Теми статей
Обрати теми

Деякі питання бухобліку

Редакція ББ
Лист від 19.06.2009 р. № 15-04/1643-10013

ДЕРЖАВНЕ КАЗНАЧЕЙСТВО УКРАЇНИ

ДЕЯКІ ПИТАННЯ БУХОБЛІКУ

Лист від 19.06.2009 р. № 15-04/1643-10013

(витяг)

 

<...>

Як показати в обліку ремонт медобладнання із заміною дорогих запчастин?

<...> Відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ, затвердженого наказом Головного управління Державного казначейства України від 10.12.99 р. № 114 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.99 р. за № 890/4183, оприбуткування запасних частин до обладнання відображається на субрахунку 238 «Запасні частини до транспортних засобів, машин і обладнання».

У разі необхідності заміни деталей при ремонті обладнання, що стали непридатними для подальшої експлуатації, витрати, пов’язані з їх заміною, відносяться на фактичні видатки установи.

До передачі в експлуатацію запасні частини обліковуються відповідно до Інструкції з обліку запасів бюджетних установ, затвердженої наказом Державного казначейства України від 08.12.2000 р. № 125 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21.12.2000 р. за № 937/5158.

Після закінчення робіт по заміні деталей при ремонті обладнання оформляється акт виконаних робіт і вартість деталей списується установою на витрати за дебетом відповідного субрахунку класу 8 «Витрати» та кредитом субрахунку 238 «Запасні частини до транспортних засобів, машин і обладнання».

 

<...>

Чи повинна бюджетна установа складати наказ (положення) про облікову політику?

<...> Державне казначейство України як орган, який здійснює функції з державного регулювання методології бухгалтерського обліку і фінансової звітності, встановлює єдині правила ведення бухгалтерського обліку та складання звітності про виконання бюджетів, кошторисів, видає інструкції з цих питань та здійснює контроль за їх дотриманням.

Крім того, відповідно до пункту 3 Положення про Державне казначейство України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1232, одним із основних його завдань є установлення єдиних правил бухгалтерського обліку і звітності про виконання державного та місцевих бюджетів, кошторисів розпорядників бюджетних коштів.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» облікова політика — це сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності.

Згідно з пунктом 5 статті 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підприємство має право самостійно визначати облікову політику, обирати форму ведення бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку (від внутрішніх процедур документообігу до процедур, пов’язаних зі складанням та консолідацією фінансової звітності, технологією обробки облікової інформації, запровадження додаткової системи рахунків і регістрів аналітичного обліку, визначення прав працівників на підписання бухгалтерських документів, враховуючи специфіку та особливості своєї діяльності).

Враховуючи, що цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, вважаємо, що підприємство може скористатися своїм правом щодо визначення облікової політики та регламентувати це своїм нормативно-розпорядчим документом. При цьому слід враховувати специфіку установи, наявність окремих порядків щодо виконання державних програм, а також норму пункту 3 статті 56 Бюджетного кодексу України, що розпорядники бюджетних коштів ведуть бухгалтерський облік відповідно до правил, встановлених Державним казначейством України.

 

<...>

Як в бухобліку показати безоплатну передачу майна між різними рівнями бюджетів?

<...> Порядок безоплатної передачі об’єктів права державної власності зі сфери управління міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, Фонду державного майна, інших державних органів, які відповідно до законодавства здійснюють функції з управління державним майном, об’єднань підприємств, яким делеговано функції з управління майном підприємств і організацій, заснованих на державній власності, Національної академії наук, галузевих академій наук, інших установ та організацій, яким державне майно передано у безоплатне користування, до сфери управління інших органів, уповноважених управляти державним майном, або самоврядних організацій, визначений у Положенні про порядок передачі об’єктів права державної власності, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 21.09.98 р. № 1482.

У бухгалтерському обліку операції з безоплатної передачі майна відображаються відповідно до вимог Інструкції про кореспонденцію субрахунків бухгалтерського обліку для відображення основних господарських операцій бюджетних установ, затвердженої наказом Державного казначейства України від 10.07.2000 р. № 61 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.08.2000 р. за № 497/4718 (у редакції наказу Державного казначейства України від 14.02.2005 р. № 28).

