МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
ЩОДО ВИПЛАТИ ДВОХ ВИДІВ МАТЕРІАЛЬНОЇ ДОПОМОГИ В ОРГАНАХ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ
Лист від 16.10.2009 р. № 620/13/84-09
Департамент з питань державного регулювання заробітної плати та умов праці розглянув лист щодо виплати допомоги для оздоровлення та допомоги для вирішення соціально-побутових питань посадовим особам місцевого самоврядування і повідомляє.
На даний час умови оплати праці посадових осіб, органів місцевого самоврядування визначаються постановою Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 р. № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» (зі змінами).
Постанова Кабінету Міністрів України від 13.12.99 р. № 2288 «Про впорядкування умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та їх виконавчих органів, органів прокуратури, судів та інших органів» втратила чинність стосовно працівників, схеми посадових окладів яких затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 р. № 268, згідно з пунктом 16 Переліку актів Кабінету Міністрів України з питань оплати праці, що втратили чинність.
Частиною п’ятою статті 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» передбачено надання посадовим особам місцевого самоврядування щорічної відпустки з виплатою допомоги для оздоровлення у розмірі посадового окладу.
При цьому згідно з підпунктом 3 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 р. № 268 керівникам органів надано право за наявності коштів надавати працівникам допомогу для оздоровлення при наданні щорічної відпустки в розмірі, що не перевищує середньомісячної заробітної плати працівника.
Це одна й та сама допомога, яка при наданні щорічної відпустки повинна виплачуватись у розмірі посадового окладу, а за наявності коштів ця допомога може бути виплачена у розмірі, що не перевищує середньомісячної заробітної плати працівника.
Згідно з підпунктом 3 пункту 2 цієї постанови Кабінету Міністрів України право надавати працівникам матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у сумі, що не перевищує середньомісячної заробітної плати, надано керівникам відповідних органів у межах установленого фонду оплати праці.
Рішення про надання такої матеріальної допомоги приймається керівником відповідного органу виходячи з обставин, викладених у заяві працівника.
Отже, виходячи з викладеного
посадова особа місцевого самоврядування може отримувати дві допомоги: допомогу для оздоровлення при наданні щорічної відпустки та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань.
Директор Департаменту О. Товстенко
Коментар редакції
ОРГАНИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ МОЖУТЬ
ВИПЛАЧУВАТИ ДВІ МАТЕРІАЛЬНІ ДОПОМОГИ — НА ОЗДОРОВЛЕННЯ
ТА ДЛЯ ВИРІШЕННЯ СОЦІАЛЬНО-ПОБУТОВИХ ПИТАНЬ
Питанням надання матеріальної допомоги державним службовцям на сторінках нашої газети приділяється чимало уваги.
Нагадаємо, що в
листі від 13.05.2008 р. № 287/13/84-08 (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2008, № 22, с. 4) Мінпраці роз’яснило порядок надання матеріальної допомоги на оздоровлення держслужбовцям. У сьогоднішньому номері наведено консультацію фахівця Мінпраці щодо порядку виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань (див. с. 26).У
листі, що коментується, Мінпраці роз’яснило: посадові особи органів місцевого самоврядування, як і держслужбовці, мають право на отримання двох видів матеріальної допомоги, а саме: на оздоровлення при наданні щорічної відпустки та для вирішення соціально-побутових питань. При цьому зазначені види матеріальної допомоги надаються в тому самому порядку, що й держслужбовцям.Матеріальна допомога на оздоровлення
надається на підставі ст. 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07.06.2001 р. № 2493-III (далі — Закон № 2493) та п.п. 3 п. 2 постанови КМУ «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» від 09.03.2006 р. № 268 (далі — постанова № 268). Зазначеними нормами передбачено виплату одній і тієї самої допомоги на оздоровлення.Постанова № 268
тільки конкретизує умови надання працівникам матеріальної допомоги на оздоровлення, а не встановлює новий вид такої допомоги, відмінної від зазначеної у ст. 21 Закону № 2493.Матеріальна допомога на оздоровлення є
обов’язковою виплатою . Залежно від наявності коштів її може бути виплачено в мінімальному (у розмірі посадового окладу працівника) або в максимальному (у розмірі його середньомісячної зарплати) розмірі.Виплату
матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань передбачено п.п. 3 п. 2 постанови № 268. Такий вид матеріальної допомоги може виплачуватися за наявності коштів у кошторисі установи для її виплати. При цьому розмір такої матеріальної допомоги не повинен перевищувати середньомісячної заробітної плати працівника. Якщо коштів, передбачених у кошторисі, недостатньо, то виплата матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань неможлива.Рішення про надання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у кожному конкретному випадку приймає керівник виходячи з обставин, викладених у заяві працівника, а також за наявності достатніх коштів на здійснення такої виплати.
Право приймати рішення про встановлення зазначених виплат працівникам органів місцевого самоврядування надано голові відповідної ради.
Рішення про виплату матеріальної допомоги голові ради та його заступнику приймає відповідна рада (п. 6 постанови № 268). На це також звертало увагу Мінпраці в листі від 03.10.2008 р. № 639/13/84-08.
