Навчальна відпустка
Відпустка у зв’язку з навчанням — це додаткова оплачувана відпустка, яка обов’язково надається працівникам, які навчаються (ст. 211, 213, 215, 216 КЗпП, ст. 13 — 15 Закону про відпустки*):
* Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 № 504/96-ВР.
— у середніх навчальних закладах (для всіх очників і заочників);
— на вечірніх відділеннях професійно-технічних навчальних закладів;
— у вищих навчальних закладах (ВНЗ) (для очників на вечірній формі навчання та заочників);
— у навчальних закладах післядипломної освіти і в аспірантурі (для очників на вечірній формі навчання та заочників).
Надають такий вид відпусток для підготовки та cкладання іспитів, на період настановних зaнять, виконання лабораторних робіт, складання заліків та іспитів.
Проте на сьогодні (в період дії воєнного стану) у більшості студентів освітній процес буде проходити дистанційно. Чи треба надавати в такому разі навчальну відпустку працівнику-студенту?
На жаль, у ст. 216 КЗпП і ст. 15 Закону про відпустки (щодо надання додаткових оплачуваних відпусток у зв’язку з навчанням) про дистанційну форму немає жодного слова.
Проте, на наш погляд, студенти, в яких навчання проходить онлайн, також мають право на отримання додаткової оплачуваної відпустки, як це передбачено зазначеними нормативно-правовими актами.
Адже від того, що заняття проходитимуть не у будівлі вищого навчального закладу, форма навчання не зміниться (була очною/заочною — залишиться очною/заочною).
Суміщати роботу з онлайн-сесією працівник все одно не зможе.
Умови та особливості надання навчальної відпустки, її тривалість, документальне оформлення і тонкощі оплати ми розглядали в консультації «Працівник-студент: надаємо й оплачуємо навчальну відпустку» // спецвипуск «Оплата праці», 2018, № 20/1. Тому детально на цьому сьогодні зупинятися не будемо.
Нагадаємо лише основні моменти. Так, навчальну відпустку:
а) надають незалежно від стажу роботи працівника на підприємстві. Тобто навіть якщо він відпрацював усього 1 день на робочому місці;
б) дозволяють приєднувати до щорічної відпустки;
в) використати можна тільки протягом відповідного навчального року;
г) не можна ділити, переносити, брати в рахунок наступного року, а також за неї не виплачують компенсацію;
ґ) надається виключно за основним місцем роботи. На період навчальної відпустки за основним місцем роботи, на роботі за сумісництвом оформляють відпустку без збереження заробітної плати на строк до закінчення відпустки за основним місцем роботи (лист Мінпраці від 16.05.2006 № 172/13/116-01).
Порядок надання навчальної відпустки нескладний:
— працівник пише заяву про надання навчальної відпустки і додає до неї довідку-виклик на сесію (форма № Н-5.01, затверджена наказом Міносвіти від 13.02.2019 № 179). У ній працівник обов’язково зазначає дату початку навчальної відпустки та її тривалість (у межах періоду, зазначеного в довідці-виклику);
— на підставі заяви керівник видає наказ (розпорядження) про надання навчальної відпустки на період, зазначений у довідці-виклику. Для цього можна скористатися типовою формою № П-3, затвердженою наказом Держкомстату від 05.12.2008 № 489.
Оплачують період навчальної відпустки відповідно до вимог Порядку № 100.
Щорічні відпустки: є нюанси
Повнолітні працівники-студенти. Чинним законодавством не встановлено будь-яких пільг або обмежень у наданні щорічних відпусток повнолітнім працівникам-студентам.
Тобто тривалість щорічної основної відпустки таких співробітників має бути не менше ніж 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік.
А якщо такі особи ще й успішно навчаються — їм (за бажанням) можна надати щорічну відпустку повної тривалості за перший рік праці до настання шестимісячного строку безперервної роботи на цьому підприємстві, в установі, організації (ст. 10 Закону про відпустки).
Крім того, за бажанням працівників, які навчаються в навчальних закладах без відриву від виробництва, їх щорічні відпустки можна приєднати до часу проведення настановного заняття, виконання лабораторних робіт, складання заліків та іспитів, часу підготовки і захисту дипломного проєкту та інших робіт, передбачених навчальною програмою (ст. 212 КЗпП).