 

<...>

Як у бухгалтерському обліку показати відновлення комунальних видатків при оренді?

<...> Згідно з умовами договору оренди витрати зі сплати комунальних платежів може взяти на себе орендодавець з наступним відшкодуванням вказаних витрат орендарем.

При цьому, якщо безпосередні розрахунки з постачальниками зазначених послуг здійснює орендодавець, кошти, які сплачує орендар, відображаються як відшкодування витрат по загальному фонду та відносяться на відновлення касових видатків по загальному фонду. Якщо зазначені вище видатки були здійснені за рахунок коштів спеціального фонду, то суми відшкодувань відповідно зараховуються на рахунки спеціального фонду і відображаються як зменшення видатків по спеціальному фонду.

Суми нарахованої плати за комунальні послуги зданих в оренду приміщень відображаються бухгалтерським проведення за дебетом субрахунку 364 «Розрахунки з іншими дебіторами» та кредитом субрахунку 811 «Видатки за коштами, отриманими як плата за послуги». Надходження коштів на відшкодування касових видатків за комунальні послуги зданого в оренду приміщення відображаються за дебетом субрахунків 313 «Поточні рахунки для обліку коштів, отриманих як плата за послуги», 323 «Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку коштів, отриманих як плата за послуги» та кредитом субрахунку 364 «Розрахунки з іншими дебіторами».

 

<...>

Як відобразити в бухгалтерському обліку надходження страхової суми та її використання?

<...> Страхові суми можуть надходити до установи за пошкоджене майно або при виникненні нещасного випадку з працівником установи від страхових організацій.

У разі якщо до установи надійшли страхові суми від страхових організацій за майно, то зазначені кошти залишаються у розпорядженні установи та використовуються на ремонт, модернізацію чи придбання нових необоротних активів (крім будівель і споруд) та матеріальних цінностей.

Якщо при виникненні нещасного випадку з працівником до установи надійшли страхові суми від страхових організацій, то зазначені кошти перераховуються працівнику установи.

<...>

Як розрахувати суму відшкодування заподіяної шкоди (псування майна, недостача)?

<...> Стягнення з винних осіб втрат, заподіяних крадіжкою, нестачею або втратою, здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.01.96 р. № 116 «Про затвердження Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей» та Закону України «Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), нестачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей».

 

<...>

Чи може бюджетна установа придбати автомобіль у фізичної особи?

<...> Механізм здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти визначено Положенням про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2008 р. № 921.

Відповідно до зазначеного Положення учасниками процедури закупівлі можуть бути фізичні чи юридичні особи (резидент або нерезидент), що підтвердили намір взяти участь у процедурі закупівлі та подали тендерну пропозицію або взяли участь у переговорах при проведенні процедури закупівлі в одного учасника.

У разі визначення переможцем процедури закупівлі фізичної особи (тендерну пропозицію якої було акцептовано) з нею укладається договір про закупівлю автомобіля.

Крім того, слід зазначити, що під час оплати рахунків на придбання легкових автомобілів необхідно дотримуватися граничних сум витрат, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 04.04.2001 р. № 332 «Про граничні суми витрат на придбання легкових автомобілів, меблів, іншого обладнання та устаткування, комп’ютерів, придбання і утримання мобільних телефонів державними органами, а також установами та організаціями, які утримуються за рахунок державного бюджету, республіканського Автономної Республіки Крим і місцевих бюджетів».

 

<...>

Як відобразити в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності перерахування на рахунок іншої бюджетної установи компенсацій за невикористану відпустку?

<...> Згідно зі статтею 83 Кодексу законів про працю у разі переведення працівника на роботу на інше підприємство, в установу, організацію грошова компенсація за не використані ним дні щорічних відпусток за його бажанням повинна бути перерахована на рахунок підприємства, установи, організації, куди перейшов працівник.

Установа, яка перераховує нараховану суму компенсації за невикористану відпустку за вирахуванням податків, у бухгалтерському обліку відображає зазначену операцію за дебетом субрахунку 661 «Розрахунки із заробітної плати» та кредитом відповідного субрахунку класу 3 «Кошти, розрахунки та інші активи».

