Темы статей
Выбрать темы

Благодійність на житло: оформлюємо правильно

Жиленко Екатерина, эксперт по оплате труда и трудовым отношениям
Підприємство-роботодавець хоче надати своїм працівникам фінансову допомогу на відновлення житла, постраждалого під час війни. Чи буде це оподатковуватись ПДФО, військовим збором (ВЗ) та ЄСВ?

Судячи з усього, у запитанні йдеться про відновлення житла, яке постраждало внаслідок збройної агресії РФ. У цей непростий для всіх час кожен допомагає, як може. Роботодавці також проявляють турботу про своїх працівників. Один з варіантів — фінансова допомога на різні потреби, у тому числі на відновлення пошкодженого або зруйнованого житла.

Звісно, виникає питання: чи можна якось звільнитись від податкового тягаря, надавши таку допомогу? Так, дійсно, є декілька варіантів. Проте кожен із них має свої особливості.

Варіант 1. Цільова благодійна допомога

Відповідно до припису абз. «в» п.п. 170.7.2 ПКУ не включається до оподатковуваного доходу (тобто не оподатковується ПДФО) цільова або нецільова благодійна допомога, що надається платнику податку, який, зокрема, постраждав внаслідок збройної агресії РФ у період дії правового режиму воєнного стану.

Але є одне «але»: така благодійна допомога повинна розподілятися через державний чи місцевий бюджет або через банківські рахунки благодійних організацій, Товариства Червоного Хреста України, внесених до Реєстру неприбуткових організацій та установ.

Хоча є і більш простий варіант: профспілкова виплата, здійснена за рішенням профспілки на користь її члена, який має статус постраждалого внаслідок збройної агресії РФ. Така виплата є неоподатковуваною цільовою благодійною допомогою. Тож цей варіант підійде для тих, хто має профспілку.

Як підтвердити, що працівник відноситься до постраждалих внаслідок збройної агресії РФ проти України у період дії воєнного стану? Порядок такого підтвердження для цілей звільнення від ПДФО має визначити Кабмін. Але до його появи статус таких осіб визначає самостійно надавач благодійної допомоги (п. 26 підрозд. 1 розд. ХХ ПКУ).

Якщо вам підходить цей варіант, то є сенс далі замислюватись над оподаткуванням, тобто ВЗ та ЄСВ.

Із ВЗ усе просто. Він слідує за ПДФО — теж не нараховуємо.

А з ЄСВ трохи складніше, однак його також не слід нараховувати на цільову благодійну допомогу. Адже таку виплату можна розглядати як матеріальну допомогу разового характеру, що надається окремим працівникам у зв’язку із сімейними обставинами. А вона, у свою чергу, відноситься до інших виплат, що не належать до фонду оплати праці (п. 3.31 Інструкції № 5*).

* Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстатисту України від 13.01.2004 № 5.

Крім того, така допомога належить до виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховують ЄСВ (п. 14 розд. І Переліку № 1170*). Це підтверджують і податківці у консультації з підкатегорії 201.04.02 ЗІР ДПСУ.

* Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджений постановою КМУ від 22.12.2010 № 1170.

Варіант 2. Нецільова благодійна допомога

Відповідно до п.п. 1 70.7.3 ПКУ не включають до оподатковуваного доходу суму нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами — юридичними або фізичними особами на користь платника податку.

Але і тут є обмеження: максимальний сукупний розмір такої допомоги протягом звітного податкового року не має перевищувати граничного розміру доходу, визначеного згідно з абз. 1 п.п. 169.4.1 ПКУ, встановленого на 1 січня такого року. Тобто йдеться про граничний дохід для застосування податкової соціальної пільги. У 2022 році він становить 3470 грн.

Тобто у 2022 році роботодавець без утримання ПДФО та ВЗ може надати допомогу лише на суму 3470 грн. Вона знайде своє відображення у 4ДФ із ознакою доходу «169». А от суму перевищення доведеться оподаткувати ПДФО та ВЗ на загальних підставах. До 4ДФ вона потрапить під кодом «127».

У питанні ЄСВ звертаємось до уже знайомих норм законодавства (див. розділ «Цільова благодійна допомога»). І знову ж таки маємо підтвердження від податкових експертів у підкатегорії 201.03 ЗІР ДПСУ. Нецільова благодійна допомога не належить до основної, додаткової зарплати та інших заохочувальних, компенсаційних виплат, а відповідно до п. 3.31 Інструкції № 5 є матеріальною допомогою разового характеру — іншою виплатою, що не належить до фонду оплати праці. Тому вона не є базою нарахування ЄСВ.

Варіант 3. Цільова благодійна допомога на відновлення житла

Окрім уже розглянутих вище варіантів також існує «спеціальна житлова благодійка». Приписом абз. «б» п.п. 170.7.8 ПКУ передбачено звільнення від оподаткування для благодійної допомоги на відновлення втраченого майна, на житлові, соціальні і побутові потреби та на інші потреби згідно з переліком, що визначається КМУ.

