо суму ПДФО:
14634,14 х 18 % = 2634,15 (грн).
А от база для ВЗ не збільшується ні на які коефіцієнти. Її розмір становитиме фактичну суму негрошового доходу. Розрахуємо суму ВЗ:
12000,00 х 1,5 % = 180,00 (грн).
Отже, такі суми ПДФО і ВЗ сплачуємо до бюджету при виплаті страхової суми страховику (протягом 3 банківських днів з дня її виплати).
Застосовуємо пільгове оподаткування
Наприкінці місяця буде порахована зарплата за листопад, відповідно і з’являться нові обставини щодо оподаткування страхової виплати при застосуванні п.п. «в» п.п. 164.2.16 ПКУ (ср. ).
Тож перевіримо правильність розрахунку ПДФО і ВЗ із страхової виплати в листопаді 2022 року. Припустимо, що зарплата працівника, нарахована в листопаді, становить 16000,00 грн.
Розрахуємо розмір 30 % зарплатної пільги, на яку зменшується база оподаткування страхової виплати:
16000,00 х 30 % = 4800,00 (грн).
Зверніть увагу: сума страхового платежу внесена за рік у листопаді 2022 року. І при застосуванні пільгового оподаткування всю цю суму (без розкидання на місяці, за які вона перерахована) будемо порівнювати із 30 % межею зарплати листопада 2022 року.
Розрахуємо базу оподаткування ПДФО страхової виплати:
(12000,00 - 4800,00) х 1,219512 = 8780,49 (грн).
Розрахуємо суму ПДФО для страхової виплати:
8780,49 х 18 % = 1580,49 (грн).
Розраховуємо суму ВЗ:
(12000,00 - 4800,00) х 1,5 % = 108,00 (грн).
ПДФО з суми зарплати листопада становитиме 2880,00 грн (16000,00 х 18 %), а ВЗ — 240,00 грн (16000,00 х 1,5 %).
У бухобліку нараховуємо суми ПДФО і ВЗ у кінці місяця. Оскільки ПДФО і ВЗ із суми страхової виплати перераховані на початку місяця у більшій сумі, ніж їх розраховали за листопад, то маємо авансову сплату, яку можемо врахувати при наступній сплаті цих податків. Наприклад, можна врахувати цю авансову сплату при перерахуванні до бюджету ПДФО і ВЗ із зарплати за листопад .
Відображаємо в додатку 4ДФ
У додатку 4ДФ страхові виплати за договором ДМС страхувальник повинен відобразити у тому місяці кварталу, в якому фактично було здійснено їх нархування/виплата. За умовами прикладу — у листопаді.
Суму страхової виплати в межах пільгової межі оподаткування і ту, що перевищила таку пільгову межу, показуємо в розд. І додатка 4ДФ з ознакою доходу «125».
Також важливим нюансом при цьому є розмір страхової виплати, який відображається в графах 3а і 3 (нараховані та перераховані суми доходу) цього додатка. Як ми писали вище, для визначення бази оподаткування ПДФО при виплаті негрошового доходу треба застосовувати «натуральний» коефіцієнт.
Отже, базу оподаткування ПДФО відображаємо з урахуванням «натурального» коефіцієнта (див. роз’яснення з підкатегорії 103.25 ЗІР). При цьому не має значення, що ВЗ утримували з іншої (фактичної) суми.
Таким чином, у розд. І додатка 4ДФ за листопад на працівника формуємо 2 рядки. У першому класично відображаємо нараховану і виплачену (припустимо, що виплата відбулася своєчасно) зарплату з ознакою доходу «101». При цьому буде рівність граф 3а та 3 (сума зарплати — 16000,00 грн), 4а та 4 (сума ПДФО — 2880,00 грн), 5а та 5 (сума ВЗ — 240,00 грн).
У другому рядку відображаємо суму страхової виплати з ознакою доходу «125» таким чином. У графах 3а і 3 зазначаємо всю суму страхової виплати, яка буде складатися з неоподатковуваної фактичної суми страхової виплати і оподатковуваної її частини з урахуванням «натурального» коефіцієнта. Тобто показуємо суму 13580,49 грн (4800,00 + 8780,49).
У графах 4а і 4 зазначаємо суму нарахованого і сплаченого ПДФО, який ми розрахували наприкінці місяця — 1580,49 грн. У графах 5а і 5 зазначаємо суму ВЗ — 108,00 грн.
Як ви помітили, у другому рядку також маємо рівність граф 3а і 3, 4а і 4, 5а і 5. Адже і нарахування, і оплата страхового внеску, ПДФО і ВЗ відбулися в одному місяці.