Отримання зазначених коштів у бухгалтерському обліку відображається за дебетом відповідного субрахунку класу 3 «Кошти, розрахунки та інші активи» та кредитом субрахунку 671 «Розрахунки з депонентами».

У фінансовій звітності зазначена операція відображається відповідно до вимог Порядку складання місячної та квартальної фінансової звітності у 2009 році установами та організаціями, які отримують кошти державного або місцевих бюджетів, затвердженого наказом Державного казначейства України від 25.03.2009 р. № 123 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.04.2009 р. за № 338/16354.

 

<...>

Чи можна оплатити ремонт плавального басейну, що належить вищому навчальному закладу, який утримується з державного бюджету за кошти обласного бюджету?

<...> Відповідно до статті 85 Бюджетного кодексу України забороняється планувати та здійснювати видатки, не віднесені до місцевих бюджетів цим Кодексом, а також здійснювати впродовж бюджетного періоду видатки на фінансування бюджетних установ одночасно з різних бюджетів, за винятком державних професійно-технічних навчальних закладів, вищих навчальних закладів державної форми власності. При цьому фінансування зазначених навчальних закладів за рахунок коштів місцевих бюджетів може здійснюватися виключно у разі перевиконання доходної частини загального фонду відповідного бюджету.

Таким чином, кошти місцевого бюджету можуть бути джерелом проведення ремонту бюджетної установи, що фінансується з державного бюджету, за умови дотримання бюджетного законодавства.

При цьому необхідно звернути увагу, що установа, у кошторисі якої передбачені кошти на проведення таких заходів, повинна у повній мірі відобразити надходження, касові та фактичні видатки.

Заступник голови О. Чечуліна

 

КОМЕНТАР РЕДАКЦІЇ

 

ДЕРЖКАЗНАЧЕЙСТВО поспішає НА допоМОГУ:

доБІРКА РОЗ’ЯСНЕНЬ ЩОДО ДЕЯКИХ ПИТАНЬ БУХОБЛІКУ

Питання, на які відповідає Держказначейство у

листі, що коментується, вже розглядалися на сторінках видання. Цей лист є підтвердженням наших висновків щодо питань, розглянутих у ньому. Зупинимось на кожному з них.

 

РЕМОНТ МЕДОБЛАДНАННЯ

Питання відображення в обліку операцій з ремонту медобладнання із заміною дорогих запчастин докладно було розглянуто в консультації «Ремонт необоротних активів із заміною агрегатів» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2007, № 33, с. 33).

Держказначейство підтверджує: оприбуткування запчастин до обладнання повинно відображатись на субрахунку

238 «Запасні частини до транспортних засобів, машин і обладнання». При цьому запчастини повинні обліковуватись на зазначеному субрахунку незалежно від їх вартості. Витрати, пов’язані із заміною деталей,відносяться на фактичні видатки установи.

Наведемо умовний

приклад.

Закладом охорони здоров’я, який фінансується з місцевого бюджету, придбана трубка для апарата штучної вентиляції легенів з метою встановлення її на апарат замість старої (повністю зношена і не придатна для подальшого застосування). Вартість трубки — 21000 грн. (у тому числі ПДВ — 3500 грн.). Заміна старої трубки на нову виконана спеціалізованим підприємством. Вартість робіт по заміні трубки склала 1000 грн. Згідно з актом виконаних робіт нова трубка була встановлена на апарат штучної вентиляції легенів.

У бухгалтерському обліку ці операції відображаються таким чином:

 

№ з/п

Зміст операцій

Кореспонденція субрахунків

Сума, грн.

дебет

кредит

1

2

3

4

5

1

Закладом охорони здоров’я придбана трубка для апарата штучної вентиляції легенів (без ПДВ)

238

675

17500

Одночасно сума ПДВ списана на видатки установи

802

675

3500

2

Перераховано постачальнику за трубку для апарата штучної вентиляції легенів

675

321

21000

3

Згідно з актом виконаних робіт відображено фактичні видатки установи на проведення виконавцем заміни трубки апарата штучної вентиляції легенів

802

675

1000

4

Перераховано кошти виконавцю за виконані роботи

675

321

1000

5

Вартість трубки, встановленої на апарат штучної вентиляції легенів, списана згідно з актом на видатки установи

802

238

17500

 

В інвентарну картку обліку основних засобів типової форми № ОЗ-6 (бюджет), відкриту для обліку

апарата штучної вентиляції легенів, слід внести запис про здійснення ремонту апарата із заміною трубки.