Неповнолітні працівники-студенти. Що стосується неповнолітніх працівників-студентів, то для них існує низка пільг щодо надання щорічних відпусток. Так:
— щорічна основна відпустка в таких осіб становить 31 календарний день (ст. 75 КЗпП, ч. 8 ст. 6 Закону про відпустки);
— щорічну основну відпустку повної тривалості вони можуть отримати в зручний для них час (ст. 195 КЗпП, ст. 10 Закону про відпустки);
— щорічну відпустку повної тривалості в перший рік роботи на підприємстві, в установі вони мають право отримати до настання шестимісячного строку безперервної роботи (за бажанням) (ст. 195 КЗпП, ст. 10 Закону про відпустки);
— заборонено замінювати неповнолітньому працівнику будь-який вид відпустки грошовою компенсацією (ст. 24 Закону про відпустки).
Нюанси на час воєнного стану. Проте в сьогоднішніх умовах слід урахувати деякі нюанси.
1. У період дії воєнного стану:
— роботодавець може обмежити тривалість щорічної відпустки до 24 календарних днів за поточний робочий рік. А надання невикористаних днів щорічної відпустки (якщо її тривалість більше 24 календарних днів) перенести на період після припинення або скасування воєнного стану (ч. 1 ст. 12 Закону № 2136*);
* Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX.
— роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури (ч. 2 ст. 12 Закону № 2136).
При цьому заборона щодо ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом робочого року особам віком до 18 років, прописана у ч. 5 ст. 80 КЗпП, не діє.
2. В умовах спрощеного режиму регулювання трудових відносин*:
* Що це за режим та хто його може використовувати, читайте у статті «Спрощення трудових відносин: розбираємо черговий трудовий закон» // «Оплата праці», 2022, № 17.
— на прохання працівника щорічна відпустка може бути поділена на частини будь-якої тривалості або надана повної тривалості з урахуванням норм тривалості щорічних відпусток;
— відпускні працівникам виплачується до початку відпустки, якщо інше не передбачено трудовим або колективним договором (ст. 115 КЗпП). Тобто строк виплати відпускних у три календарні дні до початку відпустки можна змінити, а ці зміни закріпити або у трудовому, або у колективному договорі.
Додаткові дні відпустки
Для працівників, які успішно навчаються на вечірній і заочній формах навчання у ВНЗ незалежно від рівня акредитації, в яких навчальний план має свої особливості, додатково до навчальних відпусток надаються відпустки, тривалість яких установлена Порядком № 634*.
* Порядок, тривалість та умови надання щорічних відпусток працівникам, які навчаються у вищих навчальних закладах з вечірньою та заочною формами навчання, де навчальний процес має свої особливості, затверджений постановою Кабміну від 28.06.97 № 634.
Такі «бонусні» дні надають студентам творчих професій (музикантам, акторам тощо). Їм на період настановного заняття, виконання лабораторних робіт, складання заліків та іспитів, підготовки і захисту дипломного проєкту (роботи) виділяють додаткові дні навчальної відпустки. Як оплачуваної (10 або 20 календарних днів), так і неоплачуваної (10 календарних днів) залежно від обраного ними творчого напряму.
Відпустка для вступників
Для працівників, які тільки-но готуються до вступу до навчальних закладів, трудове законодавство також передбачає низку пільг та гарантій. Так:
— на період складання іспитів таким працівникам надається відпустка без збереження зарплати тривалістю 15 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місцезнаходження навчального закладу і назад (ст. 214 КЗпП, п. 12 частини першої ст. 25 Закону про відпустки).
Хоча вступних іспитів у навчальних закладах уже давно немає. Зазвичай вступники проходять зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО) чи НМТ (як у 2022 році), чи індивідуальні усні співбесіди (замість НМТ для деяких категорій абітурієнтів).
Саме для підготовки та проходження таких «іспитів» їм може стати у нагоді «вступна» додаткова відпустка. Сподіваємось, трудові інспектори не будуть вбачати порушень трудового законодавства при наданні таких відпусток;
— для навчання на підготовчих відділеннях при ВНЗ надається за бажанням 1 вільний від роботи день на тиждень протягом навчального року (ст. 214 КЗпП).
Але це ще не все. Працівникам, які навчаються в аспірантурі й успішно виконують індивідуальний план підготовки, також надається відпустка без збереження зарплати тривалістю, необхідною для проїзду до місцезнаходження ВНЗ і назад (п. 13 частини першої ст. 25 Закону про відпустки).
Творча відпустка
Працівникам, які суміщують трудову діяльність і наукову роботу, можуть надаватися творчі відпустки.
Такий відпочинок від роботи вони можуть отримати для:
— закінчення дисертації на здобуття наукового ступеня доктора філософії або доктора наук;
— для написання підручника, монографії, довідника тощо.
