МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
ЩОДО ОПЛАТИ ЛИСТКІВ НЕПРАЦЕЗДАТНОСТІ У ПЕРІОД ПРОСТОЮ
Лист від 19.03.2009 р. № 51/18/99-09
У Департаменті соціального партнерства і
загальнообов’язкового державного соціального страхування Міністерства праці та соціальної політики розглянуто <…> лист щодо оплати листків непрацездатності у період простою.Незалежно від того, чи тимчасова непрацездатність працівника настала
до початку простою, чи у період простою та продовжується після його закінчення, оплата днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, здійснюється на загальних підставах і надається у порядку та розмірах, установлених Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням». Розрахунок середньої заробітної плати проводиться відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням (далі — Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 р. № 1266.Згідно з пунктами 3 та 4 Порядку розрахунковим періодом для
застрахованої особи є останні шість календарних місяців (з 1-го до 1-го числа), що передують місяцю, в якому настав страховий випадок (у тому числі тимчасова втрата працездатності), протягом якого особа працювала та сплачувала страхові внески або за неї сплачувались страхові внески.У <…> прикладі листок непрацездатності працівникові має бути оплачено
за робочі дні за графіком роботи цього працівника, що пропущені через хворобу, розрахунковим періодом для обчислення середньоденної заробітної плати будуть останні шість календарних місяців (з 1-го до 1-го числа), що передують місяцю, в якому настав страховий випадок. Оскільки підприємство перебувало у простої з оплатою 2/3 тарифної ставки всі 6 місяців розрахункового періоду, середня заробітна плата для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності та оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця визначається виходячи з 2/3 тарифної ставки (посадового окладу), встановленої працівникові.Пунктом 10 Порядку передбачено визначення середньої заробітної плати для розрахунку страхових виплат та оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця виходячи з місячної тарифної ставки (посадового окладу), встановленої працівникові на момент настання страхового випадку, тільки у випадках, якщо у розрахунковому періоді перед настанням страхового випадку застрахована особа не мала заробітку з поважних причин (тимчасова непрацездатність, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком) або якщо страховий випадок настав у перший день роботи. Простій не з вини працівника не належить до зазначених поважних причин.
Також ураховуючи, що відповідно до п.п. 2.2.12 Інструкції зі статистки заробітної плати оплата простою не з вини працівника включається до фонду оплати праці і з цієї суми сплачуються страхові внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, сума оплати простою
включається до обчислення середньої заробітної плати для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності та оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця.
Директор Департаменту соціального партнерства
і загальнообов’язкового державного соціального страхування
В. Ступак
Коментар редакції
ЗБЕРЕЖЕНИЙ ЗАРОБІТОК ЗА ПЕРІОД ПРОСТОЮ БЕРЕ УЧАСТЬ У РОЗРАХУНКУ ЛІКАРНЯНИХ: МІНПРАЦІ ЗМІНЮЄ ПОЗИЦІЮ
У
листі, що коментується, Мінпраці роз’яснює порядок оплати листка непрацездатності в період простою не з вини працівника. Як відомо, період простою оплачують з розрахунку не нижче 2/3 тарифної ставки встановленого працівнику розряду (ст. 113 КЗпП).Як зазначає Мінпраці, при оплаті листка непрацездатності в період простою не можна розраховувати середню зарплату виходячи з установленої працівнику тарифної ставки (окладу) та середньомісячної кількості робочих днів за графіком роботи. Адже в
п. 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266 (далі — Порядок № 1266), чітко визначено випадки застосування такого розрахунку, а саме: якщо в розрахунковому періоді у працівника відсутній заробіток з однієї із трьох поважних причин (простій не належить до їх числа) та якщо страховий випадок настав у перший день роботи застрахованої особи.Висновок
листа досить несподіваний: до розрахунку лікарняних повинен прийматися збережений заробіток за період простою з розрахунку не нижче 2/3 тарифної ставки (окладу). Дні перебування працівника у простої не виключаються з розрахункового періоду.Ґрунтується це твердження на тому, що виплати за час простою входять до фонду оплати праці на підставі
п.п. 2.2.12 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. № 5 (далі — Інструкція № 5), на них нараховуються внески до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі — Фонд), отже, вони повинні включатися до розрахунку.Вартий уваги той факт, що таке твердження не узгоджується з:
— загальноприйнятим підходом до розрахунку середньої зарплати для оплати лікарняних за
Порядком № 1266, згідно з яким розрахунок проводиться виходячи з фактично відпрацьованих робочих днів у розрахунковому періоді;— роз’ясненнями, наданими раніше Фондом у
листі від 22.05.2007 р. № 04-06/Ш-106з-159 та листах Мінпраці (див., наприклад, лист Мінпраці від 02.04.2007 р. № 211/020/153-07, від 02.04.2008 р. № 159/020/99-08, від 05.06.2008 р. № 295/020/99-08). Роз’яснення зводилися до того, що перелік виплат за невідпрацьований час, які не включаються до розрахунку лікарняних, наведено в п.п. 2.2.12 Інструкції № 5. Зауважимо, що виплати за час простою не з вини працівника входять до цього переліку. Відповідно виплати, нараховані за невідпрацьований час, незважаючи на те, що вони входять до фонду оплати праці та обкладаються внесками, не враховуються. Не повинні включатися до розрахунку також виплати за час, протягом якого працівник не працював, але за ним зберігався середній заробіток, обчислений згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100.Тепер же виходячи з
листа, що коментується, Мінпраці вважає інакше: період простою, а також сума його оплати повинні брати участь у розрахунку середньої зарплати для оплати листка непрацездатності. Безумовно, такий підхід заощаджує кошти Фонду, а отже, Мінпраці дотримуватиметься його і в подальшому. У зв’язку з цим висновки листа слід взяти до уваги при оплаті листка непрацездатності в період простою не з вини працівника.У цьому листі Мінпраці зазначає: дні хвороби, що припадають на період простою (незалежно від того, коли почалася хвороба — до простою або в період простою та продовжується після його закінчення), підлягають оплаті на загальних підставах.