Нагадаємо, що відповідно до

Роз’яснень щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затверджених наказом Державного казначейства України від 04.11.2004 р. № 194 (далі — Роз’яснення № 194), та консультації спеціалістів органів Держказначейства «Застосування КЕКВ при заміні рентгенівської трубки» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2009, № 12, с. 31) придбання запчастин для проведення ремонту медичного обладнання повинно здійснюватись за КЕКВ 1132 «Медикаменти та перев’язувальні матеріали».

 

НАКАЗ ПРО ОБЛІКОВУ ПОЛІТИКУ

Згідно з

п. 5 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV (далі — Закон № 996) підприємство самостійно визначає свою облікову політику, тобто принципи, методи та процедури, які воно використовує для складання і подання фінансової звітності.

Держказначейство у

листі наголошує на тому, що дія цього Закону, зокрема вказаного пункту, розповсюджується на всіх юридичних осіб, у тому числі й на бюджетні установи та організації.

Згідно зі

ст. 3 Закону № 996 фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, базуються на даних бухгалтерського обліку — обов’язкового виду обліку, що ведеться підприємствами, у тому числі бюджетними установами та організаціями. Законом № 996 бухгалтерський облік охарактеризовано як процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність установи зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Особливість бюджетних установ полягає в тому, що їх бухгалтерський облік є специфічним і ведеться за особливими правилами. Відповідно до

ст. 56 Бюджетного кодексу України від 21.06.2001 р. № 2542-III (далі — БКУ) та ст. 6 Закону № 996 правила ведення бухгалтерського обліку бюджетних установ встановлює Державне казначейство України.

Слід зазначити, що розробка облікової політики бюджетними установами, крім того, що повністю здійсненна на підставі чинного законодавства та нормативних документів, затверджених Держказначейством,

потрібна насамперед самій установі.

Облікова політика

має забезпечувати:

— повноту відображення в бухгалтерському обліку всіх факторів діяльності установи;

— своєчасність відображення фактів господарської діяльності в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності;

— застосування в бухгалтерському обліку методів оцінки, що повинні запобігати заниженню оцінки зобов’язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів бюджетної установи;

— відображення в бухгалтерському обліку факторів господарської діяльності не лише виходячи з їх правової форми, а і з урахуванням їх економічного змісту;

— відображення доходів і витрат у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення незалежно від надходження чи сплати грошових коштів;

— тотожність даних аналітичного обліку оборотам і залишкам по рахунках синтетичного обліку на останній календарний день кожного місяця;

— раціональне ведення бухгалтерського обліку виходячи з умов діяльності установи та її величини;

— дотримання вимог бюджетного законодавства про економне та ефективне витрачання бюджетних коштів.

Методи і засоби бухгалтерського обліку, що використовуються бюджетною установою, мають застосовуватися послідовно з року в рік протягом усієї діяльності установи, а також усіма його структурними підрозділами (підвідомчими установами) та

затверджуються наказом про облікову політику.

Підготовка наказу про облікову політику є досить трудомістким процесом та вимагає від учасників цього процесу певних здібностей, комплексних знань законодавства (як бюджетного, так і загального), усіх процесів, що відбувалися в установі та за її межами, відбуваються та відбуватимуться.

За формою облікова політика має вид наказу керівника, на підставі якого головний бухгалтер складає проект наказу і з усіма його додатками та розрахунками передає на затвердження керівнику установи. Наказ про облікову політику набуває чинності з дня його підписання керівником та є обов’язковим для виконання всіма службами і працівниками установи.

Наказ про облікову політику розробляється з урахуванням принципу послідовності, тобто постійного з року в рік застосування установою вибраної політики. Він може діяти декілька років, однак при уточненні окремих положень політики (у зв’язку із внесенням змін до законодавчих і нормативних документів, істотної зміни умов діяльності установи чи інших істотних факторів) до нього

можуть вноситися зміни. Зміни до облікової політики установи оформляються наказом (розпорядженням) керівника.