Порядок надання творчих відпусток регламентує постанова КМУ від 19.01.98 № 45. Звернемо увагу на його найважливіші моменти. Так:
1) творчі відпустки надаються один раз за однією з підстав (див. вище), не діляться на частини, а також у разі невикористання не компенсуються;
2) відпускні для оплати днів творчої відпустки нараховують відповідно до вимог Порядку № 100;
3) на розрахунок тривалості творчої відпустки не впливають святкові (неробочі) дні, які припадають на її час.
Тривалість творчої відпустки залежить від підстави, за якою вона надається. Так:
— для завершення кандидатської дисертації, а також для написання підручника або наукової роботи надається відпустка тривалістю до трьох місяців;
— для завершення докторської дисертації — до шести місяців.
Головне — в цей час успішно суміщувати основну діяльність з науковою роботою.
Для отримання творчої відпустки працівник подає:
— для завершення дисертації: заяву про надання відпустки і рекомендації наукової (науково-технічної) ради центрального органу виконавчої влади або вченої ради вищого навчального закладу III — IV рівнів акредитації або науково-дослідного інституту відповідного профілю про доцільність надання творчої відпустки;
— для написання підручника або наукової роботи: заяву про надання відпустки і довідку видавництва про включення підручника або наукової роботи до плану випуску видань на поточний рік.
На підставі зазначених документів роботодавець видає відповідний наказ (розпорядження).
Додаткові дні, вільні від роботи
Працівникам, які навчаються на останніх курсах закладів вищої освіти, додатково надаються дні, вільні від роботи (ст. 218 КЗпП). Зокрема:
— один вільний день щотижня для підготовки до заняття (при шестиденному робочому тижні). Такі дні надають протягом 10 навчальних місяців перед початком виконання дипломного проєкту (роботи) або складання державних іспитів* і оплачують у розмірі 50 % установленої зарплати, але не нижче МЗП (ч. 2 ст. 218 КЗпП).
* Цей період визначає вищий навчальний заклад, і залежить він від навчального плану цього закладу. Зазвичай з вересня по червень.
При п’ятиденному робочому тижні кількість вільних від роботи днів змінюється залежно від тривалості робочої зміни при збереженні загальної кількості вільних від роботи годин.
При підсумованому обліку робочого часу кількість наданих працівникові вільних від роботи днів може змінюватися, але за умови, що загальна кількість робочих годин звільнення працівника від роботи залишиться незмінною.
Порядок розрахунку кількості вільних від роботи днів при 5-денному робочому тижні або при підсумованому обліку робочого часу наведено в листі Мінсоцполітики від 01.12.2011 № 1084/13/84-11;
— один-два дні на тиждень без збереження зарплати (за бажанням). Знову ж таки протягом 10 навчальних місяців перед початком роботи над дипломним проєктом або складанням державних іспитів (ч. 3 ст. 218 КЗпП).
Працівникам-аспірантам за їх бажанням надають:
— протягом 4 років навчання один вільний від роботи день на тиждень (незалежно від того, скільки днів становить робочий тиждень) з оплатою в розмірі 50 % середньої заробітної плати (ч. 4 ст. 218 КЗпП);
— протягом 4-го року навчання додатково ще один вільний день на тиждень без збереження заробітної плати (ч. 5 ст. 218 КЗпП).
Для отримання вільного від роботи дня працівник подає відповідну заяву. На підставі цього документа роботодавець оформляє наказ (розпорядження).
Оплата проїзду до ВНЗ
Роботодавець зобов’язаний один раз на рік оплатити працівникам, які навчаються у ВНЗ з вечірньою та заочною формою навчання, проїзд до місця розташування навчального закладу і назад (ст. 219 КЗпП):
— на настановні зайняття;
— для виконання лабораторних робіт;
— складання заліків та іспитів;
— для підготовки та захисту дипломного проєкту (роботи).
Розмір оплати — 50 % вартості проїзду. При цьому вид транспорту, яким користується працівник-студент, не має значення.
Для отримання компенсації вартості проїзду працівник повинен подати відповідну заяву і надати документи, що підтверджують такі витрати.
Компенсують проїзд працівникам відповідно до правил, установлених для відрядження (лист Мінсоцполітики від 02.01.2013 № 2/13/116-13). Тобто згідно з вимогами Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.98 № 59 (ср. ).
У додатку ДФ Об’єднаної звітності таку виплату податківці радять показувати з ознакою доходу «126» як дохід у вигляді додаткового блага (категорія 103.25 ЗІР).
Проте якщо працівник навчається дистанційно, оплачувати проїзд до місцезнаходження навчального закладу, як того вимагає ст. 219 КЗпП, роботодавцеві не доведеться. Адже при такій формі навчання їхати студенту нікуди не треба.