Щоб не потрапити під оподаткування ПДФО (а отже і ВЗ) ця допомога має відповідати певним критеріям.

По-перше, є чітка прив’язка до Переліку № 653*. Тут, зокрема, КМУ визначає закупівлю товарів (послуг), необхідних для відбудови пошкодженого (знищеного) житла, господарських будівель і споруд.

* Перелік потреб, сума благодійної допомоги для задоволення яких не включається до оподатковуваного доходу платників податку на доходи фізичних осіб, затверджений постановою КМУ від 26.11.2014 № 653.

По-друге, така благодійна допомога має бути надана згідно з п.п. 165.1.54 ПКУ та визначеним цим підпунктом платникам податку.

Звертаємось до абз. «в» п.п. 165.1.54 ПКУ. Під оподаткування не потрапляє сума благодійної допомоги, виплаченої (наданої) благодійниками, у тому числі благодійниками-фізособами, у порядку, визначеному Законом № 5073*, на користь таких осіб:

— учасників бойових дій — військовослужбовців (резервістів, військовозобов’язаних) та працівників ЗСУ, Нацгвардії, СБУ, МВД, поліцейських та працівників Нацполіції інших військових та добровольчих формувань територіальних громад, у тому числі тих, які зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я, загинули, померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, які захищають (захищали) незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, беруть (брали) безпосередню участь у відсічі збройної агресії, або на користь членів сімей таких учасників бойових дій;

— працівників підприємств, установ, організацій, сил цивільного захисту, які залучаються (залучалися) та беруть (брали) безпосередню участь у забезпеченні національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ, перебуваючи безпосередньо в районах проведення бойових дій та у період здійснення бойових дій, або на користь членів їхніх сімей;

— фізичних осіб, які мешкають (мешкали) на території населених пунктів, в яких проводяться (проводилися) бойові дії, та/або які вимушено покинули місце проживання у зв’язку з проведенням бойових дій у таких населених пунктах.

* Закон України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» від 05.07.2012 № 5073-VI.

Якщо працівники установи не брали участі у бойових діях і не є членами сімей учасників, то залишається варіант із наданням благодійної допомоги фізособам, які мешкають (мешкали) на території населених пунктів проведення бойових дій.

У цьому разі слід дотримуватись «карти», наведеної у Переліку № 75*. Тут перелічено райони проведення бойових дій. Важливо пам’ятати: цей документ досить часто оновлюють (див. тут minre.gov.ua/documents). Тож надаючи допомогу працівникам відповідно до цієї законодавчої підстави, перевірте, чи на той момент належить населений пункт, в якому вони мешкають (мешкали), до громад з Переліку № 75.

* Перелік територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 10 вересня 2022 року.

По-третє, сума благодійної допомоги на відновлення житла має свій максимум — 500 розмірів мінімальної зарплати, встановленої на 1 січня звітного (податкового) року. Тобто у 2022 році сума обмеження становить 3 250 000 грн.

Якщо загальна сума отриманої благодійної допомоги протягом звітного (податкового) року перевищує цей поріг, то сума перевищення оподатковується за загальними правилами. І при цьому платник податку зобов’язаний подати річну податкову декларацію із зазначенням сум благодійної допомоги.

І по-четверте, строк неоподаткування такої благодійної допомоги також обмежений — до 31 грудня включно року, наступного за роком, в якому припинено або скасовано воєнний стан в Україні, та/або завершено здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ.

Виникає резонне питання: а чи не буде проблем із статусом благодійника у підприємства-роботодавця? Чи треба для цього бути внесеним до Реєстру благодійних організацій? Ні, не буде, і ні, не треба.

Пояснення маємо у п.п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону № 5073. Благодійником є дієздатна фізична особа або юридична особа приватного права (у тому числі благодійна організація), яка добровільно здійснює один чи декілька видів благодійної діяльності.

Також відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону № 5073 суб’єктами благодійної діяльності є благодійні організації, які утворені та діють відповідно до цього Закону, а також інші благодійники та бенефіціари.

Із цього випливає, що благодійниками є не лише благодійні організації, а й інші юридичні (і фізичні) особи.

І не забуваємо про ЄСВ. А точніше, забуваємо ☺. Адже тут знову ж таки маємо разову матеріальну допомогу, на яку цей внесок не нараховують.

App
Скачайте наше мобильное приложение Factor

© Factor.Media, 1995 -
Все права защищены

Использование материалов без согласования с редакцией запрещено

Ознакомиться с договором-офертой

Присоединяйтесь
Адрес
г. Харьков, 61002, ул. Сумская, 106а
Мы принимаем
ic-privat ic-visa ic-visa

Мы используем cookie-файлы, чтобы сделать сайт максимально удобным для вас и анализировать использование наших продуктов и услуг, чтобы увеличить качество рекламных и маркетинговых активностей. Узнать больше о том, как мы используем эти файлы можно здесь.

Спасибо, что читаете нас Войдите и читайте дальше