Важливим моментом при розробці та прийнятті облікової політики є те, що відповідно до

п. 2 ст. 8 Закону № 996 питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) чи уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та засновницьких документів. Тому доцільно основні положення облікової політики узгоджувати із вищою за рівнем установою.

 

БЕЗОПЛАТНА ПЕРЕДАЧА МАЙНА

У нашому виданні цьому питанню була присвячена консультація «Безоплатне отримання ТМЦ» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2008, № 13, с. 38).

Наведемо умовний

приклад безоплатної передачі майна з балансу однієї організації на баланс іншої.

Відділ освіти, який фінансується з міського бюджету, придбав телевізор вартістю 2700 грн. (у тому числі ПДВ — 450 грн.), що згодом за відповідним рішенням передав середній школі, яка також фінансується з міського бюджету.

Ці операції відображаються в бухгалтерському обліку таким чином:

 

№ з/п

Зміст операцій

Кореспонденція субрахунків

Сума,грн.

дебет

кредит

Облік в установі, яка передає телевізор:

1

Отримано телевізор

104

675

2250

Одночасно

802

401

2250

На суму ПДВ

802

675

450

2

Сплачено постачальнику за телевізор

675

321

2700

3

Безоплатно передано телевізор

401

104

2250

Облік в установі, яка приймає телевізор:

1

Телевізор безоплатно отримано середньою школою*

324

712

2250

364

324

2250

104

364

2250

Одночасно

812

401

2250

* Середня школа повинна подати до органу Держказначейства до кінця звітного місяця Довідку про надходження у натуральній формі, а також внести зміни до кошторису.

 

Нагадаємо, що підставою для передачі матеріальних цінностей з балансу на баланс установ, які належать до сфери управління одного й того самого центрального органу виконавчої влади або іншого головного розпорядника бюджетних коштів, є

рішення головного розпорядника бюджетних коштів.

Безоплатна передача матеріальних цінностей між центральними органами виконавчої влади або іншими головними розпорядниками бюджетних коштів здійснюється з

дозволу КМУ.

Крім того, звернемо увагу на питання щодо безоплатної передачі майна

між різними рівнями бюджету.

Використання коштів державного бюджету на фінансування видатків, які необхідно проводити за рахунок коштів місцевих бюджетів і навпаки,

заборонено, адже п. 2 ст. 85 БКУ забороняється здійснювати впродовж бюджетного періоду видатки на фінансування бюджетних установ одночасно з різних бюджетів.

Крім того, відповідно до

ст. 41 Закону України «Про Державний бюджет на 2009 рік» від 26.12.2008 р. № 835-VI, якщо з відповідного місцевого бюджету здійснюються видатки, які мають проводитися згідно з БКУ з іншого бюджету, така дія кваліфікується як нецільове використання бюджетних коштів.

Обсяги цих видатків безспірно вилучаються з відповідного місцевого бюджету до державного бюджету України органами Держказначейства у порядку, встановленому Кабміном, у тому числі й за рахунок зменшення трансфертів відповідному місцевому бюджету на певну суму.

 

ВІДШКОДУВАННЯ КОМУНАЛЬНИХ ВИДАТКІВ ПРИ ОРЕНДІ

Якщо орендар не уклав окремі договори з комунальними службами, то витрати зі сплати комунальних послуг бере на себе орендодавець з подальшим відшкодуванням таких витрат орендарем.

Порядок розрахунку за спожиті комунальні послуги орендар та установа-орендодавець

в обов’язковому порядку закріплюють в окремому договорі — Договорі про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю. Типову форму такого договору затверджено наказом Фонду державного майна України «Про затвердження договорів оренди» від 23.08.2000 р. № 1774.

У

листі, який коментується, Держказначейство звернуло увагу на те, що відшкодування комунальних послуг повинне відображатись орендодавцем за тим фондом (загальним чи спеціальним), за яким такі видатки фактично були їм проведені.

Бухгалтерські проведення щодо відшкодування послуг орендарем розглянемо на

прикладі.

