ПЕНЯ ЗА НЕСВОЄЧАСНУ СПЛАТУ ОРЕНДНОЇ ПЛАТИ ПІДЛЯГАЄ ЗАРАХУВАННЮ В ДОХІД БЮДЖЕТУ
Тетяна ІВАНОВА, перший заступник начальника управління Державного казначейства в Харківській області
З метою своєчасного отримання нашою установою орендної плати в договорі оренди передбачена сплата орендарем пені за порушення строків її оплати.
Чи можливо визнати суму пені власними надходженнями установи?
(Харківська обл.)
Насамперед зазначимо, що умови орендних відносин повинні бути визначені в договорі оренди.
Відповідно до
п. 1 ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 10.04.92 р. № 2269-ХІІ однією з істотних умов договору оренди є забезпечення виконання зобов’язань — неустойка (штраф, пеня), порука, завдаток, гарантія тощо.Договір оренди складається відповідно до вимог
Типового договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 23.08.2000 р. № 1774 (далі — Типовий договір).Згідно з
п. 3.7 Типового договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному п. 3.6 Типового договору співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені за кожний день прострочення, уключаючи день оплати.Відповідно до
листа Фонду державного майна України від 19.06.2007 р. № 10-16-9580 (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2007, № 26, с. 20) пеня встановлюється, як правило, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості.Звернемо увагу на
п. 17 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою КМУ від 28.02.2002 р. № 228. У ньому зазначено, що під час визначення обсягів надходжень до спеціального фонду кошторису враховуються усі дозволені джерела доходів, що установа планує отримати на наступний рік. За основу цих розрахунків беруться, зокрема, такі показники, як обсяг надання тих чи інших платних послуг, а також інші розрахункові показники (площа приміщень і вартість обладнання та іншого майна, що здаються в оренду, кількість місць у гуртожитках, кількість відвідувань музеїв, виставок тощо) та розмір плати в розрахунку на одиницю показника, який повинен установлюватися відповідно до законодавства.Надходження від орендної плати установи планують обов’язково.
Віднести суму пені до власних надходжень установи
неможливо у зв’язку з тим, що основним нормативним документом, який визначає вичерпний перелік власних надходжень бюджетних установ, а саме Переліком груп власних надходжень бюджетних установ, вимогами щодо їх утворення та напрямами використання, затвердженим постановою КМУ від 17.05.2002 р. № 659, пеня (штраф та інші види забезпечення виконання зобов’язань) у складі власних надходжень, на відміну від плати за оренду майна, не передбачена.На питання щодо зарахування пені бюджетній установі від орендаря за несвоєчасне внесення орендної плати відповів Мінфін у своєму
листі від 10.06.2005 р. № 31-03190-03-10/11730.У цьому
листі Мінфін наголошує, що згідно з п. 4.3 Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 11.06.2003 р. № 290, суми пені, нараховані на суми податкового боргу, зараховуються до бюджетів та державних цільових фондів і обліковуються за тими самими кодами класифікації доходів бюджету, що й відповідні податки, збори (обов’язкові платежі), за якими виник податковий борг, що погашається.Крім того, як визначило Держказначейство у своєму
листі від 13.04.2007 р. № 3.3-07/877-4520*, доходи бюджетних установ, що не належать до жодної з груп власних надходжень, не можуть належати бюджетним установам та повинні перераховуватися до державного бюджету.* Див. «Бюджетна бухгалтерія», 2007, № 17.
Тому
вся сума пені підлягає перерахуванню у відповідний бюджет.Також слід звернути увагу на
п. 15 ст. 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2009 рік» від 26.12.2008 р. № 835-VI (далі — Закон № 835), в якому визначено, що кошти від штрафних санкцій внаслідок невиконання укладених розпорядником бюджетних коштів угод із суб’єктами господарювання на придбання товарів, робіт і послуг за рахунок коштів державного бюджету належать до доходів загального фонду державного бюджету.Належність коштів від штрафних санкцій внаслідок невиконання укладених розпорядником бюджетних коштів угод із суб’єктами господарювання на придбання товарів, робіт і послуг за рахунок коштів місцевих бюджетів до доходів загального фонду місцевих бюджетів визначено п. 7 ст. 35 Закону № 835.