Загальна вартість комунальних послуг, фактично спожитих установою у липні 2009 року, склала 25000 грн. Із них за результатами розрахунку вартість комунальних послуг, спожитих орендарем, склала 2000 грн.

Вартість комунальних послуг, спожитих установою, у сумі 23000 грн. оплачено за рахунок загального фонду кошторису. Вартість комунальних послуг, спожитих орендарем, у сумі 2000 грн. оплачено за рахунок коштів спеціального фонду кошторису.

 

№ з/п

Зміст операцій

Кореспонденція субрахунків

Сума,грн.

дебет

кредит

1

На підставі рахунків, наданих комунальними службами, вартість комунальних послуг віднесено на видатки

801 (802)

675

23000

2

Після проведення розрахунків на підставі рахунків, наданих комунальними службами, віднесено на видатки вартість комунальних послуг, спожитих орендарем

811

675

2000

3

Оплачено рахунки за комунальні послуги, спожиті установою

675

321

23000

4

Оплачено рахунки за комунальні послуги, спожиті орендарем

675

323

2000

5

Нараховано заборгованість орендаря за спожиті ним комунальні послуги (відновлено фактичні видатки, орендареві виставлено рахунок за спожиті ним комунальні послуги)

364

811

2000

6

Надійшли кошти від орендаря на відновлення касових видатків за комунальні послуги

323

364

2000

 

Детальніше щодо цього питання дивіться консультацію «Оплата комунальних послуг при оренді приміщень» («Бюджетна бухгалтерія», 2008, № 11, с. 8).

 

ОБЛІК СТРАХОВИХ СУМ

У

листі, що коментується, Держказначейство розглядає питання щодо відображення в бухгалтерському обліку страхових сум, які можуть надходити від страхових організацій до установи за пошкоджене майно або при виникненні нещасного випадку з працівником установи.

Нагадаємо, що відповідно до

Роз’яснень № 194 видатки на страхування можуть проводитись за такими КЕКВ:

— 1135 «Оплата транспортних послуг та утримання транспортних засобів» щодо страхування автомобілів, водіїв, цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів;

— 1139 «Оплата інших послуг та інші видатки» щодо страхування приміщень, обладнання, медичного страхування;

— 1140 «Видатки на відрядження» щодо медичного страхування при виїзді за кордон;

— 1150 «Матеріали, інвентар, будівництво, капітальний ремонт та заходи спеціального призначення, що мають загальнодержавне значення» щодо видатків на страхування транспортних засобів спеціального призначення, страхування водіїв транспортних засобів спеціального призначення;

— 1343 «Інші поточні трансферти населенню» щодо державного обов’язкового особистого страхування військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, працівників пожежної охорони, податкової міліції, правоохоронних органів та інших осіб відповідно до чинного законодавства.

Як указує Держказначейство в

листі, страхові суми, які надійшли до установи від страхових організацій за майно, залишаються в розпорядженні установи і можуть бути витрачені на ремонт, модернізацію чи придбання нових необоротних активів та ТМЦ.

Судячи з указаних у

листі напрямків використання коштів, які надходять установам за застраховане майно, Держказначейство вважає такі кошти власними надходженнями бюджетних установ та відповідно до Переліку груп власних надходжень бюджетних установ, вимог щодо їх утворення та напрямів використання, затвердженого постановою КМУ від 17.05.2002 р. № 659, відносить їх до четвертої підгрупи першої групи власних надходжень (надходження від реалізації майна).

Держказначейство дотримувалося такої думки і раніше. Наприклад, у

листі від 10.10.2006 р. № 3.4-04/2234-9653 воно вказувало на те, що суми страхового відшкодування, які надійшли бюджетній установі, необхідно розглядати виходячи з економічної сутності цих сум.

Якщо страхові суми від страхової організації надійшли при виникненні страхового випадку, який трапився з працівником, то, як зазначає Держказначейство в

листі, що коментується, такі кошти повинні бути перераховані працівнику.

Розглянемо проводки, пов’язані з надходженням та витрачанням страхових сум.

 

№ з/п

Зміст операцій

Кореспонденція субрахунків

дебет

кредит

1

Від страхової компанії до установи надійшла страхова сума за застраховане майно

323

364

2

Отримані кошти визнані доходами установи

364

711

3

Страхова сума витрачена на ремонт обладнання

364 (675)

323

4

Від страхової компанії до установи надійшла страхова сума у зв’язку з виникненням нещасного випадку з працівником

328

674

5

Страхова сума перерахована працівнику, з яким трапився нещасний випадок

674

328

 

Щодо цього питання дивіться також консультацію «Облік страхового відшкодування за перебування застрахованого хворого у стаціонарі» («Бюджетна бухгалтерія», 2007, № 16, с. 26).

 

ВІДШКОДУВАННЯ ЗАПОДІЯНОЇ ШКОДИ

У

листі, який коментується, Держказначейство нагадує, що сума відшкодування заподіяної шкоди (псування майна, нестача) розраховується відповідно до вимог Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженого постановою КМУ від 22.01.96 р. № 116 (далі — Порядок № 116), та Закону України «Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей» від 06.06.95 р. № 217/95-ВР.

Нагадаємо, що у випадку,

коли винні особи виявлені, сума збитку, яка підлягає відшкодуванню, визначається за формулою:

Рз = [(Бв - А) х Іінф + ПДВ + Азб] х 2

,

де

Рз — розмір збитків (у грн.);

Бв

— балансова вартість на момент встановлення факту розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей (у грн.);

А

— амортизаційні відрахування (у грн.);

Іінф

— загальний індекс інфляції, який розраховується на підставі щомісячно визначених Мінстатом індексів інфляції;

ПДВ

— розмір податку на додану вартість (у грн.);

Азб

— розмір акцизного збору (у грн.).

Розглянемо розрахунок суми відшкодування заподіяної шкоди на

прикладі.

У період проведення інвентаризації була встановлена недостача настільної лампи вартістю 500 грн., яка обліковувалася на субрахунку 113 «Малоцінні необоротні матеріальні активи» (знос на такі активи не нараховується).

Рз = [500 грн. х 1,02* + 500 грн. х 20 %] х 2 = 1220 грн.

* Індекс інфляції прийнято умовно.

Таким чином, розмір збитків складає 1220 грн.

Із сум, стягнутих відповідно до

Порядку № 116, у першу чергу здійснюється відшкодування збитків, завданих установі, а залишок коштів перераховується до Державного бюджету України.

Детально питання проведення інвентаризації та визначення сум збитків були розглянуті в наших консультаціях (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2007, № 39; 2008, № 42).

 

КУПІВЛЯ АВТОМОБІЛя У ФІЗОСОБИ

На це питання Держказначейство вже давало відповідь у своєму

листі від 06.09.2007 р. № 3.4-05/2013-10512 (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2007, № 41).

Держказначейство є послідовним у своїх думках, тому в

листі, що коментується, підтвердило: бюджетна організація має право на придбання автомобіля у фізичної особи.

Це пов’язано з тим, що бюджетне законодавство не містить будь-яких обмежень щодо статусу особи, з якою укладається договір про купівлю легкового автомобіля, — нею може бути як юридична, так і фізична особа.

Але при цьому деякі обмеження щодо купівлі автомобіля існують, а саме

вартість автомобіля, що придбавається, не повинна перевищувати 60000 грн. Пов’язано це з тим, що бюджетні установи при купівлі легкових автомобілів мають дотримуватися вимог постанови КМУ «Про граничні суми витрат на придбання автомобілів, меблів, іншого оснащення та устаткування, мобільних телефонів, комп’ютерів державними органами, а також установами та організаціями, що утримуються за рахунок державного та місцевих бюджетів» від 04.04.2001 р. № 332, в якій визначена саме така гранична сума витрат бюджетних коштів під час придбання автомобіля.

Цьому питанню присвячено також консультацію «Обмеження при купівлі автомобіля» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2007, № 21, с. 29).

 

КОМПЕНСАЦІЯ ЗА НЕВИКОРИСТАНУ ВІДПУСТКУ

Статтею 83 Кодексу законів про працю від 10.12.71 р.

та ст. 24 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР надано право працівнику відмовитися від отримання сум компенсації за невикористану відпустку за місцем звільнення та перевести належну йому суму на розрахунковий рахунок нового роботодавця.

Перерахування суми компенсації роботодавець здійснює на підставі письмової заяви працівника, складеної в довільній формі.

При цьому розрахунок та нарахування суми компенсації здійснює

роботодавець за попереднім місцем роботи, який і перераховує іншому роботодавцю за новим місцем роботи суму компенсації (за вирахуванням відрахувань), що підлягає виплаті працівнику. Також попередній роботодавець сплачує внески до фондів соціального страхування та податок з доходів фізичних осіб із суми компенсації у строки, установлені для виплати заробітної плати. Розрахунок компенсації за невикористану відпустку у цьому випадку провадиться аналогічно порядку обчислення компенсації при звільненні працівника. Однак слід пам’ятати, що при переведенні працівника на інше підприємство компенсація виплачується за всі невикористані дні виключно щорічної відпустки.

Докладніше щодо цього питання дивіться консультацію «Виплачуємо компенсацію за невикористану відпустку» («Бюджетна бухгалтерія», 2008, № 25, с. 19).

Розглянемо основні бухгалтерські проводки щодо цього питання.

 

№ з/п

Зміст операцій

Кореспонденція субрахунків

дебет

кредит

1

2

3

4

Попередній роботодавець

1

Нараховано суму компенсації за невикористану відпустку

801 (802)

661

2

Нараховано внески до фондів соціального страхування:

— до Пенсійного фонду

801 (802)

651

— до Фонду з тимчасової втрати працездатності

801 (802)

652

— до Фонду на випадок безробіття

801 (802)

653

— до Фонду від нещасного випадку

801 (802)

654

3

Утримано внески до фондів соціального страхування:

 

 

— до Пенсійного фонду

661

651

— до Фонду з тимчасової втрати працездатності

661

652

— до Фонду на випадок безробіття

661

653

4

Утримано податок з доходів

661

641

5

Перераховано податок з доходів фізосіб

641

321

6

Перераховано внески до соцфондів

651, 652, 653, 654

321

7

Перераховано «чисту» компенсацію наступному роботодавцю

661

321

Наступний роботодавець

8

Отримано компенсацію за невикористану відпустку

321 (328*)

671

9

Виплачено працівнику належну йому суму

671

321 (328)

* У листі від 23.12.2005 р. № 07-04/2393-11338 Державне казначейство України з метою врегулювання питання обліку депонованих сум заробітної плати і стипендій пропонувало відкривати розпорядникам бюджетних коштів для обліку сум депонованих коштів в органах казначейства рахунки за балансовими рахунками 3731 «Депозитні рахунки розпорядників коштів державного бюджету» (3732 «Депозитні рахунки розпорядників коштів місцевих бюджетів») Плану рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів. Суми депонованої заробітної плати та стипендій, перераховані з реєстраційних (спеціальних реєстраційних) рахунків розпорядників бюджетних коштів, обліковуватимуться на депозитних рахунках до моменту їх сплати (перенесення, перерахування або списання заборгованості, щодо якої термін позовної давності минув).

 

РЕМОНТ ПЛАВАЛЬНОГО БАСЕЙНУ ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ ЗА КОШТИ МІСЦЕВОГО БЮДЖЕТУ

Питання, що розглядає Держказначейство, стосується фінансування ремонтних робіт за рахунок коштів обласного бюджету у вищому навчальному закладі, який утримується за кошти державного бюджету.

Як уже зазначалося,

п. 2 ст. 85 БКУ забороняється здійснювати впродовж бюджетного періоду видатки на фінансування бюджетних установ одночасно з різних бюджетів.

Цим же

пунктом визначено, що така норма не стосується державних професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів державної форми власності. Фінансування зазначених навчальних закладів за рахунок коштів місцевих бюджетів може здійснюватися виключно в разі перевиконання доходної частини загального фонду відповідного бюджету. Тобто насамперед коштами обласного бюджету повинні бути забезпечені всі заплановані заходи, а при перевищенні суми фактичних доходів над сумою запланованих показників дохідної частини обласного бюджету можна використати кошти обласного бюджету на фінансування ремонтних робіт у вищому навчальному закладі, який фінансується з державного бюджету.
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі